Розслідування навмисних вбивств - Комаринська Ю.Б. - 1.3. Особливості слідової картини при вчиненні навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті

Говорячи про структуру криміналістичної характеристики вбивств, вчинених на об'єктах залізничного транспорту, неможна не зупинитись на розгляді особливостей механізму слідоутворення, як "специфічній, конкретній формі протікання процесу, кінцева форма якого являє собою утворення сліду-відображення".

Згідно із визначенням енциклопедичного словника аналіз слідів - це визначення дуже малої кількості елементів та сполук, що присутні в речовинах, які аналізуються. Так і під час розслідування злочинів для виявлення винних осіб, а інколи і для встановлення особи потерпілого, необхідно провести дослідження та аналіз слідів, залишених на місці події.

При вчиненні будь-якого злочину утворюються сліди, які залишає злочинець, жертва, сторонні особи. Виявлення та їх аналіз дозволяє слідчому встановити обставини злочину, спосіб вчинення та приховування, причинно-наслідкові зв'язки, сформувати слідчі версії, будувати картину злочину, механізм його вчинення.

У широкому розумінні "слідова картина", що утворилась як наслідок вчинення злочину, є одним з елементів криміналістичної характеристики. В ній об'єднані такі елементи як час, місце, умови вчинення злочину та матеріальні сліди.

При розслідуванні неочевидних злочинів, коли не всі елементи криміналістичної характеристики відомі, комплекс слідів або навіть один слід може бути ключем до розслідування.

Тому орієнтація на сліди, важливі для розслідування злочинів, є особливо необхідною в системі елементів криміналістичної характеристики злочинів. Дійсно, від аналізу окремих слідів - до їх комплексу, у співвідношенні з обстановкою події, дозволяє висунути найбільш обґрунтовані версії про вчинення злочинів. Висування останніх є результатом не лише аналізу, але й синтезу інформації, що міститься в слідовій картині.

Слід зазначити, що в питанні про включення в криміналістичну характеристику злочинів механізму слідоутворення як самостійного структурного елементу, думка вчених не однозначна.

Так, наприклад, Белкін Р.С. вважав, що в якості самостійного елементу криміналістичної характеристики типові матеріальні сліди та вірогідні місця їх знаходження виокремлювати не варто, так як опис способів вчинення та приховування злочинів включає і опис їх слідів.

Нам більш близька позиція тих авторів, які вважають, що доцільно (в методичних цілях) розглядати окремо спосіб вчинення та приховування злочину з однієї сторони, та особливості механізму слідоутворення - з іншої.

Як відомо, в криміналістиці розрізняють матеріальні сліди злочинів, що являють собою відображення (зміни) в навколишньому середовищі, як результат механічного, термічного, біологічного, хімічного та іншого впливу на нього, а ідеальні - як образи відображення в свідомості людини і, які зберігаються в його пам'яті.

Коли мова йде про специфічні для залізничного транспорту способи убивств, до яких можна віднести скидання або зштовхування жертви з потяга; підкладання живих осіб або трупів під потяги, що проходять повз, можна виділити особливості місцезнаходження та інформаційної значущості матеріальних слідів злочинів, що розглядаються та вчиненні вказаними способами. Ознакою приховування вбивства може бути встановлений факт неспівпадіння місця вбивства та місця знаходження трупу.

З позиції пізнавальної діяльності, що здійснюється в процесі розслідування прихованих злочинів, важливим для розуміння інсценування є те, що слідова картина представляється в перевернутому вигляді, що порушує природній хід подій, тобто причинно-наслідковий зв'язок, який повинен бути при аналізі виявлених слідів та речових доказів та спонукати до формування висновків про причини їх виникнення в даному місці в даний час.

