Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 42. Строки вчинення нотаріальних дій

Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судам.

Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.

Згідно з ч. 1 розглядуваної статті, нотаріальна дія вчиняється за наявності таких обов'язкових умов:

- оплата нотаріальної дії;

- сплата податку чи іншого платежу (у передбачених законом випадках);

- подача всіх необхідних документів.

Оплата нотаріальної дії є обов'язковою умовою її вчинення. З огляду на це стягнення плати (для приватних нотаріусів) або державного мита (для державних нотаріусів) слід відносити до обов'язку нотаріуса, без виконання якого останній не має права вчиняти нотаріальну дію. При цьому її оплата має бути здійснена до вчинення дії. Винятком є, наприклад, випадки звільнення особи від сплати державного мита (див. коментар до ст. 19 Закону України "Про нотаріат").

У передбачених законом випадках нотаріальна дія вчиняється після її оплати, а також після здійснення особою загальнообов'язкових платежів. У першу чергу це стосується сплати податку з доходу фізичних осіб.

Згідно з положенням п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. Отже, зазначене положення закону встановлює такі умови звільнення від сплати податку з доходів фізичних осіб:

- якщо продаж об'єкта нерухомого майна здійснюється особою перший раз за поточний рік;

- якщо відчужується тільки один об'єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок або його частина, квартира або її частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку і господарсько-побутові споруди, розташовані на земельній ділянці) або земельна ділянка (площа якої не перевищує норми безоплатної передачі землі);

- відчужуваний об'єкт перебуває у власності особи понад три роки.

Відповідно до п. 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу. У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу об'єкта незавершеного будівництва. Таким чином, якщо особа здійснює продаж протягом поточного року більше одного з об'єктів (житловий будинок або його частина, квартира або ЇЇ частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку і господарсько-побутові споруди, розташовані на земельній ділянці) або земельна ділянка (площа якої не перевищує норми безоплатної передачі землі) або інший об'єкт нерухомості (наприклад, нежитлове приміщений), то ставка податку з доходів буде становити 5%.

Згідно з ч. 2 п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України при обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:

а) в абзаці першому п. 172.1 цієї статті, - не оподатковується;

б) у пункті 172.2 цієї статті, - оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу.

Таким чином, дана норма передбачає сплату податку з доходів при обміні об'єкта нерухомості на інший об'єкт нерухомості в разі отримання нею грошової компенсації за відчужуваний об'єкт. При цьому з дотриманням певних умов:

- продаж об'єкта нерухомого майна здійснюється особою перший раз за поточний рік;

- відчужується тільки один об'єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок або його частина, квартира або її частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку і господарсько-побутові споруди, розташовані на земельній ділянці) або земельна ділянка (площа якої не перевищує норми безоплатної передачі землі);

- відчужуваний об'єкт перебуває у власності особи понад три роки;

- відчужувач звільняється від сплати податку, в інших випадках ставка податку становить 5%.

Відповідно до положень п. 172.9 ст. 172 Податкового кодексу України дохід від операцій з продажу об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу. Отже, у випадку якщо відчужувачем нерухомого майна є особа-нерезидент, ставка податку з доходу становить 15%. При цьому згідно з ч. 2 п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту. Отже, якщо сума доходу нерезидента перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року (станом на 01.01.2012 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1073 гривні 00 копійок), то ставка податку дорівнюватиме 17%.

Таблиця. Ставки податку з доходів фізичних осіб

Згідно з п. 172.4 ст. 172 Податкового кодексу України під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору. Отже, на нотаріуса покладається обов'язок перевірити факт сплати податку з доходу до моменту вчинення нотаріальної дії. Відповідно до п. 172.5 ст. 172 зазначеного Кодексу сума податку визначається та сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу. Дохід від продажу об'єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта. У пункті 173.2 вказаної статті зазначено, що, як виняток з положень п. 173.1 цієї статті, під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1 відсоток. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року другого та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 173.6 ст. 173 Податкового кодексу України дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами -- нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Таблиця 3. Ставки податку з доходів фізичних осіб при операціях з рухомим майном

При цьому, згідно з п. 173.4 ст. 173 Податкового кодексу України під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору. Таким чином, нотаріус у зазначених випадках може вчиняти нотаріальну дію також тільки після сплати особою податку з доходу.

Слід звернути увагу на те, що зазначені положення стосуються всіх випадків відчуження майна, крім випадків здійснення дарування манна чи його успадкування (п. 172.8 ст. 172, п. 173.8 ст. 173 Податкового кодексу України), що врегульовано у ст. 174 Податкового кодексу України.

Варто також зауважити, що в окремих випадках нотаріальна дій вчиняється після сплати особою збору в Пенсійний фонд України. Це випливає безпосередньо з принципу законності вчинення нотаріальної дії, що зумовлює існування повноважень нотаріуса та вчинення нотаріальної дії тільки у випадках дотримання всіх вимог закону. Це питання розкрито у роботі О. В. Коротюк "Нотаріальне посвідчення договорів. Практичні рекомендації".

