Міжнародне право - Тимченко Л.Д. - 13.11. Міжнародні канали

До міжнародних каналів належать штучні водні шляхи, що з'єднують моря і океани та використовуються для міжнародного судноплавства. Вони перебувають під суверенітетом тієї держави, по території якої пролягають. Правовий режим міжнародних каналів визначається нормами міжнародного права і національного законодавства відповідної держави. Найбільше значення для міжнародного судноплавства мають Суецький, Панамський і Кільський канали.

Суецький канал з'єднує Середземне й Червоне моря. Канал було відкрито для судноплавства в 1869 р. У 1888 р. була прийнята Константинопольська конвенція щодо забезпечення вільного користування Суецьким каналом (діє дотепер). Стаття 1 Конвенції 1888 р. проголошує, що Суецький канал як у воєнний, так і в мирний час буде завжди вільний та відкритий для всіх торговельних суден і військових кораблів без розрізнення прапора. Договірні держави взяли зобов'язання застосовувати принцип рівності в усьому, що стосується користування каналом, і визнали цей принцип однією з основ Конвенції (ст. 12).

Зважаючи на конвенційне положення про відкритість каналу у воєнний час, договірні сторони погодилися, що жодні воєнні дії не допускаються ні в каналі, ні в його вхідних портах, ні в районі 3 морських миль від цих портів, навіть якби Туреччина (Єгипет перебував тоді в залежності від неї) була воюючою стороною (ст. 4).

У 1956 р. Єгипет націоналізував Загальну компанію морського Суецького каналу, найбільшим акціонером якої була Велика Британія. При цьому не було заявлено про перегляд міжнародно-правового режиму каналу. Однак Велика Британія і Франція вбачали в націоналізації Суецького каналу загрозу його міжнародно-правовому статусу і почали проти Єгипту разом з Ізраїлем воєнні дії. Слід зазначити, що Велика Британія і Франція - учасники Конвенції 1888 р., тому блокада каналу з їхнього боку фактично суперечила положенням ст. 1 Конвенції.

Після ліквідації кризи в 1957 р. Єгипет виступив з декларацією, у якій підтвердив свій намір дотримуватися Конвенції 1888 р. Декларація була зареєстрована в Секретаріаті ООН як міжнародна угода.

Подолавши наслідки ізраїльсько-єгипетської війни 1967 р. Єгипет знову відкрив канал для міжнародного судноплавства.

При користуванні каналом судна повинні керуватися правилами, що видаються Адміністрацією Суецького каналу.

Панамський канал є міжнародним водним шляхом, що з'єднує Атлантичний і Тихий океани і проходить по території Панами. Канал скорочує мореплавцям шлях на 16 тис. км.

Ще до спорудження Панамського каналу в 1901 р. був підписаний договір між США і Великою Британією про те, що будівництво каналу відбуватиметься під протекцією США. У договорі передбачалося, що як основа режиму судноплавства й нейтралізації майбутнього каналу повинні розглядатися положення Константинопольської конвенції про Суецький канал 1888 р.

Панамський канал був побудований у 1901-1914 рр. на умовах нерівноправного договору між США і Панамою від 18 листопада 1903 р. За цим договором США одержували на вічний час право користування певними ділянками землі для будівництва, експлуатації й захисту каналу.

У1977 р. у Вашингтоні були підписані нові договори між США та Панамою щодо Панамського каналу, що є юридичною основою для відновлення над каналом і його зоною суверенних прав центральноамериканської держави. Панамський канал контролювався США до 31 грудня 1999 р., після чого перейшов під суверенітет Панами.

Договір про постійний нейтралітет і режим Панамського каналу надає право користуватися каналом суднам і військовим кораблям усіх держав як у мирний, так і у воєнний час на рівній, недискримінаційній основі (ст. III). Разом з тим договір передбачає право швидкого й нічим не обумовленого проходу американських і панамських військових кораблів через канал. Нейтралізація каналу гарантується Панамою і США.

Нільський канал - міжнародний канал, розташований на території ФРН. Він з'єднує Балтійське й Північне моря. Довжина каналу - 98,7 км, глибина -11,3 м. В1939 р. Німеччина затвердила правила плавання Нільським каналом, що з деякими змінами діють донині. Відповідно до правил, плавання каналом дозволено суднам усіх держав у будь-який час доби після сплати встановленого збору. Прохід іноземних військових кораблів допускається на основі дозволу, що запитується дипломатичними каналами.

До міжнародних належить також Коринфський канал, що сполучає Егейське й Іонічне моря і проходить по території Греції через Коринфський перешийок. Він широко використовується суднами, що прямують у порти Адріатичного моря з Егейсько-Чорноморського басейну і навпаки. При цьому маршрут скорочується приблизно на 200 морських миль. Режим судноплавства в Коринфському каналі регулюється виключно грецьким законодавством. Канал відкритий для торговельних суден усіх держав.