Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 68. Видача свідоцтва про право на спадщину за законом

Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Спадкоємці за законом, які позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства, можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин із спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину.

Ураховуючи існуючі в законодавстві види спадкування (за законом та за заповітом), різною є процедура видачі свідоцтва про право на спадщину. Так, у разі спадкування за законом ключовим питанням є наявність родинних зв'язків зі спадкодавцем. Згідно з підпунктами 4.2- 4.4 п. 4 гл. 10 розд. П Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні. Непрацездатність утриманця за віком може бути підтверджена паспортом, свідоцтвом про народження; непрацездатність за станом здоров'я-за пенсійною книжкою або довідкою, виданою відповідним органом меди ко-соціальної експертизи. Факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Слід зазначити, що подача заяви про прийняття спадщини є правом будь-якого родича спадкодавця, незалежно від черги. Нотаріус не має права відмовити у прийнятті заяви про прийняття спадщини, наприклад від брата спадкодавця, з тієї підстави, що вже подали заяви спадкоємці першої черги.

Видача свідоцтва про право на спадщину відбувається лише спадкоємцям конкретної черги, які мають право на спадкування після померлого згідно зі статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України. Враховуються також положення ст. 1266 Цивільного кодексу України відносно спадкування за правом представлення. Спадкоємці за законом зобов'язані надати нотаріусу документи, що підтверджують родинні відносини зі спадкоємцем. Відповідно до під п. 4.5 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо один або кілька спадкоємців за законом позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання їх до спадкоємства за законом, вони можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин зі спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину. Крім того, закон дозволяє спадкоємцям змінити черговість спадкування (ст. 1259 Цивільного кодексу України). Підпунктом 4.7 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Такий договір не може порушувати прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Дозволяється також змінити розмір часток у спадкуванні (ст. 1267 Цивільного кодексу України). Згідно з під п. 4.8 п. 4 гл. 10 розд. II цього ж Порядку частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними. Спадкоємці можуть за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, або за нотаріально посвідченим договором, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Важливо, що згідно з під п. 4.10 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Отже, якщо спадкоємець прийняв спадщину, він може звернутися за видачею свідоцтва у будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Разом з тим відповідно до під п. 4.12 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відсутність певних документів, необхідних для видачі свідоцтва, є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії (див. коментар до ст. 42 Закону України "Про нотаріат") або відмови в її вчиненні (див. коментар до ст. 49 Закону України "Про нотаріат").

Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України "Про нотаріат" нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна. У підпункті 4.14 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України також вказується обов'язок нотаріуса перевірити факт прийняття спадщини у встановлений законом спосіб. Наприклад, у разі фактичного прийняття спадщини необхідно підтвердження факту спільного проживання із спадкоємцем. Згідно з підпунктами 4.15-4.17 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. У разі наявності заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора про те, що спадкоємцям боржника видано свідоцтво про право на спадщину. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту. Нотаріусу також подається витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно (під п. 4.18 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Важливо, що свідоцтво про право на спадщину не може бути видане, якщо нотаріусу не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Згідно з під п. 4.18 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Наприклад, у під п. 4.20 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку, витягу з поземельної книги, а також витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріус проставляє відмітку у верхньому лівому куті державного акта на право власності на земельну ділянку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку". Без надання всіх без винятку документів стосовно земельної ділянки нотаріус не має права видавати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з під п. 4.21 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом, нотаріус у випадках, коли із правовстановлюючого документа вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з'ясувати, чи є у спадкодавця той із подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Якщо спадкоємців декілька, то кожному із них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.

Так, якщо спадкодавець майно набув у шлюбі (крім дарування і спадкування), воно вважається спільною сумісною власністю подружжя. У такому випадку успадковуватися буде лише частина майна, належна померлій особі. Інша ж частина є власністю другого з подружжя. Важливо, що видача свідоцтва про право власності не здійснюється, якщо другий із подружжя подасть заяву про набуття спадкового майна померлим в особисту приватну власність (див. коментар до ст. 71 Закону України "Про нотаріат"). Положення стосовно видачі свідоцтва про право власності в спільному майні подружжя застосовується і у випадку спадкування за заповітом (див. коментар до ст. 69 Закону України "Про нотаріат"). Свідоцтво про право власності на спадщину за законом підлягає обов'язковій реєстрації в Спадковому реєстрі (див. коментар до ст. 67 Закону України "Про нотаріат").