Облік у зарубіжних країнах - Воронко Р.М. - 1.2.1. Сутність стандартизації обліку і фактори, що її визначають

1.2.1. Сутність стандартизації обліку і фактори, що її визначають

Надання корисної інформації різним категоріям користувачів для прийняття ними виважених економічних рішень є основним призначенням облікової системи. Надається така інформація всім зацікавленим сторонам шляхом складання фінансової звітності. Фінансову звітність, яки відповідає стандартам, називають достовірною та надійною і саме достовірність інформації є найважливішим елементом у системі прийняття управлінських рішень. Завдяки такій звітності можливе інформаційне взаєморозуміння у бізнесі, довіра з боку інвесторів.

Достовірність та надійність інформації може бути підтверджена в процесі перевірки фінансової звітності незалежним експертом (аудитором) згідно з певними правилами, які визначаються стандартами аудиту. Таким чином, облікові та аудиторські стандарти взаємопов'язані між собою. Перші з них визначають, яка інформація є корисною, другі - надійною і достовірною.

У перекладі з англійської мови слово "стандарт" означає норму, зразок.

Під стандартами бухгалтерського обліку розуміють вимоги до правил та методів ведення обліку, які знаходять відображення у фінансових звітах і стосуються нарахування амортизації, оцінки запасів, визнання та відображення в обліку активів, зобов'язань, капіталу, доходів і витрат, структури та порядку розкриття інформації у фінансовій звітності тощо. Стандарти в основному стосуються фінансового обліку та звітності.

Згідно з визначенням Американського інституту дипломованих незалежних бухгалтерів "загальноприйняті принципи обліку є для конкретного періоду часу консенсусом, у відповідності з яким економічні ресурси і зобов'язання відображаються в обліку як активи і зобов'язання. Вони регламентують, які зміни в активах і зобов'язаннях повинні бути записані; коли повинні бути зареєстровані ці зміни; як повинні бути виміряні ці активи, зобов'язання і зміни в них; яка інформація повинна бути опублікована і як; які документи фінансової звітності повинні бути складені. Ці принципи повинні бути загально признаними і мати значне законодавче забезпечення". Іншими словами, стандарти є нормативними документами, які визначають правила та процедури ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Для фінансового обліку визначаються принципи і правила, з використанням яких повинна бути підготовлена фінансова звітність, а також форми і показники, які розраховуються на основі встановлених параметрів. Хоч ці стандарти в різних країнах називаються по-різному, їх призначення приблизно однакове. Наприклад, в США і Японії існує система загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. У Великобританії ці стандарти називаються документами про стандартні принципи обліку, у Франції - нормами, у Росії - положеннями.

У США, згідно з визнанням самих бухгалтерів, відсутня чітка уява про значне законодавче забезпечення обліку і звітності. Принципи розробляються виходячи з існуючого досвіду, розумних доказів, традицій, широти їх розповсюдження, потреб практики. Стандарти в США та інших країнах британо-американської облікової моделі носять рекомендаційний характер.

У країнах континентальної облікової моделі стандарти розробляються переважно законодавчими органами під впливом професійних організацій та носять нормативний характер.

Розробка і вдосконалення стандартів є важливим елементом системи обліку і звітності, тому що:

- по-перше, вони забезпечують співставимість бухгалтерської документації як між різними підприємствами, так і за окремі звітні періоди;

- по-друге, є умовою доступності звітної інформації для різних її користувачів.

Можна виділити наступні рівні стандартизації бухгалтерського обліку: рівень підприємства, національний, регіональний та міжнародний.

Національні та міжнародні стандарти тісно пов'язані між собою. Проте національні стандарти є первинними, оскільки при розробці міжнародних стандартів аналізуються національні традиції і практика ведення того чи іншого об'єкта обліку в різних країнах і з врахуванням цього розробляються міжнародні стандарти.

У 60-ті pp. XX ст. в зарубіжній економічній літературі зустрічається багато критичного матеріалу відносно неспівставимості показників бухгалтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу. У зв'язку з цим була визнана необхідність здійснення стандартизації у сфері бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Провідними країнами у сфері розробки стандартів обліку є США та Великобританія, що визначається їх роллю на міжнародному фінансовому ринку.

