Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 56. Надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів

Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР)

КОМЕНТАР:

1. Коментована стаття визначає поняття "ціни позову" та порядок її визначення. Правильне визначення ціни позову є дуже важливим на практиці, оскільки саме виходячи з неї вираховується судовий збір. Неправильне визначення ціни позову (в даному випадку заниження) потягне за собою сплату неправильного розміру судового збору, наслідком чого є повернення позовної заяви.

Законодавець визначив порядок розрахунку ціни позову в залежності від предмету позову. Так, ціна позову визначається наступним чином:

o якщо предметом лозову є стягнення певної грошової суми - ціною позову буде сума, яка стягується або оспорюються;

o якщо предметом позову є витребування майна - ціною позову буде вартість витребуваного майна. Важливим моментом є визначення вартості майна, часто на практиці застосовують вартість, яка вказана в договорі, однак не відповідає реальній. В даному випадку, суд може встановити сам ціну позову, виходячи з реальних даних;

o якщо предметом позову є декілька самостійних вимог - ціна позову визначається із сукупності визначеної ціни позову по кожній самостійній вимозі;

o якщо предметом позову є стягнення коштів в іноземній валюті - ціна позову визначається з іноземної валюти відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день подачі позову

2. Слід звернути увагу на те, що у разі присутності в позовній заяві вимог щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) - розмір їх стягнення також включається до загальної ціни позову.

3. Коментована частина передбачає, що ціну позову позивач визначає сам. Однак, у разі, якщо суддя вбачає недостовірне визначення ціни позову - він має право самостійно встановити її розмір та визначити судовий збір, який підлягає сплаті виходячи з уточненої ціни позову.

При цьому з урахуванням ч. 3 ст. 55 ГПК попереднє визначення розміру судового збору має здійснюватися господарським судом виходячи з ціни позову, вказаної позивачем. Незазначення позивачем обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми згідно з пунктом 3 частини першої статті 63 ГПК є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду. В процесі розгляду справи остаточне визначення ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а, отже, й суми судового збору може бути здійснене господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна). (Лист, Вищий господарський суд, від 25.08.2011, № 01 -06/1175/2011 "Щодо судового збору")

Стаття 56. Надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів

Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, заміни господарським судом неналежного відповідача.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 19.05.2011 р. N 3382-VI)