Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 74. Зняття заборони

Одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

У статті визначено підстави зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна. Це питання врегульовано в п. 5 гл. 15 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, де зазначається, що нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення:

- кредитора про погашення позики;

- про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);

- про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;

- про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору;

- органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини;

- про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою;

- про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт;

- про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;

- про смерть відчужувана за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;

- про відчуження майна, переданого під виплату ренти;

- за рішенням суду;

- в інших випадках, передбачених законом.

У випадках, передбачених ч. 1 ст. 537 Цивільного кодексу України, нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника. Як доказ зазначеного нотаріусу боржником подаються: копія зобов'язання, копія договору застави/іпотеки, квитанція про внесення в депозит нотаріуса належних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили б про повне і безумовне виконання зобов'язання, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові відповідно до вимог цього Порядку, щодо вчинення цим кредитором необхідних дій із зняття заборони відчуження тощо. Про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора. Повідомлення судових або слідчих органів та органів державної виконавчої служби про зняття арешту залишається у матеріалах нотаріальної справи.

Як бачимо, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України включає в себе більш широкий перелік підстав зняття заборони відчуження, ніж Закон України "Про нотаріат". При цьому в ст. 74 Закону України "Про нотаріат" не міститься посилання на інші випадки, передбачені законом, що дозволяє говорити про вичерпність переліку, зазначеного в законі. Разом з тим у ст. 73 Закону України "Про нотаріат" йдеться про можливість накладення заборони в "інших випадках, передбачених законом", тому логічним є висновок про здійснення зняття заборони також на підставах інших, ніж вказані в ст. 74 Закону України "Про нотаріат". З цього випливає необхідність доповнення ст. 74 формулюванням "та в усіх інших випадках, передбачених законом". Важливо також чітко визначити подібні випадки саме на рівні закону.

Згідно з п. 6 гл. 15 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в Алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Відомості про зняття заборони відчуження нерухомого майна, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на об'єкти нерухомого майна підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку, установленому Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Важливо звернути увагу на те, що в чинному Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не міститься положення, яке дозволяє зняти заборону відчуження нотаріусом, іншим ніж той, хто її накладав, що було передбачено в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Це виглядає нелогічним з огляду на значні обмеження прав та інтересів осіб, які звертаються за вчиненням нотаріальної дії. Так, у разі неможливості з певних причин вказаному нотаріусу вчинити нотаріальну дію, особа фактично позбавлена можливості зняти заборону відчуження обтяженого майна, що є суттєвим недоліком цього нормативно-правового акта. Тому, на нашу думку, доцільним виглядає закріплення положення щодо можливості зняття заборони іншим нотаріусом.

Важливим також є питання порядку дій нотаріуса в разі видачі свідоцтва про придбання арештованого майна з прилюдних торгів (див. коментар до ст. 72 Закону України "Про нотаріат"). В Інформаційному листі Головного управління юстиції в Івано-Франківській області1 зазначається, що у зв'язку з тим, що чинним законодавством України не передбачено процедури зняття арешту чи заборони з майна, яке було реалізоване (придбане) на відповідних торгах (аукціоні), рекомендується нотаріусам при видачі вказаних свідоцтв одночасно вирішувати питання про необхідність зняття заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та вилучення майна з Державного реєстру іпотек набувачем щодо майна, на яке видається свідоцтво. При наявності заборони (арешту) цього майна пропонувати набувачу майна звертатися у відповідний орган, який наклав арешт на майно, для подальшого вилучення (зняття) даного обтяження з метою уникнення в подальшому будь-якого спору.