Міжнародне право - Тимченко Л.Д. - 9.10.4. Завдання ООН на сучасному етапі

Наш час - час радикальних змін. ООН за багаторічну історію існування довела свою здатність адаптуватися до нових умов діяльності. Однак радикальність нинішніх змін потребує неординарних дій з боку Організації Об'єднаних Націй. У зв'язку зі зникненням біполярного світу й утворенням багатьох полюсів впливу на міжнародні відносини висуваються пропозиції з реорганізації керівних структур ООН і насамперед Секретаріату з метою підвищення їх ефективності й скорочення бюджетних витрат. У нових умовах необхідно вирішувати складні завдання з розподілу керівних посад і поліпшення механізмів урегулювання міжнародних конфліктів. Потребує вирішення проблема реалізації принципу самовизначення народів у контексті інших основних принципів міжнародного права. Важливою також є потреба більш чітко визначитися з інститутом застосування санкцій у рамках ООН за міжнародні правопорушення, аби зробити їх більш цілеспрямованими й дієвими. ООН має вирішувати проблеми щодо діяльності й співробітництва з міжнародними неурядовими організаціями (МНУО), які стають все більш впливовою силою в міжнародних відносинах.

Назріла необхідність реорганізації Ради Безпеки ООН. Бразилія, Індія, Італія, ФРН і Японія активно виступають за включення їх до складу постійних членів Ради Безпеки.

Необхідність реформування ООН визнається більшістю юристів-міжнародників і політиків, однак шляхи проведення реформ вбачаються різні. Одні вважають, що потрібно розробити і внести поправки в Статут ООН, інші - що реформувати організацію слід на наявній правовій базі, щоб не порушити відносно ефективний механізм ООН. Одне з важливих завдань нинішнього етапу розвитку Організації Об'єднаних Націй - знайти оптимальний варіант організаційно-правового механізму її реформування.

Учасники Всесвітнього саміту 2005 р. також підтвердили необхідність реформування ООН з метою підвищення ефективності діяльності організації.

У липні 2006 р. Група з реорганізації, що складалася з кваліфікованих експертів, представила огляд системи правосуддя в ООН. Група дійшла висновку, що нинішня система застаріла, дисфункціональна, неефективна й не є незалежною. У світлі цих висновків вона рекомендувала створити нову систему правосуддя, яка повинна бути професійною, незалежною й децентралізованою. Нарешті, у листопаді 2006 р. Група з питань про злагодженість у системі ООН, що працювала під співголовуванням прем'єр-міністрів Мозамбіку, Норвегії й Пакистану, подала Генеральному секретареві свою доповідь. Вона націлена на те, щоб допомогти ООН реалізувати потенціал у справі надання допомоги країнам, що докладають зусилля для досягнення цілей, сформульованих у Декларації тисячоліття, шляхом раціоналізації нинішньої розгалуженої й різнопланової системи Організації Об'єднаних Націй. У доповіді йдеться, що необхідно радикально перебудувати ООН, аби вона діяла як єдиний орган. Новий Генеральний секретар і його адміністрація будуть займатися вирішенням цих завдань.

Тим часом Генеральна Асамблея ООН на 61-й сесії розглянула детальні пропозиції щодо реформи в галузі людських ресурсів, які містяться в доповіді "Інвестування в людей". Це додаткова доповідь про реформу в галузі людських ресурсів, оприлюднена у серпні 2006 р. У цій комплексній доповіді пропонуються фундаментальні зміни, завдяки яким можливе приведення системи керування людськими ресурсами ООН у відповідність до найвищих стандартів, наявних у цій сфері. Сюди входять створення більш активної, цілеспрямованої й оперативної системи відбору кадрів; такий підхід до мобільності, що забезпечує інтеграцію співробітників центральних установ і польового персоналу; розширення можливостей для розвитку кар'єри; спрощення й раціоналізація системи контрактів і уніфікація умов служби, особливо для тих співробітників, які працюють у місцях служби з тяжкими умовами.

Необхідно вказати, що деякі реформи вже проведені: сформовані Рада з прав людини й Комісія розбудови миру (новий міжурядовий консультативний орган ООН, що підтримує зусилля на користь миру в країнах, які пережили конфлікти, і є важливим доповненням того механізму, що використовується міжнародним співтовариством для вирішення широких завдань із забезпечення миру). На часі продовження курсу на реформування ООН з метою знайти гідні відповіді на виклики третього тисячоліття.