Під час розслідування вбивств, які вчиняються на об'єктах залізничного транспорту, ознаками, які дозволяють уявити, що на місці виявлення трупа вчинено вбивство, можуть бути:

1) сліди ніг злочинця і потерпілого. Відшукання слідів ніг у смузі відводу залізничної дороги полегшується тим, що полотно покрите м'яким ґрунтом, на якому добре видно сліди. Але ці сліди можуть бути і непридатними до ідентифікації, тому що на сипучому ґрунті погано відображаються індивідуальні ознаки взуття. Крім цього на місці події можуть бути й інші сліди, які не стосуються події. Тому треба опитати осіб, які знаходились поблизу від місця події, з метою встановлення приналежності слідів;

2) сліди боротьби, виявлені на місці події та на потерпілому;

3) велика кількість слідів крові у вигляді калюжі, потоків та бризок на ґрунті під трупом або коло нього, якщо на трупі є пошкодження, пов'язані з втратою крові. Слід відмітити, що напрямок потоків крові повинен відповідати положенню трупа;

4) поза трупа, наявність синців, подряпин;

5) стан одягу трупа;

6) знаряддя вбивства - ножі, вогнепальна зброя, металеві предмети, гільзи та інші, залишені біля трупа або неподалік від нього;

7) речі потерпілого, залишені злочинцем як такі, що не представляють цінності, якщо вбивство було вчинено з метою пограбування, а також особисті речі вбивці, якщо він переодягався в одяг потерпілого;

8) відсутність слідів волочіння, скидання трупа з поїзда та інше, що може підтвердити й інші думки.

Ознаками, що свідчать про скидання трупа з поїзда, можуть бути: а) сліди нашарування на ґрунті в результаті падіння трупа з поїзда. У випадках скидання з поїзда ще живої людини на землі від перших зіткнень ніг із землею залишаються глибокі переривчасті сліди, які закінчуються місцем падіння потерпілого. Труп у цьому випадку буде знаходитися поза колією.

Потрібно звертати увагу на стан взуття потерпілого. В процесі зіткнення ніг із землею можуть відриватися каблуки або навіть підошва. На взутті спостерігаються подряпини з дрібними частками щебеню, піску в них;

б) проїзні документи, що знаходяться в одязі потерпілого, які вказують на те, що він їхав у поїзді перед смертю;

в) поза трупа. Скинутий з поїзда, який рухається на великій швидкості, він відлітає в бік, скачується під скіс, часто потрапляє у водяні кювети;

г) наявність на трупі або на полотні залізничної дороги сіна, соломи, дьогтю, кусків вугілля та інших предметів, викинутих злочинцем із товарного поїзда з трупом або після того, як труп було скинуто;

д) невідповідність потоків крові на трупі та розташування трупних плям у позі трупа, в якій він був виявлений.

Також необхідно додати до цієї категорії такі ознаки:

а) сліди нападу або подальшого сковзання тіла по баласту насипу; ці сліди являють собою траси, що виникають при падінні жертви, та виходять під кутом від полотна залізної дороги в сторону руху потяга;

б) відсутність білля трупа слідів ніг потерпілого;

в) виявлення на тілі потерпілого слідів боротьби та ушкоджень, що нанесенні жертві ще в потязі, а також інших слідів перебування в вагоні;

г) виявлення вдовж полотна залізної дороги предметів, що належали потерпілому.

У випадку вбивства, що маскується під нещасний випадок або самогубство на місці події можуть бути виявлені:

а) сліди взуття, що належать не потерпілому, а злочинцям;

б) сліди волочіння трупу або ще живої людини, але такої, яка перебувала в безпорадному стані;

в) сліди можливої зупинки транспортного засобу, на якому було доставлено труп або пораненого на місце вчинення або приховування убивства, що знаходиться білля залізничного насипу або поблизу нього;

г) сліди крові на шляху переміщення трупу або пораненого; на одягу осіб, які переміщували труп або пораненого; на предметах, до яких вони торкалися; в салоні автомашин, що використовували для перевезення трупу або пораненого;

д) частинки ґрунту, мікроволокна в підногтевому складі, на одягу або взутті трупу або підозрюваних, на поверхнях або в салоні автотранспорту;

є) сліди слини на недопалках цигарок, що залишили злочинці на місці вчинення або приховування злочину, в місцях де вони переховувались, чекаючи проходження потягу;

е) сліди пальців рук злочинців, які підозрюються, на різних предметах (пачках з під цигарок, пляшках з під напоїв тощо), що залишенні ними на місці злочину або поблизу нього;

ж) сліди ушкоджень іншого, ніж залізнична травма, характеру на трупі потерпілого.

