Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 81. Посвідчення факту перебування громадянина в певному місці

Нотаріус на прохання громадянина посвідчує факт перебування його в певному місці.

Посвідчення факту перебування в певному місці неповнолітнього провадиться на прохання його законних представників (батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника).

На підтвердження зазначеної обставини нотаріус видає заінтересованим особам свідоцтво.

Вчинення цієї нотаріальної дії означає підтвердження факту перебування особи в певному місці у певний час. Важливо звернути увагу на застосування в законі формулювання "громадянин", що є невдалим з огляду на можливість вчинення такої нотаріальної дії щодо будь-якої фізичної особи, незалежно від факту наявності у неї громадянства.

Процес вчинення нотаріальної дії є ідентичним посвідченню факту, що фізична особа є живою (див. коментар до ст. 80 Закону України "Про нотаріат"). Так, у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України питання вчинення обох цих дій врегульовано в одному п. 6 гл. 6 розд. II вказаного Порядку. Подібними є і наявні в законодавстві протиріччя норм, що стосуються посвідчення факту, що особа є живою, і факту, що вона перебуває в певному місці (див. коментар до ст. 80 Закону України "Про нотаріат").

Посвідчення факту перебування особи в певному місці може мати важливе значення для захисту і охорони її законних прав та інтересів. Одним з таких випадків є, наприклад, підтвердження за допомогою свідоцтва факту з'явлення до нотаріуса. Це необхідно, зокрема, у разі ухилення однієї зі сторін договору від її нотаріального посвідчення. Так, свідоцтво про факт перебування особи в певному місці підтверджуватиме факт з'явлення другої сторони до нотаріуса у конкретний час. У разі надання суду доказів повідомлення другої сторони за договором про дату і час його посвідчення і про наявність домовленості щодо такого посвідчення у конкретному місці суд може визнати такий договір дійсним згідно з ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України. При цьому доцільним є також посвідчення часу пред'явлення документів, необхідних для укладення такого договору, стороною, яка з'явилася до нотаріуса, що означатиме підтвердження не тільки часу, але й факту пред'явлення вказаних документів (див. коментар до ст. 83 Закону України "Про нотаріат").

Стаття 82. Посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці

Нотаріус на прохання громадянина посвідчує його тотожність з особою, зображеною на поданій громадянином фотокартці.

На підтвердження зазначеної обставини нотаріус видає цьому громадянинові свідоцтво.

Вчинення даної нотаріальної дії і видача нотаріусом свідоцтва означає підтвердження факту відповідності особи, яка з'явилася до нотаріуса з особою, зображеною на поданій нотаріусу фотокартці. У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України відсутні норми, що регламентують процедуру вчинення цієї дії. При цьому в додатку № 25 до Правил ведення нотаріального діловодства наявна форма, за якою видається вказане свідоцтво (форма № 23).

Слід також звернути увагу, що вчинення даної нотаріальної дії не передбачено в переліку нотаріальних дій, вчинюваних нотаріусами (див. коментар до ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Проте, це не означає неможливості вчинення даної нотаріальної дії, оскільки вона передбачається в окремій статті Закону України "Про нотаріат".

Видане нотаріусом свідоцтво може використовуватись для ідентифікації особи у випадку, коли вона сама не може з'явитися у відповідні органи. Наприклад, у разі відкриття спадщини за кордоном особа може реалізувати своє право на її прийняття шляхом звернення до нотаріуса іншої держави поштою. У такому випадку до заяви додаються копії документів, що встановлюють особу (наприклад, паспорт), а також може вимагатися подання такого свідоцтва.

Для вчинення даної нотаріальної дії нотаріусу подається фотокартка, яка вклеюється у свідоцтво. На фотокартці проставляється печатка нотаріуса таким чином, щоб її відбиток охоплював одночасно частково фотокартку і частково - бланк нотаріального документа. Видача такого свідоцтва передбачає встановлення особи за документом, що посвідчує особу (див. коментар до ст. 43 Закону України "Про нотаріат"), а також порівняння її з особою, зображеною на фотокартці. При цьому видача такого свідоцтва може бути здійснена незалежно від обсягу цивільної дієздатності особи, так само як і видача свідоцтва, що фізична особа є живою (див. коментар до ст. 80 Закону України "Про нотаріат"), свідоцтва про перебування особи в певному місці (див. коментар до ст. 81 Закону України "Про нотаріат").