Профілактика злочинів - Джужа О.М. - 11.4. Роль органів внутрішніх справ у профілактиці рецидивної злочинності

Успіх запобігання конкретними органами внутрішніх справ рецидивних злочинів залежить від того, наскільки ефективно організована робота служб та об'єднані їх зусилля. Це досягається за допомогою розроблення і реалізації планів роботи служб, підрозділів, органів внутрішніх справ, у які окремим розділом включаються і заходи по боротьбі з рецидивом злочинів. Крім того, у низці органів внутрішніх справ продовжують розроблятися з урахуванням місцевих умов плани комплексних заходів по боротьбі з рецидивною злочинністю.

У ці та інші плани (включаючи і плани роботи у справах оперативного й інших видів обліку профілактичного призначення) повинні включатися узгоджені заходи усіх зацікавлених служб щодо запобігання рецидивним злочинам, виконання кримінальних покарань, виявлення та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню рецидивних злочинів, зміцненню зв'язків з адміністрацією підприємств, організацій, удосконаленню роботи зі своєчасного виявлення і постановки на облік осіб, що раніше вчинювали злочини, забезпеченню дієвого контролю за їх поведінкою, підвищенню якості ведення оперативного й інших видів обліку, вживанню додаткових заходів щодо вивчення середовища рецидивістів, посиленню боротьби з "фоновими" явищами (пияцтво, наркоманія тощо).

Плани повинні розроблюватися відповідно до глибокого аналітичного узагальнення результатів роботи усіх служб і підрозділів органів внутрішніх справ щодо запобігання рецидивній злочинності. Такі узагальнення повинні містити оцінку не лише стану рецидивної злочинності (що включає віддзеркалення змін, які відбуваються в її динаміці та структурі, дані про причини цих змін), а й результати роботи відповідного органу внутрішніх справ, характеристику основних недоліків попереджувальної діяльності, перелік заходів стосовно їх усунення, пропозиції щодо комплексного використання сил і засобів усіх служб і підрозділів.

Аналітичні узагальнення мають здійснюватися як щодо роботи кожної конкретної служби, так і щодо діяльності органу внутрішніх справ у цілому. У першому випадку оцінка роботи дається з урахуванням усіх функцій, які повинна виконувати та або інша служба. У другому - дається оцінка роботи усього органу внутрішніх справ у цілому по боротьбі з рецидивною злочинністю. Формулювання оціночних висновків належить до компетенції керівників органів внутрішніх справ.

Аналіз практики нормативних документів МВС України з питань боротьби з рецидивом злочинів дозволяє виділити два основних напрями діяльності, стосовно яких здійснюється оцінка ефективності роботи органів внутрішніх справ щодо запобігання рецидиву злочинів: по-перше, оцінка рівня організації цієї роботи; по-друге, оцінка остаточних результатів та якості індивідуальної запобіжної роботи, що проводилася з особами, які перебувають на обліку, з числа тих, що раніше вчинювали злочини.

При оцінці рівня організації мають установлюватися перелічені нижче обставини.

1. Наявність аналітичних узагальнень і пояснень причин негативних змін у динаміці і структурі рецидивної злочинності, у тому числі якісних процесів, що впливають на стан цього виду злочинності, визначення міри впливу осіб, які раніше вчинювали злочини, на стан злочинності (у цілому та окремо за категоріями судимих, які перебувають на тому або іншому виді обліку, що здійснюється конкретними службами і підрозділами органів внутрішніх справ).

2. Ступінь відображення у планах роботи органів внутрішніх справ, їх служб, підрозділів з питань запобігання рецидиву злочинів, а також ступінь відповідності заходів, що плануються, оперативно-кримінологічній обстановці, нормативним приписам МВС України з цих питань. При цьому оцінюється ступінь конкретності, комплексності заходів, що плануються, включаючи планування роботи у конкретних справах і матеріалах обліку.

3. Стан контролю за організацією і здійсненням роботи щодо запобігання рецидиву (систематичність і якість контролю за виконанням вимог нормативних актів, якість контролю у справах обліку, за своєчасним виявленням судимих, які підлягають постановці на облік, тощо). Враховуються якість ведення облікових матеріалів на судимих, систематичність розгляду питань реалізації обліку на робочих нарадах, унесення подань, інформації про комплексне вирішення проблеми боротьби з рецидивом злочинів.

Також оцінюються організація та якість службових перевірок, які повинні проводитися за кожним фактом здійснення нових злочинів особами, що перебувають на обліку. Метою цих перевірок є визначення ефективності роботи з названими особами, виявлення недоліків в її організації та здійсненні, вживання заходів щодо їх усунення.

Крім того, беруться до уваги: практика організації та здійснення цільових перевірок; надання допомоги службам у їх роботі щодо запобігання; рецидиву; наявність системи навчання особового складу формам і методам боротьби з рецидивом; стан законності (обґрунтованість постановки або зняття з обліку, застосування встановлення правил, обмежень тощо).