Запровадження стандартів і забезпечення їх практичного використання в кожній країні залежить від механізму введення стандартів в дію та від обсягу повноважень і ресурсів організацій, які займаються цими питаннями.

У 1970 р. професіонали-бухгалтери США організували комітет, що займався стандартизацією бухгалтерського обліку. У сімдесяті роки в США була створена для цієї мети спеціальна комісія, яка проіснувала до 1990 р. Ця комісія розробила з допомогою професіоналів-бухгалтерів 25 стандартів бухгалтерського обліку.

1 серпня 1990 р. в США Радою зі стандартів фінансової звітності була запроваджена нова система обліку. Ця Рада мала два філіали. Перший - комісія зі звітів і стандартів (ASB), другий - комісія з контролю за роботою компаній (Revuw Panel). Якщо комісія зі звітів і стандартів могла розробляти стандарти з бухгалтерського обліку без будь-якого затвердження, то комісія з контролю за роботою компаній за необхідності могла заставити компанію дотримуватись стандартів бухгалтерського обліку. В окремих випадках для перевірки дотримання компаніями стандартів обліку запрошувалися аудитори.

На даний час розробкою стандартів у США займаються різні організації. В їх число входять: Американський інститут дипломованих незалежних бухгалтерів (Американський інститут присяжних бухгалтерів), Рада зі стандартів фінансової звітності, Державний комітет з розробки стандартів обліку, Комісія з цінних паперів та бірж, Американська бухгалтерська асоціація, Інститут фінансових директорів, Національна асоціація бухгалтерів та ін. Найбільш впливовою серед них є Рада зі стандартів фінансової звітності, яка публікує стандарти фінансового обліку та інструкції з їх застосування. Розробка принципів фінансового обліку відбувається під впливом інших професійних, урядових організацій, наукових і практичних працівників, зовнішніх користувачів фінансової звітності, профспілкових органів (рис. 1.1).

Питаннями розробки та публікації стандартів обліку і аудиту у Великобританії займається Консультаційний комітет бухгалтерських організацій, який має у своєму розпорядженні Раду зі стандартів бухгалтерського обліку (раніше - Комітет з бухгалтерських стандартів), основним завданням якого є підготовка документів про стандартні принципи обліку та Комітет з аудиту, що займається розробкою стандартів аудиту.

Якщо проаналізувати систему стандартів обліку у Великобританії, то вони визначаються законами про компанії 1948,1967, 1976, 1980, 1981, 1985, 1989 рр. В останньому із них з'явилася вимога про зазначення в примітках до фінансової звітності великих компаній, чи була вона підготовлена з дотриманням відповідних стандартів бухгалтерського обліку зі з'ясуванням випадків і причин суттєвого відхилення від стандартів.

У зв'язку з тим, що Комітет з бухгалтерських стандартів не міг оперативно реагувати на виникаючі проблеми, оскільки його члени працювали не на постійній основі, то в серпні 1990 р. його було ліквідовано і замість нього створено Раду зі стандартів бухгалтерського обліку, яка входить до складу цілої структури,

Рис. 1.1. Вплив користувачів фінансової звітності на процес розробки стандартів бухгалтерського обліку

що займається у Великобританії розробкою стандартів обліку. Рада зі стандартів бухгалтерського обліку працює під наглядом Ради з фінансової звітності, яка забезпечує її фінансування, визначає політику і пріоритети діяльності щодо розробки нових стандартів та здійснює загальний нагляд за процесом розробки стандартів.

Національні стандарти обліку і звітності у Великобританії мають загальну назву "Документи про стандарти і принципи обліку".

У Франції за розробку теоретичних і практичних бухгалтерських проблем відповідальна Національна рада з бухгалтерського обліку, яка розробляє і переглядає загальний і спеціальні плани рахунків, інформує про інші облікові правила. Інша впливова Організація експертів бухгалтерського обліку і кваліфікованих бухгалтерів при Міністерстві юстиції публікує рекомендації з обліку і порядку складання звітності, розробляє стандарти та інструкції по їх застосуванню.

