На цьому етапі дослідникам необхідно виявити ключові фактори успіху (КФУ), тобто з'ясувати, що в товарах або послугах підприємства є найбільш вагомим для споживачів. Після цього слід окреслити коло бізнес-процесів, що здійснюють вплив на КФУ. Для цього необхідно дати критичну оцінку підприємству в цілому та окремим його частинам. У результаті будуть виявлені напрямки виробничо-комерційної діяльності, які потребують удосконалення. Загалом вони можуть стосуватися питань роботи з клієнтами, постачальниками, персоналом та інших аспектів. Результатом цього етапу має бути чітке визначення цілей подальшої роботи.
2. Вибір партнерів з бенчмаркінгу
Визначивши цілі бенчмаркінгу, слід розпочати пошук підприємств, що володіють необхідними методами роботи. На цьому етапі потрібно вирішити три проблеми: а) обрати оптимальний вид бенчмаркінгу, що допоможе досягти поставлених цілей; б) потрібно вибрати потенційних партнерів, які були б не лише високоефективними самі по собі, а й характеризувалися високим ступенем зіставності з підприємством, що проводить дослідження; в) слід знайти важелі, вплив на які дасть можливість схилити обрані підприємства до співпраці.
Після того, як прийнято рішення щодо виду бенчмаркінгу, слід визначити коло потенційних партнерів та обрати найбільш цінних із них. Це можна здійснити на основі попереднього огляду наявних джерел інформації про роботу різних підприємств. Такими джерелами можуть бути звіти про діяльність фірм; засоби масової інформації, книги, бази даних; ділові зв'язки; консалтингові компанії; конференції, семінари, ярмарки; дослідницькі центри тощо. Проаналізувавши цю інформацію та визначивши підприємства, з якими варто встановлювати бенчмаркінгові зв'язки, необхідно вирішити питання пошуку шляхів стимулювання потенційних партнерів із бенчмаркінгу до співпраці. Керівними мотивами можуть бути двосторонній обмін досвідом, наголошення на престижності ролі підприємства-еталона, включення, якщо це можливо, цієї компанії до кола традиційних ринкових партнерів (постачальників, посередників, споживачів).
3. Збір інформації
Цей етап включає не лише збір якісних даних, а й вивчення фактів, що забезпечують високу ефективність. Успішному проходженню цього етапу можуть сприяти завчасна розробка опитувальних листів, підбір фактів про партнера, використання, крім основних, додаткових надійних джерел, документальне оформлення інформації та перевірка отриманих даних з метою гарантування їх визнання і погодження відповідальними працівниками підприємства-партнера.
4. Аналіз інформації
На цьому етапі бенчмаркінгу необхідно забезпечити високі творчі та аналітичні здібності учасників процесу аналізу переваг, тому що аналізувати означає не лише усвідомлювати схожість і розбіжності, а й розуміти взаємозв'язки. Також слід завчасно виокремити та усунути вплив факторів, які можуть ускладнити порівняння та викривити його результати. Тобто на цьому етапі доцільно:
o упорядкувати і зіставити отримані дані;
o проконтролювати якість інформаційних матеріалів;
o усунути або принаймні мінімізувати вплив факторів, що можуть викликати викривлення результатів;
o виявити недоліки у бенчмаркінговій роботі та віднайти причини, що лежать в їхній основі.
5. Цілеспрямоване впровадження у практику управління отриманих відомостей
Цей етап має включати не лише впровадження розроблених рекомендацій, а й подальший розвиток підприємства, щоб ефективно протистояти агресивним викликам у майбутньому. Йдеться не про те, щоб копіювати досягнення кращих підприємств, а навпаки, використовувати їх як стимул для подальшого інноваційного розвитку. Таке цілеспрямоване інноваційне впровадження має передбачати:
o оцінку наслідків аналізу переваг;
o подання звіту про результати зацікавленим особам;
o виявлення можливостей поліпшень;
o узгодження з поточним планом роботи підприємства;
o розробку плану внесення необхідних змін;
o усвідомлення бенчмаркінгу як неперервного процесу;
o використання результатів для подальшого інноваційного розвитку.
6. Контроль за процесом бенчмаркінгу та повторення аналізу
Контроль за процесом бенчмаркінгу при впровадженні результатів аналізу переваг слід проводити у двох напрямках. По-перше, відстежувати розвиток встановлених оцінених показників результативності роботи підприємства і, по-друге, перевіряти досягнення проміжних цілей.
Як відомо, методи і процеси бізнесу постійно змінюються - те, що ще недавно було найкращим досягненням, незабаром може стати стандартом або навіть опуститися нижче нього. Тому необхідно регулярно перевіряти, чи залишилися ще найкращими результати, які на попередніх етапах визнавалися взірцевими.
Отже, бенчмаркінг на сучасному підприємстві має великий потенціал розвитку, який може забезпечити підвищення продуктивності і результативності бізнесу, але цей процес вимагає максимальної уваги і наукового підходу. Найважливішою перевагою підприємства, яке запровадило бенчмаркінг, є перехід до системи безперервного вдосконалення, що дає змогу підтримувати високий рівень конкурентоспроможності на ринку.
4. Аналіз інформації
5. Цілеспрямоване впровадження у практику управління отриманих відомостей
6. Контроль за процесом бенчмаркінгу та повторення аналізу
13.4. Оцінка внутрішнього середовища підприємства
13.5. Методи комплексної оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства
13.6. Моделі аналізу конкурентних позицій підприємства
13.6.1. Вибір стратегічного рішення за допомогою моделі ВСG
13.6.2. Оцінка бізнесу підприємства за допомогою аналітичної моделі GE/McKinsey
13.6.3. Оцінка конкурентних позицій бізнесу за допомогою моделі Shell/DPM