Якщо говорити про носії ідеальних слідів, як найважливіших джерел інформації, що мають велике значення для розслідування убивства, категорії, що розглядається, необхідно зазначити, що серед можливих свідків нами виділені наступні категорії вказаних осіб.

Перш за все, це свідки з числа співробітників міліції, які несуть службу на об'єктах залізничного транспорту, члени оперативних груп, які супроводжують потяги, робітники оперативних заслонів, дільничних інспекторів міліції, екіпажі патрульних машин та інших спецслужб тощо, які в силу своїх службових обов'язків часто звертають увагу на такі дії злочинців, які не помічають звичайні громадяни.

Наступну групу складають працівники залізничного транспорту - провідники, робітники камер схову, касири, оператори, машиністи, працівники інших організацій, що знаходяться в смузі відводу залізної дороги.

Далі необхідно виділити пасажирів, які прямують у потязі, які знаходяться на вокзалі або інших об'єктах залізничного транспорту, проводжаючих або зустрічаючих їх осіб, а також громадяни, які опинились на місці події через інші причини.

Ще одна категорія свідків - це місцеві мешканці та працівники організацій, що розташовані на шляху відходу злочинця, а також працівники автомобільного, повітряного або водного транспорту, послугами якого скористався злочинець або особи, які мають про нього яку-небудь інформацію. Нарешті, необхідно мати на увазі осіб з числа родичів, знайомих злочинця, які обізнані про його спосіб життя та здатні охарактеризувати його.

Серед вказаних категорій свідків, в залежності від отриманих від них даних про злочин та осіб, які їх вчинили, можна виділити: а) очевидець убивства; б) осіб, обізнаних про обставини, що передують їх вчиненню; в) осіб, які володіють даними про дії злочинця або його співучасників з приховування злочинів, його зникненні з місця події, або інших дій вчинених після події злочину.

Враховуючи, що одні з них є безпосередніми очевидцями вбивств, інші володіють даними про супутні обставини, котрі передують їх вчиненню або після них, необхідно мати на увазі, що ступень їх обізнаності різна. В більшості випадків вказаним особам можуть бути відомі лише окремі факти, що не мають зі злочином безпосереднього зв'язку, але які можуть мати орієнтуюче значення в процесі розслідування. Тому необхідно намагатися встановити не лише безпосередніх свідків, але й інших осіб, інформація яких допоможе виявити обставини вчинення вбивства.

Специфічні умови, що сприяють вчиненню злочинів на залізничному транспорті такі: деякі явища, що сприяють маятниковій міграції населення; недоліки в організації приміських пасажирських перевезень; недостатня боротьба з вживанням алкогольних напоїв на об'єктах залізничного транспорту; невтручання та байдужість окремих пасажирів до конфліктних ситуацій та до самих правопорушників; недоліки в розташуванні та використанні сил та засобів служб транспортної міліції.

Знання про місця вчинення злочину, займають не останнє місце при виборі злочинцем способу вчинення злочинного діяння. Правопорушення кореспондуються с даними о розподілені потужності пасажирських потоків по довженні дільниці сполучення. Відомо, що пасажирський потік поступово або амплітудно знижується по мірі віддалення від головної станції. Також розподіляється кількість правопорушень: на головній станції та ближчих до неї ділянках виявляється найбільша кількість правопорушень, менше - на більш відділених ділянках. Таке становище, спостерігається, переважно, стосовно адміністративних правопорушень.

