Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 38. Нотаріальні дії, вчинювані консульськими установами України

Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:

1) посвідчують угоди (договори, заповіти, доручення тощо), крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні:

2) вживають заходів до охорони спадкового майна:

3) видають свідоцтва про право на спадщину;

4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;

5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;

6) засвідчують справжність підпису на документах;

7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

8) посвідчують факт, що громадянин є живим;

9) посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці;

10) посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;

11) посвідчують час пред'явлення документів;

12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери;

13) вчиняють виконавчі написи;

14) приймають на зберігання документи;

15) вчиняють морські протести.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що вчиняються консульськими установами України.

У статті 38 Закону України "Про нотаріат" визначено перелік нотаріальних дій, які можуть вчинятися в консульських установах України. Повноваження на вчинення нотаріальних дій с важливими в контексті виконання консулом функції захисту і охорони прав та інтересів громадян України за кордоном. Незважаючи на те, що нотаріуси мають найбільше коло повноважень у сфері здійснення нотаріальної діяльності, консули також мають значне коло правомочностей щодо вчинення нотаріальних дій.

Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами цих установ врегульовано Консульським статутом України, затвердженим

Указом Президента України від 02.04.1994 року № 127/94, Положенням про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27.12.2004 року № 142/5/310, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2004 року за № 1649/10248. Під час вчинення нотаріальних дій консули керуються також Законом України "Про нотаріат".

Слід звернути увагу на неточність у формулюванні вказаної статті, де зазначається, що нотаріальні дії вчиняються консульською установою, тоді як повноваження на їх вчинення має посадова особа цієї установи. Нотаріуси ж мають найбільш широке коло повноважень відносно вчинення нотаріальних дій (наприклад, можуть посвідчувати будь-які договори тощо, див. коментар до ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Викликає зауваження твердження, згідно з яким нотаріальні дії, вчинювані консулами, прирівнюються до нотаріальних проваджень, вчинюваних нотаріусами1. Законом України "Про нотаріат" передбачено вчинення тільки нотаріальних дій, а не прирівнюваних до них. Прирівнюються до нотаріальних тільки окремі документи, але не дії (див. коментар до ст. 40 Закону України "Про нотаріат"). Відповідно до п. 1.2 Положення про порядок учинення нотаріальних дій у дипломатичних представництвах та консульських установах України вчинення нотаріальних дій покладається на консульських посадових осіб, які працюють у дипломатичних представництвах та консульських установах України. Згідно з положеннями ст. 44 Консульського статуту України нотаріальні дії в консульській установі вчиняє консул, до якого слід відносити генерального консула, консула, віце-консула або консульського агента, який є главою консульської установи (ст. 2 Консульського статуту). Варто звернути увагу на те, що тільки зазначені особи є уповноваженими на вчинення нотаріальних дій у консульській установі.

Важливо, що у ст. 2 Консульського статуту України закріплено поняття "консульський округ", що визначається як район, відведений консульській установі для виконання консульських функцій. При цьому згідно з положеннями ст. 5 Віденської конвенції про консульські зносини від 24.04.1963 року до консульських функцій належать у тому числі і виконання консулом обов'язків нотаріуса. Відповідно до ст. 6 вказаної Конвенції консульська посадова особа може за особливих обставин, зі згоди держави перебування, виконувати свої функції за межами свого консульського округу. Таким чином, посадова особа консульської установи, як і нотаріус, вчиняє нотаріальні дії в межах певної території-округу. Разом з тим якщо нотаріус має право здійснювати нотаріальну діяльність в іншому нотаріальному окрузі виключно у порядку заміщення іншого нотаріуса (див. коментар до ст. 29 Закону України "Про нотаріат"), то консул реалізовує свої повноваження в іншому окрузі за наявності певних особливих обставин та за попередньою згодою держави перебування.

У цілому порядок вчинення нотаріальних дій консулом є подібним до порядку їх вчинення нотаріусом. Це пояснюється тим, що процедура вчинення нотаріальної дії завжди походить від процесу здійснення саме нотаріальної діяльності. У разі вчинення нотаріальної дії не нотаріусом, а іншою особою, остання реалізовує особливі правомочності, що природно належать до повноважень нотаріуса, тому повинна керуватися в першу чергу законодавством про нотаріат. З цих же підстав спеціальне законодавство, що регулює питання вчинення нотаріальних дій іншими особами, грунтується саме на нормах законодавства про нотаріат. Логічно, що процедура вчинення нотаріальної дії є єдиною і не змінюється залежно від суб'єкта її вчинення (див. коментар до ст. 39 Закону України "Про нотаріат").