Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - Заповіт з покладенням на спадкоємців обов'язків

У статті 1240 ЦК виділено обов'язки спадкоємців, які за своїм характером мають відрізнятися від таких за заповідальним відказом, а саме: у першій частині зазначається про дії не май нового характеру, але не встановлено в чиїх інтересах. Наведені окремі приклади свідчать про дії в інтересах спадкодавця, але зі змісту статті не можна дійти висновку, що дії можуть вчинюватися лише в інтересах заповідача. Так, особисті папери заповідача за згодою іншої особи можуть бути передані їй, наприклад, листи, чужі речі, борги тощо. Вважаємо, що за цією нормою можна також зобов'язати спадкоємця доглядати до смерті і дбати про тварин, належних заповідачу. З ч. 2 ст. 1240 ЦК випливає, що заповідач може визначити обов'язком спадкоємця, який погодиться на прийняття спадщини, спрямувати певні дії на досягнення суспільно корисної мети. Оскільки в цій нормі не йдеться про передання матеріальних благ в інтересах суспільства, то у подальшому буде важко вимагати від спадкоємців виділяти окремі приміщення, наприклад, під бібліотеки.

У даній статті не встановлено ні права вимагати виконання обов'язку, ні суб'єктів, які вправі контролювати виконання такого обов'язку, тому доцільно це положення регламентувати у заповіті шляхом конкретизації заінтересованих осіб. Наприклад, спадкоємець Іванов зобов'язується повернути громадянину Сидорову належний останньому грамофон, тобто повернення такої речі вправі вимагати Сидоров. За відсутності такого положення у заповіті правом вимагати виконання обов'язків для загальнокорисної мети володітиме кожна із зацікавлених у виконанні осіб або виконавець заповіту.

Слід зазначити, що строк виконання обов'язків спадкоємцями і за ч. 1, і за ч. 2 ст.1240 ЦК має рахуватися з моменту відкриття спадщини, але він не обмежений у часі. Тому час виконання повноважень виконавцем заповіту, який зобов'язаний контролювати виконання спадкоємцями обов'язків, встановлених у заповіті, у такому випадку також реально встановити неможливо. Отже, доцільно питання про строки виконання обов'язків більш детально визначати в заповіті. Інакше його виконання може ніколи не початися. Додатковою гарантією виконання таких обов'язків може бути зазначення у заповіті особи, яка матиме право вимагати виконання таких обов'язків, а також контролюватиме їх належне і своєчасне виконання.

Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети, в самому тексті заповіту. У результаті чого спадкоємець після прийняття спадщини буде зобов'язаний вчинити зазначені у заповіті дії. Дії щодо виконання заповідального покладення відрізняються від дій, що здійснюються, наприклад, за заповідальним відказом, насамперед своїм немайновим характером. Крім того, заповідальне покладення має на меті лише зобов'язати спадкоємця використовувати отримане ним майно у загальнокорисних цілях.

Так, заповідач може зобов'язати спадкоємця вчинити певні дії немайнового характеру, наприклад організувати похорон заповідача, здійснити розпорядження певними речами заповідача, що, можливо, не становлять особливої цінності (наприклад особисті листи заповідача), чи обов'язок повідомити кому-небудь про що-небудь.

У заповіті з покладенням обов'язків щодо майна спадкоємців заповідач вправі вказати мету, з якою дане майно має бути використане (наприклад, медичне обладнання - для організації лікарського кабінету, кошти - для створення дитячого садочка тощо).

На практиці був відомий такий випадок: громадянин К. Бєлозеров заповів Ворошиловградській обласній бібліотеці 8800 руб. для поповнення бібліотечних фондів з історії вітчизняної культури. Виконання заповіту спадкодавець поклав на спадкоємця Д., який частину коштів, отриманих в ощадній касі у сумі 8800 руб., зобов'язаний був передати обласній бібліотеці. Після відкриття спадщини заповіт був виконаний відповідно до волі спадкодавця, який не встановив, які книги слід придбати, а лише визначив суму, яка мала бути витрачена на придбання книг. Так, в обласній бібліотеці м. Ворошиловграла свого часу з'явився куточок почесного читача - К. Бєлозерова, а фонд бібліотеки поповнився книгами за тематикою, визначеною спадкодавцем. Слід звернути увагу й на те, що спадкоємець Д. має бути наділений правом контролювати витрачання коштів за призначенням.

Може виникнути ситуація, коли особа бажає скласти заповіт на користь улюбленої домашньої тварини та передати їй усе своє майно. Однак у заповіті "прямо" реалізувати це бажання неможливо, оскільки домашня тварина не належить ні до однієї з категорій суб'єктів, на користь яких може бути складено заповіт. Дану проблему можна вирішити саме за допомогою встановлення у заповіті відповідних обов'язків. Ви, наприклад, можете заповідати все своє майно спадкоємцю, встановивши при цьому довічний обов'язок догляду за твариною або обов'язок організувати притулок для бездомних тварин.

Хочемо звернути увагу на те, що при заповідальному покладенні не завжди встановлюється певний вигодонабувач (тобто особа, на користь якої здійснюється заповідальне покладення). Заповідач може зобов'язати свого спадкоємця використовувати квартиру або її частину як музей, бібліотеку, громадську юридичну консультацію для незаможних категорій громадян тощо. Тобто у таких випадках виконанню Обов'язку передуватиме створення юридичної особи, наприклад громадського об'єднання;

При встановленні будь-яких обов'язків для спадкоємців слід враховувати те, що вони вправі відмовитися від прийняття спадщини і тоді встановлені заповітом обов'язки на них не поширюватимуться. Крім того, завжди необхідно порівнювати обсяг встановлюваних обов'язків й обсяг спадкового майна. Якщо виконати заповідальне покладення у повному обсязі неможливо, майно може використовуватися в інших цілях, близьких до раніше встановлених заповідачем загальнокорисних. Тут вважається, що суд може зменшити обсяг обов'язку спадкоємця, якщо він перевищує розмір отриманої ним спадщини.

У випадку смерті спадкоємця, на якого було покладено заповідальне покладення, обов'язок з виконання даного покладення переходить до іншого спадкоємця, який одержує спадщину.

У деяких випадках заповідач може встановити обов'язком спадкоємця персоніфіковані умови, наприклад, у разі прийняття спадщини видатним співаком - надання щорічного безкоштовного концерту тощо. Важко перелічити всі можливі дії спадкоємців, виконання яких може обумовлювати спадкодавець, але незаконність таких обов'язків може встановити суд. Тому вважаємо, що спадкоємці вправі звертатися до суду в тих випадках, коли обов'язки, зазначені в заповіті, здаються їм незаконними або нездійсненними (нереальними)1.

Даний вид заповіту передбачає покладення на спадкоємця виконання дій для суспільно корисної мети і у цьому виявляється його специфічність і відмінність від інших обов'язків спадкоємців.