Але при розслідуванні навмисних убивств необхідно враховувати таємний характер злочину, тож такого виду злочини вчинюються на найбільш віддалених ділянках залізничної дороги, при найменшому скупчені людей. При підготовці до вбивства злочинець обирає також і пору року, місяць, день тижня та годину дня. З метою уникнення небажаних свідків, злочинець для своєї діяльності обирає темний час доби, тобто вечір або ніч. Винна особа розраховує і на те, що з часу вчинення вбивства і до моменту виявлення трупи пройде деякий час. Як свідчить практика є випадки, коли до моменту прибуття слідчого на місце події потяг або локомотив, з під якого витягнуто труп, пішов на іншу станцію або на іншу дорогу, і тоді, для того щоб провести огляд місця події необхідно докласти немало зусиль. Встановлення часу вчинення убивства є важливим при інсценування нещасного випадку або самогубства. Якщо відомий час смерті можна встановити і номер потягу, який проходив в цей час та його напрямок, а також можливих свідків.

При підготовці до вбивства злочинець враховує пору року. Відомо, що пасажирський потік у вихідні та святкові дні збільшується, порівняно з робочими днями, в теплу пору року потік пасажирів більше ніж зимою.

Значення для планування вбивства та подальшого його приховування має і знання злочинцем об'єктів залізної дороги, які він використовує з метою приховати вбивство, уникнути свідків тощо.

Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" складається сьогодні з - 6 залізниць, що об'єднують всі області

України, 27 дирекцій залізничних перевезень, 1684 станції, 126 основних вокзалів, експлуатаційна протяжність головних колій - 22,3 тис. км, розгорнута протяжність колій - 30,3 тис.км, електрифікованих колій - 9169 км, 68 локомотивних депо 51, вагонне депо 16, вагонних пасажирських депо 43, інвентарний парк вантажних вагонів - 174939 одиниць, інвентарний парк пасажирських вагонів - 8429 одиниць, інвентарний парк тепловозів - 2718 одиниць, інвентарний парк електровозів - 1796 одиниць, інвентарний парк електропоїздів - 1443 одиниць, інвентарний парк дизель-поїздів - 186 одиниць, середньо-списочна чисельність працівників основної діяльності залізниць України - 375,9 тисяч чоловік.

Місця вчинення злочинів на залізничному транспорті можна класифікувати наступним чином:

Перша група - станції: вокзали, ресторани залізничні буфети, перон, вагонне та локомотивне депо, інвентарний парк вагонів, вантажний двір, товарна станція.

Друга група - рухомий склад: потяги міжміського та приміського сполучення, вантажні та пасажирські потяги далекого сполучення.

Третя група - перегони: лісосмуги, смуга відводу, залізничні колії, залізничні казарми, будки переїзного стрілочника та сторожу.

Взагалі при розслідуванні злочинів зазначеної категорії типова для розкриття слідова картина порушується і не виглядає звичайною, логічною схемою вчинення вбивства, яка притаманна іншим злочинам. Злочинець направляє свої дії не на вчинення убивства, а на спосіб його приховування, котрий відрізняється від інших способів, що передбачають знищення тих чи інших слідів, засобів убивства, приховування словесної інформації. Тут приховування переростає як би в свою протилежність - побудову слідів, що порушують природну картину події, випадають з її послідовності, спотворюють традиційній уявлення про їх наявність або відсутність.

Таким чином, можна зробити висновок, що знання особливостей механізму слідоутворення та ймовірних місць їх находження має суттєве значення для розуміння процесів підготовки, вчинення та приховування убивств на об'єктах залізничного транспорту. Сліди надають слідчому доказову інформацію та інформацію, що вказує на джерела отримання доказів. Виявлення слідів дозволяє більш точно вирішувати питання про необхідність застосування технічних засобів, залучення спеціалістів, проведення оперативно-розшукових заходів, про можливість та необхідність використання окремих тактичних прийомів, про визначення першочергових слідчих дій.