Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - 5. Строки виконання зобов'язань за договором

Підряд належить до договорів, у яких важливим є чітке визначення строків виконання робіт, особливо при великих обсягах робіт. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевіряти стан виконання робіт і застосовувати заходи до їх належного виконання.

Відповідно до ст. 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Від строку необхідно відрізняти термін, яким є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Як правило, у договорі підряду визначається термін початку робіт і термін їх закінчення, тобто проміжок між цими датами є загальним строком виконання робіт за договором. Разом із тим, доволі поширеним явищем є визначення у договорі проміжних строків, тобто таких, протягом яких повинен бути виконаний якийсь певний вид робіт. Правила визначення строків і термінів встановлені гл. 18 ЦК.

Слід зауважити, що певні рекомендації щодо визначення строків у договорах будівельного підряду містяться у Положенні про підрядні контракти у будівництві України, затвердженому Науково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури, протокол від 15 грудня 1993 року №15 (далі - Положення). Хоча Положення не має обов'язкового характеру, його використання є доцільним при підготовці, складанні та виконанні підрядних контрактів на будівництво об'єктів, оскільки воно враховує вимоги законодавства, вітчизняний та зарубіжний досвід.

Зокрема, у Положенні зазначено, що виконання робіт повинно починатись, здійснюватись і закінчуватись у встановлені контрактом строки. При визначенні цих строків сторони враховують вихідні умови, що встановлені інвестором або передбачені проектом. Строки виконання робіт за окремими етапами визначаються сторонами на підставі календарного плану будівництва.

Строки виконання всіх робіт на об'єкті встановлюються шляхом визначення у контракті календарної дати початку робіт та здачі об'єкта в експлуатацію (закінчення виконання замовлення) або строку від початку до закінчення робіт. Наприклад, у контракті може бути записано "виконання робіт повинно початись у січні місяці і закінчитись у вересні місяці" або "строк будівництва об'єкта становить 9 місяців від початку робіт, встановленого контрактом, до здачі об'єкта в гарантійну експлуатацію". Ці зобов'язання можуть бути викладені і в такій редакції - "не пізніше 1 вересня" і "не більше 9 місяців".

Можливість дострокового закінчення будівництва повинна передбачатись контрактом або узгоджуватись у процесі його виконання. Якщо підрядник не претендує на додаткову винагороду, він може достроково закінчити будівництво об'єкта і без такого узгодження.

У контракті слід чітко визначити термін початку виконання робіт, який доцільно пов'язати з появою конкретних, найбільш важливих для початку будівництва, подій. Це може бути передача будівельного майданчика, проектної документації, відкриття фінансування, перерахування авансу тощо. Про початок робіт складається двосторонній акт.

Перегляд строків виконання робіт може здійснюватись з незалежних від підрядника обставин, якщо він без затримки письмово сповістив замовника про їх появу. Якщо підрядник не зробив цього, він може розраховувати на перегляд строків лише за умови інформованості замовника про несприятливі обставини та їх наслідки. Обов'язком підрядника є також доказ негативного впливу окремих обставин на виконання робіт.

Якщо одночасно діє кілька різних обставин, кожна з яких може бути підставою для перегляду строків виконання робіт, цей перегляд здійснюється з урахуванням одночасної дії всіх обставин.

Строки виконання робіт можуть переглядатись за наявності обставин: непереборної сили; за які відповідає замовник (відсутність фінансування, затримка у виконанні зобов'язань, поява додаткових робіт тощо); зупинення робіт не з вини підрядника; страйки працівників, блокада ними будівельного майданчика та інші їх дії, що заважають нормальному виконанню робіт.

Підрядник не отримує права на перегляд строків, якщо страйки, блокада, інші подібні дії зумовлені тим, що він або його субпідрядники не виконали своїх зобов'язань перед працівниками або їх об'єднаннями.

Вплив погоди на хід виконання робіт, якщо його не можна віднести до обставин непереборної сили, не розглядається як об'єктивна обставина для збільшення строків виконання робіт і повинен враховуватись на стадії укладання контракту.

Підрядник зобов'язаний зробити все, що від нього залежить, для усунення перешкод, що зумовлюють затримку робіт, і, як тільки вони зникнуть, приступити до виконання своїх зобов'язань, попередивши про це замовника.

У разі зміни строків виконання робіт через обставини, що не залежать від підрядника, слід також враховувати час на припинення і відновлення робочого процесу та можливе перенесення робіт на іншу пору року.

У багатосторонніх контрактах встановлюються загальні строки будівництва об'єкта, а також строки початку та закінчення робіт окремими учасниками. Останні враховують комплексний графік, де передбачаються послідовність та строки виконання зобов'язань кожним учасником.

Рішення про перегляд строків виконання робіт з обґрунтуванням причин оформляється додатковою угодою.

Частина 2 ст. 849 ЦК дає підстави для висновку, що підрядник несе відповідальність за порушення умов договору щодо строку. Ці порушення можуть виявитися у тому, що підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. У цих випадках в силу ч. 2 ст. 849 ЦК та ч. 2 ст. 852 ЦК замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Крім того, при порушенні умов договору, які встановлюють строки виконання робіт підрядником, можливо також стягнення з останнього неустойки, якщо вона передбачена договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. № 1023 (в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р. № 3161), якщо виконавець не виконує, прострочує виконання роботи (надання послуги) згідно з договором, він за кожний день (годину, якщо тривалість виконання визначена у годинах) прострочення сплачує споживачеві пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі якщо вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

При цьому сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Разом із тим, слід звернути увагу на те, що строки виконання робіт у договорі підряду можуть змінюватися. Підставою для такого висновку є аналіз інших статей ЦК. Зокрема, в силу ч. 2 ст. 651 ЦК договір може бути змінено у разі істотного порушення умов договору іншою стороною. Договір може бути також змінений у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору (ст. 652 ЦК). Згідно з ч. 1 ст. 107 ЦК кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї дострокового виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 851 ЦК підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не виконав своїх обов'язків за договором, зокрема не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником. У таких випадках сторони зазвичай погоджують нові строки виконання робіт.