Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. При цьому територіальною громадою визнаються жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР).
Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦК територіальні громади є учасницями цивільних відносин поряд з фізичними, юридичними особами, державою, АРК, іноземними державами та іншими суб'єктами публічного права. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦК територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами, що наділені власними повноваженнями, в межах яких вони діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. При цьому від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Територіальна громада може виступати суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності як самостійний учасник (ст. З Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ).
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад зокрема віднесено прийняття рішень щодо випуску місцевих позик, прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів із відповідного місцевого бюджету, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади, затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції, тощо.
Органи місцевого самоврядування можуть у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів відповідно до закону із зарахуванням їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.
Територіальні громади в порядку та у випадках, встановлених Конституцією та законами України, можуть створювати як юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо), так і юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо). Крім того, територіальна громада може виступати суб'єктом речових правовідносин. Вона є суб'єктом права комунальної власності (ст. 327 ЦК), може набувати права власності на безхазяйну річ (ч. 2 ст. 335 ЦК), знахідку (ч. 2 ст. 338 ЦК), бездоглядну домашню тварину (ч. 2 ст. 341 ЦК), а також на спадщину, яка визнана судом відумерлою (ч. З ст. 1277 ЦК) тощо.
4. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
Загальні положення щодо відповідальності публічно-правових утворень
Особливості відповідальності публічно-правових утворень за завдану шкоду
Глава 25. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
1. Поняття юридичних фактів
2. Класифікація юридичних фактів
Глава 26. Правочини
1. Загальні положення про правочини
2. Підстави та умови недійсності правочинів