При оцінці остаточних результатів та якості індивідуальної профілактичної роботи, що проводиться з особами, які раніше вчинювали злочини, під час якої відділи внутрішніх справ виконують основний обсяг роботи по боротьбі з рецидивними злочинами, повинна враховуватися низка основних показників.

Вплив адміністративного нагляду, оперативного та інших видів обліку на стан, динаміку і структуру рецидивної злочинності (питома вага судимих, які перебувають на обліку, серед судимих, які проживають на території обслуговування; число і питома вага у загальному числі рецидивістів, що вчинили нові злочини, тих, які перебували на обліку або не перебували, але повинні були перебувати; число судимих, які раніше були на обліку в органах внутрішніх справ, а потім знову вчинили злочини; число злочинних діянь, які відвернуті та припинені, що були здійснені рецидивістами, які профілактуються, тощо).

Повнота виявлення і своєчасність реєстрації в органах внутрішніх справ осіб, що раніше вчинювали злочини (береться до уваги, наприклад, різниця в обліку даних паспортних підрозділів і даних обліку судимих у службах і підрозділах, аналізуються строки, що минули з моменту виявлення вказаних осіб, і строки взяття їх на облік тощо).

Своєчасність, повнота, комплексність, якість реалізації органами внутрішніх справ усього комплексу заходів, що здійснюються з метою надання виховного профілактичного впливу на раніше судимих, які перебувають на обліку. Беруться до уваги, наприклад, такі обставини: результати роботи стосовно сприяння судимим у їх побутовому і трудовому влаштуванні; якість і своєчасність інформації про осіб, які профілактуються, їх поведінку і спосіб життя; відомості про своєчасне й адекватне реагування на всі факти поведінки, що відхиляється (включаючи протиправну), цих осіб, застосуванні до них передбачених законом заходів впливу; активність, цілеспрямованість використання оперативних можливостей у роботі з особами, щодо яких проводиться профілактика; дані про ступінь реальної участі в роботі працівників відповідних служб з особами, щодо яких проводиться профілактика, тощо.

4. Остаточні результати роботи з особами (з тих, що раніше вчинювали злочини), поставленими на облік (як у цілому, так і по кожному з видів обліку): число осіб, щодо яких проводиться профілактика, знятих з обліку у зв'язку з виправленням або у зв'язку з такою зміною обстановки, яка унеможливлює здійснення ними нових злочинів; число осіб, що знову вчинили умисні злочини у період їх перебування на обліку; кількість осіб, які вчинили нові умисні злочини впродовж року після зняття їх з обліку у зв'язку з виправленням або достроково; число виявлених судимих осіб, які замислюють або готують нові злочини, та осіб, які відмовилися від злочинних намірів і дій у результаті вжиття до них відповідних запобіжних заходів.

5. Якість оформлення і дотримання правил ведення відповідних справ і матеріалів обліку оперативно-профілактичного призначення, ступінь систематизації і повнота відображення в них інформації про рецидивістів, що дозволяє забезпечувати спадкоємність попереджувальної роботи працівників усіх служб і підрозділів органів внутрішніх справ з указаними особами.

Зрозуміло, що наведені положення не є вичерпними. Проте у будь-якому випадку всі розглянуті показники й обставини, які слід враховувати при оцінці ефективності роботи, необхідно аналізувати в комплексі, з урахуванням інших даних про боротьбу зі злочинністю та охорону громадського порядку.

Оціночні висновки, пропозиції, що випливають із них, дозволяють не лише отримати загальне уявлення про кінцеві результати роботи з особами, які перебувають на обліку, а й визначити найбільш "слабкі" місця в організації та здійсненні названої діяльності, розробляти і приймати на цій основі відповідні організаційні і тактичні рішення, заходи вдосконалення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ щодо запобігання рецидиву злочинів.

6. Активне залучення раніше благополучних у соціальному відношенні шарів суспільства в кримінальну діяльність або високий ступінь їх психологічної готовності до такої діяльності.

7. Негативні процеси у сфері ідеології, вихованні молоді. Цілеспрямована діяльність окремих засобів масової інформації стосовно дезорієнтації молодих людей у виборі життєвих цілей і засобів їх досягнення, формування у них культу "красивого" життя, сили, вседозволеності, що завдає часто непоправного збитку суспільству.

Якісний стрибок в обсязі міжнародних зв'язків і туризму спричинив побічні наслідки, що сприяли встановленню тісніших контактів (наприклад, українських злочинних зграй із зарубіжними організованими злочинними групами).

Проте і сама організована злочинність створює умови для свого відтворення шляхом поширення азартних ігор, наркотиків, проституції, що, безумовно, збільшує її фоновий контингент, який підтримує злочинні структури.