Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 64. Видача грошових сум із спадкового майна

Нотаріус до прийняття спадщини одним чи всіма спадкоємцями, а якщо спадщина переходить до держави, то до видачі державі свідоцтва про право на спадщину дає розпорядження про видачу із спадкового майна грошових сум на покриття витрат:

- по догляду за спадкодавцем під час його хвороби, а також на його поховання;

- на утримання осіб, які перебували на утриманні спадкодавця;

- на задоволення претензій, зумовлених законодавством про працю, та інших претензій, прирівняних до них;

- на охорону спадкового майна і управління ним, а також витрат, пов'язаних із повідомленням спадкоємців про відкриття спадщини.

За заявою громадської організації за місцем останньої роботи або проживання спадкодавця, родичів чи інших близьких осіб померлого, у якого не залишилось спадкоємців, про встановлення йому надгробка, нотаріус в разі наявності грошового вкладу на ім'я померлого дає розпорядження банківській установі про переказ підприємству або організації, що встановлює надгробок, його вартості.

В разі відсутності у складі спадкового майна грошових сум нотаріус дає розпорядження про видачу із спадкового майна речей, вартість яких не повинна перевищувати суми фактично зроблених витрат на потреби, зазначені у частинах першій та другій цієї статті.

У статті 64 Закону України "Про нотаріат" розглядається випадок видачі нотаріусом розпорядження. Поняття "розпорядження" розкривається як вказівка про виконання чого-небудь, наказ1. У цьому випадку йдеться про розпорядження нотаріусом певним майном спадкодавця, що здійснюється за наявності конкретно визначених законом підстав і з конкретно визначеною метою. При цьому, у разі якщо зазначені підстави мають місце, нотаріус не має права самостійно приймати рішення відносно видачі чи невидачі такого розпорядження, а зобов'язаний його видати. Отже, видача вказаного розпорядження є саме обов'язком нотаріуса. Таким чином, видачі розпорядження передує встановлення нотаріусом факту наявності підстави, необхідної для його видачі. Тому його видача не є самостійним рішенням нотаріуса, а полягає у виконанні нотаріусом покладеного на нього обов'язку. Так, нотаріус не має права не видати зазначене розпорядження за наявності передбачених законом підстав. Крім цього, вказане розпорядження не є нотаріальною дією, а здійснюється в рамках вчинення іншої нотаріальної дії - вжиття заходів до охорони спадкового майна. Разом з тим його слід віднести до нотаріальних актів (див. коментар до ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Зазначений обов'язок зумовлюється необхідністю вчинення певних дій, що мають невідкладний характер. При цьому видача такого розпорядження здійснюється нотаріусом на підставі поданих документів, що підтверджують необхідність витрат і містять їх розмір (наприклад, квитанції тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України "Про нотаріат" нотаріус видає розпорядження про видачу зі спадкового майна грошових сум. У частині 2 зазначеної статті передбачено обов'язок нотаріуса видати розпорядження про переказ грошових коштів. Відповідно до ч. З ст. 64 цього ж Закону розпорядження нотаріуса стосується видачі зі спадкового майна речей. Зі змісту вказаних положень випливають такі особливості вчинення цих нотаріальних актів:

- розпорядження на видачу грошових сум здійснюється у разі наявності у складі спадкового майна готівкових коштів;

- розпорядження на переказ коштів здійснюється у випадку наявності банківського рахунка, відкритого на ім'я спадкодавця. Зняття коштів з рахунка до видачі свідоцтва про право на спадщину забороняється за розпорядженням нотаріуса. Разом з тим згідно з ч. З ст. 1298 Цивільного кодексу України до закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення (див. коментар до ст. 66 Закону України "Про нотаріат"). Розпорядження ж може стосуватися лише здійснення грошового переказу із зазначенням реквізитів конкретного рахунка і мети здійснення платежу. Таке розпорядження також видається на підставі документа, що підтверджує вартість необхідного майна (надгробка) (наприклад, рахунок-фактура). Крім того, видача такого розпорядження пов'язується з поданням нотаріусу заяви громадською організацією, родичами чи близькими особами померлого (якщо немає спадкоємців) або спадкоємцями;

- розпорядження на видачу із спадкового манна речей може бути видане тільки у випадку відсутності грошових коштів серед спадкового майна.

Важливо, що здійснення видачі спадкового майна є можливим лише за наявності переліку такого майна та його оцінки. Інакше факт належності відповідних речей до спадкового майна не можна визнати встановленим. Зазначені відомості викладаються в акті опису спадкового майна (див. коментар до ст. 61 Закону України "Про нотаріат"), який складається в процесі вжиття заходів до охорони спадкового майна (див. коментар до ст. 60 Закону України "Про нотаріат"). Таким чином, розпорядження нотаріуса може видаватися після вчинення цієї нотаріальної дії і передачі майна на зберігання. Тому таке розпорядження адресується охоронцю спадкового майна.