Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - Посвідчення секретного заповіту (ст. 1249 ЦК)

Відповідно до чинного законодавства секретним є заповіт, складений самостійно у довільній формі громадянином (заповідачем) і переданий нотаріусу у запечатаному конверті. На запечатаному конверті із секретним заповітом заповідач ставить свій підпис, справжність якого засвідчує нотаріус при передачі конверта. Якщо підпис на конверті поставлено заповідачем не у присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити (наприклад, шляхом проставляння ще одного підпису на конверті), що перший підпис на конверті належить йому. Далі відповідно до процедури нотаріус повинен зробити посвідчу вальний напис про посвідчення й прийняття заповіту на зберігання, у присутності заповідача вкласти конверт із секретним заповітом в інший конверт і опечатати його. На конверті вказуються: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження заповідача, а також дата прийняття на зберігання секретного заповіту. За бажанням заповідача нотаріус видає про це свідоцтво.

У певний день, у зв'язку з відкриттям спадщини, в присутності зацікавлених осіб (як правило, потенційних спадкоємців, свідків) нотаріус оголошує текст секретного заповіту. Про день і час оголошення секретного заповіту нотаріус повідомляє членів сім'ї та родичів спадкодавця, а у випадку, коли їх місце проживання невідоме, - розмішує інформацію у засобах масової інформації. Якщо зацікавлена особа, поінформована належним чином про місце і дату оголошення секретного заповіту, не з'явилася, нотаріус вправі оголосити заповіт тим особам, які зібралися на оголошення заповіту.

Законом передбачено складання нотаріусом протоколу про оголошення секретного заповіту (обов'язково описується повний текст секретного заповіту), що підписується самим нотаріусом, а також двома свідками. У випадку приїзду зацікавленої особи після процедури оголошення секретного заповіту нотаріус знайомить дану особу з протоколом оголошення секретного заповіту, про що робиться відповідна відмітка, а зацікавлена особа ставить свій підпис, підтверджуючи факт ознайомлення зі змістом секретного заповіту.

Може виникнути запитання: чи можливе заочне посвідчення секретного заповіту? Звертаємо увагу на те, що заочне посвідчення секретного заповіту (також як і будь-якого іншого), так само як і посвідчення заповіту після смерті заповідача, - не допускаються.

Статтею 1249 ЦК передбачається посвідчення секретних лише за змістом заповітів, хоча в нотаріальній діяльності існує можливість зробити сам факт посвідчення заповіту секретним. Так, до повноважень нотаріусів входить нотаріальна дія щодо прийняття документів на зберігання, відповідно до якої документ може бути прийнято на зберігання нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Отже, може стати секретним не тільки зміст заповіту, а й сам факт його складання. Але такий спосіб посвідчення заповіту поки що не передбачено законом, а тому не може застосовуватися на практиці до офіційного його визнання.

Загалом же нотаріуси зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю як за ст. 8 Закону України "Про нотаріат", так і за ст. 1255 ЦК, тому ймовірність поширення відомостей про вчинену нотаріальну дію та зміст заповіту гарантується дисциплінарною відповідальністю нотаріуса.

Щодо процедури посвідчення секретного заповіту, то вона має бути деталізована в Законі України "Про нотаріат", Інструкції 2004 р., а у ЦК має бути подана в загальних рисах. Зрозуміло, що конверт, у якому знаходиться секретний заповіт, має бути належним чином запечатаним, аби ніхто не зміг безперешкодно ознайомитися з його змістом. Лише потім нотаріус може на поданому заповідачем конверті ставити свій посвідчувальний напис, скріплювати його печаткою і у присутності заповідача поміщати його в інший конверт. Вважаємо, що й на іншому конверті, опечатаному нотаріусом, має бути підпис заповідача.

Крім того, разом із конвертом із секретним заповітом нотаріусу може передаватися й додатковий конверт, у якому будуть зазначені особи, яких заповідач вважає доцільним запросити на оголошення змісту заповіту. На нашу думку, це положення є слушним та повинно отримати відображення у процедурі посвідчення секретного заповіту.

Після посвідчення заповіту нотаріусом відомості про нього вносяться до Спадкового реєстру.