1.1. Світовий досвід взаємоузгодження інформації фінансової і податкової звітності
1.1.1. Запровадження МСФЗ в Україні
Урядом України прийнято концепцію поступового переходу підприємств і організацій України до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (Міжнародних стандартів фінансової звітності) (далі - МСФЗ або міжнародні стандарти). Зокрема, законодавчо обов'язковість застосування міжнародних стандартів введена з 2012 р. для публічних акціонерних товариств, банків, страховиків, а також підприємств, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначена категорія підприємств (організацій) складає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
За своєю суттю облікові стандарти не регулюють методику, техніку і організацію бухгалтерського обліку, а виступають лише як рекомендації із запровадження єдиних принципів і методів визнання та відображення активів, зобов'язань, доходів, витрат у фінансовій звітності підприємства (організації).
Відтак, МСФЗ визначають ключові підходи до формування показників фінансової звітності, а процедурні моменти бухгалтерського (фінансового) обліку, форму узагальнення інформації не встановлюють. Зокрема, поза межами стандартів знаходяться питання первинного обліку операцій, регістрів бухгалтерського обліку, типових форм фінансових звітів.
Стандарти також не орієнтовані на складання податкових декларацій, оскільки методологічні підходи до розрахунку показників фінансової та податкової звітності в багатьох випадках є різними. Принципи бухгалтерського обліку передбачають віднесення на зменшення фінансового результату всіх без винятку витрат діяльності підприємства. Завдання ж податкового законодавства будь-якої країни, як справедливо зазначають автори монографії
[41, с. 46], полягає у розмежуванні витрат на ті, які є суспільно визнаними, відповідно не зменшують базу оподаткування, і ті, які мають бути обмежені і повинні впливати на зменшення бази оподаткування. Ключовою ознакою доходів та витрат, які беруть участь у податкових розрахунках, є їх приналежність до господарської діяльності підприємства-платника податку на прибуток. Визначення поняття "господарська діяльність" наведено у пп. 14.1.36 ПКУ.
Водночас, П(С)БО, які методологічно кореспондують з основними положенням МСФЗ, також не регламентують порядок складання податкових декларацій. В цьому контексті ми не можемо погодитися з окремими авторами [41, с. 48], що при веденні обліку на підприємстві слід користуватися МСФЗ чи П(С)БО саме для складання декларацій. Така ідея суперечить постулату примата податкових норм при складанні декларації.
Слід зауважити, що в умовах конкретної країни міжнародні стандарти можуть повною мірою застосовуватися як за допомогою методичних вказівок або рекомендацій державних органів, так і за рішенням самого суб'єкта господарювання, який бажає подавати свою фінансову звітність за МСФЗ. В Україні застосування МСФЗ регламентовано Законом "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" [103].
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 02.12.2010 р. підприємство самостійно визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).
У ст. 12 "Застосування міжнародних стандартів" зазначеного Закону введено певне обмеження: для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, якщо вони не суперечать цьому Закону та офіційно оприлюднені на веб-сайті Міністерства фінансів України. При цьому підприємства інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики про складання ними фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами.
Важливою особливістю застосування МСФЗ слід вважати їх комплексність. Рада МСБО наголошує на тому, що не може бути прийнятним варіант, коли підприємство проголосило у свої обліковій політиці про застосування цих стандартів, а фактично поряд з міжнародними застосовує і національні положення (стандарти). Отже, якщо в національні стандарти внесені зміни щодо застосування правил оподаткування для певних операцій в бухгалтерському обліку, то такий підхід протирічить концепції МСФЗ. Цей нюанс слід враховувати у дослідженнях взаємозв'язків фінансової та податкової інформації в умовах МСФЗ.
1.1.2. Міжнародний досвід застосування МСФЗ в контексті оподаткування прибутку підприємств
1.1.3. Призначення механізму податкових різниць
1.1.4. Досвід Російської Федерації
1.2. Генезис та розвиток податкового обліку і податкових розрахунків в Україні
Етап І. 1991 - 1996 рр
Етап II. 1997 - 2000 рр
Облік податку на прибуток
Особливості обліку валових доходів, валових витрат і амортизації
Використання рахунків обліку