Розробка і запровадження стандартів обліку в Японії відбувається під значним впливом держави. У той же час, цей процес має багато спільного з порядком ведення обліку і складання звітності у США. Правила ведення обліку і складання звітності в Японії визначають: - Рада з питань бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів Японії, - Бюро з цінних паперів Міністерства фінансів Японії, - Міністерство юстиції Японії, - Інститут сертифікованих громадських бухгалтерів Японії.

Докорінні зміни у системі бухгалтерського обліку з урахуванням міжнародних принципів та стандартів відбулися в Україні у зв'язку з переходом її до ринкової економіки. 28 жовтня 1998 р. було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 1706, якою затверджено програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. При Міністерстві фінансів створено Методологічну раду з питань бухгалтерського обліку, в яку увійшли провідні фахівці даної сфери, наукові працівники, представники урядових структур і саморегульованих організацій (бухгалтерів і аудиторів). Основне призначення цієї ради полягає у розробці і забезпеченні практичного використання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою усунення відмінностей в підходах до змісту фінансових звітів, які значно ускладнюють інформацію і прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків. Запроваджені П(С)БО регламентують внутрішні нормативи ведення обліку і складання звітності та відповідають вимогам, які ставляться міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, тобто це робить зрозумілою фінансову звітність для іноземних партнерів (інвесторів).

Прикладом стандартизації обліку на регіональному рівні є Європейське Економічне Співробітництво (ЄЄС), пізніше Європейський Союз (ЄС). З метою визначення єдиних підходів до публікації фінансової інформації про компанії і до ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в рамках ЄС було видано одинадцять директив, обов'язкових для всіх країн-учасниць.

Стандартизацією обліку і звітності на міжнародному рівні займається декілька організацій, найбільш впливовими серед яких є: Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (у 2001 р. перейменований у Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - РМСБО), Міжнародна федерація бухгалтерів, Федерація європейських бухгалтерів, Організація економічного співробітництва і розвитку, Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку та звітності Центру транснаціональних корпорацій ООН.

Діяльність Міжурядової робочої групи експертів з міжнародних стандартів обліку та звітності Центру транснаціональних корпорацій ООН, яка створена у 1982 р., спрямована на вивчення питань обліку і звітності міжнаціональних корпорацій з розробкою в іди звідних рекомендацій для їх гармонізації, сприяння запровадженню міжнародних стандартів у світовому масштабі.

Таким чином, система ведення обліку і звітності різних країн регулюється шляхом використання стандартів або нормативних актів, що їх визначають. Використання при розробці стандартів загальноприйнятих методологічних принципів зумовили приблизно однакову їх структуру в різних країнах світу. При цьому структура стандарту передбачає такі компоненти:

- мета - коротко викладаються облікові проблеми та розкривається мета видання стандарту;

- сфера застосування - визначаються межі використання стандарту та зазначаються умови, за яких він не застосовується. Тут може бути зазначена також інформація про припинення дії раніше діючих стандартів у зв'язку з виходом нових;

- визначення - наводяться тлумачення основних термінів, які зустрічаються у тексті стандарту;

- опис сутності - є найбільшою частиною, яка найчастіше подається декількома розділами, де викладаються основні принципи вирішення проблем;

- розкриття інформації - є обов'язковою частиною, де наводиться інформація, яка повинна бути обов'язково розкрита в обліковій політиці, у фінансовій звітності та примітках до неї;

дата набрання чинності - зазначається дата введення стандарту в дію;

- додатки - є не обов'язковою частиною. У додатках наводяться детальні пояснення до окремих пунктів стандарту.

Розробка і запровадження стандартів бухгалтерського обліку відбувається під впливом наступних факторів:

- ступеня розвитку економіки країни;

- складності ділових стосунків;

- політичної природи країни (тобто контролюється економіка централізовано або є відкритою для сил вільного ринку); - ступеня юридичного захисту компаній (підприємств); - законодавчої і податкової системи; - форм власності,