Теорія держави та права - Гіда Є.O. - 1.2.1.1. Основні теорії походження держави

1.2.1.1. Основні теорії походження держави

Ще з глибокої давнини люди стали замислюватись над питаннями про причини і шляхи виникнення держави. Створювалось безліч теорій, які по-різному відповідали на це питання. Багато з цих теорій пояснюється історичними і соціальними умовами, в яких жили та працювали їх автори, різноманітністю ідеологічних та філософських позицій, якими вони керувались. Держава - це явище багатогранне і, на нашу думку, жодна з теорій не може повністю пояснити причини виникнення держави.

Патріархальна теорія - суть теорії полягає в тому, що держава виникає з патріархальної сім'ї внаслідок її розростання: родина - сукупність родин (селище) -" сукупність селищ (держава). Глава ж патріархальної родини (патріарх) стає главою держави - монархом. Таким чином, його влада є проводженням влади батька, сам же монарх є батьком для всіх своїх підданих (Аристотель1, КонфуцШ2). У 1642 році англійський філософ Р. Фільмер написав роботу "Патріархія, або Захист природного права королів", в якій намагався, посилаючись на Біблію, довести, що Адам отримав владу від Бога, потім передав цю владу своєму сину - патріарху, а той уже своїм нащадкам - королям.

На нашу думку, саме завдяки патріархальній теорії в Росії, Україні та інших республіках колишнього СРСР з'явились ідеї та віра в "доброго царя", "батька народів", вождя та надлюдину, що здатна вирішити за нас усі проблеми. Однак на невеликому просторі, у грецьких містах-полісах, об'єднання родин, дійсно стало тим вирішальним чинником виникнення держави, оскільки родина є найбільш ранньою з нині існуючих форм організацій людей, розподілу та кооперації праці.

Теорія насильства - причина виникнення держави вбачається у військово-політичних чинниках - насильстві, завоюванні одних племен іншими, оскільки для управління завойованими народами та територіями потрібний спеціальний апарат примусу. Для цього і створюється держава (Л. Гумплович, К. Каутський, Є. Дюринг).

Л. Гумплович наприкінці XIX століття писав, що історія не надає нам жодного прикладу, коли б держава виникала не за допомогою акту насильства, а якось інакше. Держава завжди була результатом насильства одного племені над іншим; воно виражалося у завоюванні та підкоренні більш сильним чужим племенем більш слабкого вже осілого населення.

Отже, прихильники теорії насильства стверджували, що первісні племена, зустрічаючись між собою, воювали. Переможці перетворювались на панівну частину суспільства, утворювали державу та використовували державну владу для насильства над підкореними народами. Держава, на думку представників цієї теорії, виникала з сили, що була нав'язана суспільству ззовні, а класовий поділ суспільства мав етнічне або расове походження.

З одного боку, військово-політичні чинники суттєво вплинули на утворення варварських королівств готів, гунів, слов'ян, франків, вандалів та інших союзів племен. Однак інші держави майже не використовували ці чинники або ж вони були другорядними порівняно з соціально-економічними.

Органічна теорія - проводиться аналогія між державою і біологічним організмом. Згідно з органічною теорією держава, як і будь-яке тіло, базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як найпростіша політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється і розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті її старіння. Таким чином, органічна теорія передбачає, що держава зачинається, народжується, зростає, мужніє, старіє і вмирає, тобто вона є своєрідним аналогом організму. Щодо спеціалізації, то теорія передбачає, що формування держави супроводжується об'єднанням індивідів у групи-органи, кожен з яких виконує чітку, властиву лише йому функцію. У результаті утворюється система державних органів. І все це відбувається як у живому організмі, частини якого спеціалізуються на певній функції в системі цілого.

Г. Спенсер писав, що держава - це суспільний організм, який складається з окремих людей так само, як і людський організм складається з клітин1.

Теологічна (божественна) теорія - дана теорія наполягає на божественному походженні держави, державної влади, стверджує і захищає тезу: "Вся влада від Бога" (Фома Аквінський, Аврелій Августин). Незважаючи на свій релігійний зміст, ця теорія відбиває певні реалії як-то: теократичний характер первинних держав (владу жерців, значну роль храмів, поділ влади на релігійну і світську тощо).

Оцінюючи цю теорію, слід також мати на увазі, що освячення влади божественним началом (яке мало місце в первинних містах-державах), надавало владі як авторитету, так і безумовної обов'язковості. Не випадково, що ця теорія домінувала в епоху Середньовіччя а в епоху Революцій її використовували для обгрунтування необмеженості влади монарха.