Таблиця 4. Ставки податку з доходів фізичних осіб при даруванні нерухомого майна

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Таким чином, звільняються від сплати даного збору:

- державні підприємства, установи та організації, які придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів;

- установи та організації іноземних держав, які користуються імунітетами та привілеями на території України;

- громадяни України, якщо вони придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Всі інші фізичні та юридичні особи зобов'язані сплатити цей збір у разі придбання нерухомого майна. У частині 9 ст. 1 вказаного Закону зазначено, що нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі. Отже, при придбанні земельних ділянок даний збір не сплачується. Згідно із ч. 10 ст. 4 та ч. 8 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" при операціях з купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна сплачується збір у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, яка зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. Важливо, що згідно з податковим роз'ясненням щодо застосування під п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, підпунктів 5.2.1, 5.2.14 п. 5.2 ст. 5 та під п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при здійсненні платниками податку на прибуток операцій з об'єктами незавершеного будівництва, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15.02.2002 року № 74, оскільки об'єкти незавершеного будівництва, балансова вартість яких складається із нарахованих витрат на придбання (створення таких об'єктів), до введення їх у дію (прийняття в експлуатацію) не використовуються у господарській діяльності платника податку, то такі об'єкти до цього часу не вважаються основними фондами (під п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону). Таким чином, у випадку придбання юридичною особою об'єктів незавершеного будівництва збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується.

Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. Згідно з ч. 8 ст. 4 цього Закону при відчуженні легкового автомобіля юридичні та фізичні особи зобов'язані сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3% від вартості легкового автомобіля.

Важливо, що копія платіжного документа долучається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса.

Важливою умовою вчинення нотаріальної дії є подання всіх документів, необхідних для її вчинення. Законом висунуто чіткі вимоги до документів, які подаються нотаріусу (див. коментар до ст. 47 Закону України "Про нотаріат"). Перелік документів, необхідних для вчинення кожної конкретної нотаріальної дії, визначається на підставі норм законодавства. Водночас нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальну дію, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб також інші документи, які вбачаються необхідними для вчинення нотаріальної дії (див. коментар до ст. 47 Закону України "Про нотаріат").

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про нотаріат" за умови здійснення оплати нотаріальної дії, сплати інших загальнообов'язкових платежів нотаріальна дія повинна бути вчинена в день подачі всіх документів. Отже, у випадку наявності всіх підстав вчинення нотаріальної дії нотаріус не має права відкладати чи зупинити її вчинення.

У положеннях ст. 42 Закону України "Про нотаріат" говориться про такі поняття, як "відкладення" і "зупинення" вчинення нотаріальної дії. У літературі "відкладення" визначається як перенесення вчинення нотаріальної дії на більш пізній строк1. Дієслово "відкласти" означає перенести на більш пізній строк, відстрочити2. Таким чином, відкладення вчинення нотаріальної дії передбачає перенесення моменту її вчинення.

Термін "зупинення" розкривається через дієслово "зупинити", що означає припинити, перервати, призупинити (хід, розвиток і т. п. чого-небудь)3. Таким чином, зупинення передбачає переривання певного процесу, що вже почався. Тому зупинення нотаріальної дії завжди відбувається після початку процесу її вчинення. Наведемо відповідні приклади. До нотаріуса звернувся А. з проханням посвідчити довіреність на розпорядження квартирою, але при цьому не надав реєстраційний номер облікової картки платника податків, який є обов'язково необхідним для посвідчення будь-якого правочину (ч. 2 ст. 47 Закону України "Про нотаріат"). Нотаріус повідомив йому, що вчинення нотаріальної дії є можливим за умови надання ним вказаного документа. У такому випадку має місце відкладення вчинення нотаріальної дії до моменту надання документа. Процес вчинення нотаріальної дії на момент її відкладення не розпочався, а його початок пов'язується (залежить) з отриманням нотаріусом певних відомостей чи документів, висловлення певними особами заперечень тощо. Отже, у випадку відкладення вчинення нотаріальної дії переноситься сам момент початку процесу її вчинення.

Очевидно, що зупинення будь-якого процесу можливе виключно в разі його початку. Тому зупинення нотаріальної дії також має місце після початку процесу її вчинення. У такому разі зупинення дії означає тимчасове припинення процесу, що почався щодо її вчинення. Після зупинення і відкладення вчинення нотаріальної дії така дія може бути вчинена або нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії (див. коментар до ст. 49 Закону України "Про нотаріат"). Згідно з ч. З ст. 42 Закону України "Про нотаріат" строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця. При цьому строк, на який вчинення нотаріальної дії може бути зупинено, законом не передбачено.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до положень ч. 5 ст. 42 Закону України "Про нотаріат" законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій. Отже, підстави зупинення і відкладення нотаріальної дії передбачаються тільки на рівні закону. З огляду на це неправомірним здається висновок про можливість встановлення їх у положеннях підзаконного нормативно-правового акта1. Аналогічно слід розцінювати і висновок про можливість відкладення вчинення нотаріальної дії у разі припущення нотаріуса, що учасник правочину внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами ставить свою сім'ю у скрутне матеріальне становище, у зв'язку з чим необхідно з'ясувати, чи не постановлялося судом рішення про визнання його обмежено дієздатним1. Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії. Саме цей критерій повинен бути основою вчинення будь-якої нотаріальної дії або здійснення відмови в її вчиненні.

Слід врахувати, що довідки про відсутність опіки і піклування, а також документ, який підтверджує, що особа не страждає на психічний розлад, можуть тільки доповнювати правомірність вчинення нотаріальної дії. У випадку ж наявності сумнівів відносно розуміння особою змісту нотаріальної дії, навіть за наявності вказаних довідок, нотаріус зобов'язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії (див. коментар до ст. 49 Закону України "Про нотаріат").