Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 70. Видача свідоцтв на підставі спільної заяви

Стаття 70. Видача свідоцтв на підставі спільної заяви

Нотаріус на підставі спільної письмової заяви подружжя видає одному або кожному з них свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, набутому ним за час шлюбу.

Таке свідоцтво може бути видано кожному з подружжя як під час перебування у шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

Свідоцтво про право власності на жилий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельну ділянку та інше нерухоме майно видається нотаріусом за місцем знаходження цього майна.

Слід зазначити, що вказана норма, так само як і п. 1 гл. 11 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зараз не може застосовуватись на практиці. Це зумовлено тим, що в Правилах ведення нотаріального діловодства, якими нотаріуси керуються під час вчинення будь-якої нотаріальної дії, передбачена форма свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя тільки в разі смерті одного з них. З огляду на обов'язок нотаріуса застосовувати тільки ті посвідчувальні написи і форми свідоцтв, які визначені вказаними Правилами (див. коментар до ст. 48 Закону України "Про нотаріат"), вчинення цієї нотаріальної дії неможливо. Водночас дискусійним виглядає питання законності відмови у видачі такого свідоцтва, підстави чого прямо перелічені в законі (див. коментар до ст. 49 Закону України "Про нотаріат"). З цього випливає, що необхідне внесення відповідних змін до Правил ведення нотаріального діловодства, а саме - доповнення їх формою вказаного свідоцтва.

Отже, видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя може мати місце виключно в разі смерті одного з подружжя (див. коментар до ст. 71 Закону України "Про нотаріат"). Таке свідоцтво видається лише тому з подружжя, хто є живим.

Стаття 71. Видача свідоцтва в разі смерті одного з подружжя

Уразі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя є необхідною для виділу конкретної частки у майні одного з подружжя, що може здійснюватися в разі смерті одного з подружжя. У силу відсутності в правилах ведення нотаріального діловодства необхідної форми видача такого свідоцтва є неможливою за життя обох з подружжя (див. коментар до ст. 70 Закону України "Про нотаріат"). Видача свідоцтва може здійснюватися тільки тому з подружжя, хто є живим.

У разі смерті одного з подружжя і виявлений спільного майна видача такого свідоцтва с обов'язком нотаріуса. Так, згідно з під п. 4.21 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із правовстановлюючого документа вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з'ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності.

Вчинення цієї нотаріальної дії обов'язково потребує встановлення факту наявності спільної сумісної власності на майно. У юридичній літературі з цього приводу зазначається, що право спільної сумісної власності подружжя повинне вважатися таким, що виникло, з моменту отримання цього майна хоча б одним із подружжя1.

Важливо, що в окремих випадках майно, набуте в період шлюбу, не є спільною сумісною власністю. Зокрема, відповідно до п. З ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. З огляду на це, якщо іншому з подружжя, хто є живим, відомо про факт набуття померлим майна за особисті приватні кошти, тобто в особисту приватну власність, він може подати нотаріусу відповідну зайву, повідомивши про цей факт і заявивши, що не претендує на отримання свідоцтва про право власності в порядку ст. 71 Закону України "Про нотаріат". У такому випадку видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя не здійснюється.

Ураховуючи сутність даної нотаріальної дії, важливим є здійснення перевірки факту перебування майна в спільній сумісній власності осіб. Для цього нотаріус повинен витребувати свідоцтво про реєстрацію шлюбу, а в разі необхідності - і свідоцтво про реєстрацію розірвання шлюбу. Згідно з під п. 3.1 п. З гл. 11 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при сідачі свідоцтва нотаріус вимагає документ, який посвідчує шлюбні відносини, в порядку, встановленому чинним законодавством. На примірнику свідоцтва, що залишається у матеріалах нотаріальної справи, робиться відмітка, у якій зазначаються найменування поданого для огляду документа, його номер, дата та найменування юридичної особи, що його видала. Відповідно до положень підпунктів 3.2 та 3.3 п. З гл. 11 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, що піддягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя на таке майно. При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на житловий будинок, квартиру та інше нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає витяг з реєстру прав власності. Згідно з вимогами під п. 3.4 п. З гл. И розд. II цього ж Порядку нотаріус зобов'язаний здійснити дослідження правовстановлюючого документа на спільне майно. Зокрема, важливим є питання перевірки факту набуття відповідного майна в період перебування осіб у зареєстрованому шлюбі.

Для вчинення цієї нотаріальної дії нотаріус також вимагає подання йому свідоцтва про смерть одного з подружжя (під п. 3.5 п. З гл. 11 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Важливо також врахувати, що згідно з п. 21 ч. 2 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 року № 11 вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Не належить до спільної сумісної власності майно: одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, у тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премій, нагород, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню. Статтею 12 Закону України від 19.09.1991 року № 1576-ХІІ "Про господарські товариства" встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2,3 ст. 61 Сімейного кодексу України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 Сімейного кодексу України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки. Відповідно до положень статей 57,61 Сімейного кодексу України, ст. 52 Цивільного кодексу України майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Крім того, питання набуття майна в спільну сумісну власність може бути вирішено і в шлюбному договорі (ст. 92 Сімейного кодексу України), що обов'язково має враховуватися нотаріусом. Так, якщо за шлюбним договором певне майно визнано особистою приватною власністю одного з подружжя, на частину такого майна свідоцтво про право власності видаватися не може. Так само за шлюбним договором режим спільної сумісної власності може бути поширений на майно, набуте одним з подружжя до шлюбу (ст. 97 Сімейного кодексу України).

Перед видачею свідоцтва нотаріус зобов'язаний перевірити наявність обмежень (обтяжень) майна, на яке воно видається. Для цього здійснюються відповідні перевірки за даними Державного реєстру об'єктів рухомого майна, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек. Згідно з підпунктами 4.1-4.3 п. 4 гл. 11 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України за наявності заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається у разі згоди на те кредитора (відповідного податкового органу). Згода кредитора має бути викладена у формі письмової заяви. Якщо на вказане майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя відкладається до зняття арешту.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону України "Про нотаріат" обов'язковим є повідомлення спадкоємців померлого, які приймають спадщину, про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. Згідно з підпунктами 2.2 та 2.3 п. 2 гл. 11 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий із подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим. Повідомлення надсилається поштою, а спадкоємці, які прибули до нотаріальної контори, повідомляються нотаріусом усно, про що робиться відмітка на заяві того з подружжя, що залишився живим. Така відмітка підписується спадкоємцями. Таким чином, видача свідоцтва здійснюється нотаріусом на підставі поданих нотаріусу документів. Оспорювання спадкоємцями майнових прав другого з подружжя здійснюється вже після видачі свідоцтва.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Закону України "Про нотаріат" на підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Слід зазначити, що без подання всіма спадкоємцями, що прийняли спадщину, письмової заяви і надання другим з подружжя згоди зазначення частки померлого у свідоцтві забороняється. Вказання в тексті свідоцтва на частку спадкодавця фіксує конкретну частину майна, що буде успадковуватися спадкоємцями. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво може бути видане на половину спільного майна. Нотаріус не може самостійно зменшити частку в спільному майні подружжя, що входить до компетенції виключно судових органів.

Згідно з ч. З ст. 71 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Таким чином, закон вимагає вчинення такої нотаріальної дії в конкретному місці, порушення чого призведе до недійсності нотаріальної дії (див. коментар до ст. 41 Закону України "Про нотаріат").