На сьогодні існує два варіанти сучасного звучання теологічної теорії. Перший з них - це християнсько-демократична концепція держави, заснована на підкресленні унікальності та самоцінності будь-якої людини, поваги до неї з боку держави, піклуванні кожного громадянина про суспільство, особу та державу, а також на допомозі з боку держави тим, хто самостійно не може себе забезпечити, - інвалідам, безробітним, особам похилого віку тощо. Прихильниками цієї концепції були такі відомі особистості, як Папа Римський Лев XIII, Папа Римський Іван Павло II, російські та українські політики В. Аксючиць, В. Борщев, О. Огородников, В. Савицький, Л. Черновецький, О. Чуєв, Г. Якунін та ін.

Другий варіант теологічної теорії - це теорія космічної експансії, її розробниками є Е. Деникен, А. Елфорд, З. Ситчин, К. Ціолковський та ін. Відповідно до їх поглядів держава була дарована людству прибульцями з космосу.

Теологічна теорія, так само як і теорія космічної експансії не можуть бути ані доведені, ані спростовані. Проте навіть у наш час з'являються твердження, що неолітична революція, що розпочалася 10-12 тис. років тому, мала божественне начало. При цьому теологи зазначають, що, на їх погляд, точних причин такого якісного зламу в історії людства сучасна наука досі не встановила, а ось релігійне обгрунтування міститься ще в Біблії.

Договірна теорія - пояснює виникнення держави в результаті договору між людьми як наслідок усвідомлення ними своїх нагальних потреб та інтересів (Дж. Локк, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, О.М. Радищев та ін.).

Причини укладення суспільного договору пояснювалися різними чинниками. Так, Т. Гоббс вважав, що причиною укладення суспільного договору є усвідомлення людьми необхідності забезпечити мир у суспільстві, гарантувати людині життя та безпеку, спрямувати її діяльність на досягнення загального блага. Дж. Локк вважав причиною переходу людей до громадського стану ненадійність прав у природному стані, де кожен був змушений самостійно відстоювати своє право і карати його порушників. Гарантувати свободу і надійне користування природними правами допомагало укладення суспільного договору2. Ж.-Ж. Руссо причиною укладення суспільного договору вважав прагнення людей захистити себе від зовнішніх обставин (наприклад, стихійних лих), а також наявність приватної власності, яка породжує нерівність та роз'єднує людей. У результаті укладення договору колективним сувереном стає народ. Тим самим Ж.-Ж. Руссо сформулював теорію народного суверенітету (верховенства народу).

Ці погляди цілком поділяв О. Радищев. Він стверджував, що державна влада належить народу, проте передана ним монарху і повинна знаходитись під контролем народу. Люди ж, ставши підданими певної держави, лише обмежують, але не втрачають своїх природних прав і свобод. Звідси -теза про повстання та революційне усунення монарха від влади, якщо той зловживає владою.

Психологічна теорія - обґрунтовує виникнення держави на основі особливих властивостей людської психіки: потребою певних людей владарювати над іншими, прагненням одних підкорятися, наслідувати, а інших - підкоряти, бути прикладом. Згідно з цією теорією народ не здатний до прийняття управлінських рішень і постійно потребує керівництва з боку лідера (Л.Й. Петражицький, Г. Тард, З. Фрейд).

Причини походження держави обумовлені тими здібностями, які первісна людина приписувала племінним вождям, жерцям, шаманам, чаклунам тощо. їхня магічна сила та психічна енергія (вони робили полювання вдалим, боролися з хворобами) створювали умови для залежності свідомості членів первісного суспільства від вищезазначеної еліти. Саме від влади, що була притаманна цій еліті, починає виникати влада держави.

Разом з тим завжди існують особи, які не згодні з владою або ж виявляють агресивні наміри та інстинкти. Для підкорення різних, за своїми психічними особливостями осіб і виникає держава.

Психологічна теорія, таким чином, вважала, що держава є необхідною як для задоволення потреб більшої частини населення бути покірними певним особам у суспільстві, так і для придушення агресивних настроїв окремих індивідів. Звідси н ідея, що природа держави обумовлена закономірностями людської свідомості, тобто є психологічною. На думку представників психологічної теорії держава - це засіб вирішення психологічних протиріч між ініціативними (активними) особистостями, які здатні до прийняття відповідальних рішень, та пасивною масою, що здатна лише до наслідувальних дій та виконує вищезгадані рішення.

Історико-матеріалістична теорія - у відповідності з даною теорією держава виникла як результат природного розвитку первісного суспільства. Це, насамперед, економічний розвиток, що, поряд із забезпеченням матеріальних умов виникнення держави і права, враховує соціальні зміни в суспільстві. Останні також виступають важливими умовами і причинами виникнення держави (К. Маркс, Ф. Енгельс, С.Десницький, Л. Морган, В. Ленін, І. Франко та ін.).

Історико-матеріалістична теорія містить два підходи. До 1990-х років домінувала сталінська інтерпретація історико-матеріалістичної теорії, що ґрунтувалася на роботах Ф. Енгельса. Згідно з нею головною передумовою виникнення держави є класова боротьба, у результаті якої клас-переможець створює державний апарат з метою організованого придушення переможеного класу; другою передумовою було виникнення приватної власності; третьою - твердження проте, що сама приватна власність обумовлена виникненням надлишкового продукту; четвертою - удосконалення знарядь праці; п'ятою - розподіл праці. Після 90-х років XX ст. згадали про іншу роботу Ф. Енгельса, присвячену походженню держави. її суть полягала в тому, що держава виникає не після і не в результаті розподілу суспільства на класи, а до цього. Більше того, вона створює самі класи: панівна бюрократія перетворюється на перший панівний клас. Таким чином, іншою причиною походження держави була не класова боротьба, а необхідність виконання спільних справ. Однак для основоположників марксизму головним було не те, що раніше виникає - держава чи класи. Головним було: коли б не виник панівний клас (до або після виникнення держави), він за всіх часів прагне захопити цю державу, зробити її механізмом для придушення опору підкорених класів і видавати свої вузькокласові інтереси за загальні.

Расова теорія - зміст даної теорії складали тези про фізичну і психологічну нерівноцінність людських рас, положення про вирішальний вплив расових розходжень на історію, культуру, державний та суспільний лад, про розподіл людей на вищу і нижчу раси, з яких перші є творцями цивілізації та покликані панувати в суспільстві й державі, другі не здатні ні тільки до створення, але навіть і до засвоєння сформованої цивілізації. їх доля - сліпа і беззаперечна покора. Вищі раси повинні панувати над нижчими (Ж. А. де Гобіно, А. Гітлер).

Один із засновників расової теорії француз Ж, Гобино називав арійців "вищою расою", покликаною панувати над іншими расами. Найбільший розвиток і поширення расова теорія держави і права одержала наприкінці XIX - першій половині XX в. її було покладено в основу фашистської політики та ідеології. У фашистській Німеччині була розпочата спроба переписати всесвітню історію заново як історію боротьби арійської раси з іншими расами. Центром духу вищої арійської раси називалася Німеччина. До нижчих рас відносилися семіти, слов'яни та інші народи світу. На расовій основі створювалася особлива система цінностей: "душа раси", "чистота крові", "вождя нації" і т.п. Вищою метою арійця є збереження чистоти крові. Люди гинуть не через профані війни, а через втрату здатності до опору. Усе, що не є повноцінною расою на землі - плевели.

Расова теорія спричинила за собою дивовижну практику "узаконеного" знищення цілих народів, національних меншостей, національних шарів, що непримиренно відносилися до фашизму. Історично расова теорія вижила себе і була цілком дискредитована декілька десятиліть тому. Вона не використовується більше як офіційна чи навіть напівофіційна ідеологія. Але як "наукова", академічна доктрина вона має розповсюдження в західних країнах і в даний час.

Серед альтернативних теорій виникнення держави також вирізняють іригаційну теорію. Цю теорію пов'язують з іменем німецького вченого К. Віттфогеля1, який пояснює виникнення держави необхідністю побудови гігантських іригаційних споруд в аграрних районах. І дійсно, в перших містах-державах - Месопотамії, Єгипту, Індії, Китаю проводили діяльність по створенню великих іригаційних систем. У зв'язку з цим сформувався прошарок управлінців, які знали як підтримувати роботу цих споруд, забезпечувати судоходство, розподіляти воду, ремонтувати споруди тощо. Ця теорія відображала деякі реальні процеси, які мали місце у східних регіонах, але в дійсності процеси виникнення держави і ведення іригаційний робіт йшли паралельно, хоча створення держави було первинним, оскільки саме держава була здатна проводити такі гігантські роботи як побудова зрошувальних систем.

В юридичній літературі можна знайти й інші теорії походження держави (інцестна, спортивна, дифузна тощо) однак, їх зміст все ще не набув широкого наукового визнання.

Всі вищезгадані теорії по-різному пояснюють шляхи виникнення держави, кожна з них розкриває одну з можливих сторін процесу виникнення держави. Але загальну уяву про цю проблему можна отримати лише синтезувавши всі ці теорії (в більшій або меншій мірі довіряючи кожній з них) в загальну універсальну теорію держави, враховувати комплекс факторів, об'єктивні процеси, що відбувалися в процесі розвитку суспільстві.

1.2.1.2. Поняття та ознаки держави
1.2.1.3. Громадянське суспільство та правова держава: взаємовплив і взаємодія
1.2.1.4. Роль міліції України в реалізації функцій держави.
1.2.1.5. Міліція в апараті української держави
ТЕМА 1.2.2. Форма держави
1.2.2.1. Поняття форми держави
1.2.2.2. Форма державного правління
1.2.2.3. Фома державного устрою
1.2.2.4. Форма державного режиму
TEMA 1.2.3. Аспекти співвідношення держави та політичної системи суспільства
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru