Поняття інформаційне суспільство міцно увійшло в систему координат сучасного світу. Незавойовані території збереглися тільки в інформаційній сфері, а тому пошук нових комунікативних можливостей, розвиток маніпулятивних технік і сугестивних технологій прямо пов'язані зі спробами глобального впливу на окремі мережеві співтовариства й покоління загалом.
5.1. Наукові концепції інформаційного суспільства
Ідея інформаційного суспільства виникла на початку 1960-х років, і до середини 1980-х можливість інформаційної революції була об'єктом усебічних обговорень. Перші аналітичні дослідження інформаційного суспільства були здійснені ще в 1962 році в роботі "Проведення й розподіл знань у США" Ф.Маклупа, а потім - у праці 1974 року "Інформаційна економіка" М.Поратса. Європу проблема інформаційного суспільства зацікавила наприкінці 1970-х, що було відзначено появою дослідження Р.Поїрера "Інформаційний економічний підхід: характеристики, обмеження й можливі перспективи". На початку 1990-х інтерес до інформаційного суспільства, здавалося б, послабшав, але поява інтернету знову стимулювала дослідження. У західній науці виділяють три аналітичних періоди у вивченні цього феномену:
1) 1962 - середина 1970-х рр.: аналіз інформаційного суспільства був сконцентрований переважно на даних США;
2) кінець 1970-х - початок 1990-х рр.: із виникненням цифрових технологій аналіз Інформаційного суспільства вийшов за межі США й став предметом обговорення в усіх розвинених країнах;
3) 1990 - наші дні: аналіз сконцентрований на можливостях і перспективах інтернету, що відродило інтерес до глобального інформаційно-комунікативного суспільства.
Цілісної теорії інформаційного суспільства до цього часу немає: це зумовлено насамперед тим, що відповідними дослідженнями займається ціла низка наук - соціологія, теорія комунікації, соціолінгвістика, психолінгвістика тощо. Тому теорія інформаційного суспільства повинна мати міждисциплінарний характер: "У прагненні усвідомити зміст змін в інформації авторам теорій найчастіше не вдається встановити, яким чином інформація посіла сьогодні центральне місце в суспільстві, настільки це важливо, що навіть стало чинником створення суспільства нового типу" (Ф.Уебстер).
Сучасні підходи до вивчення поняття "інформаційне суспільство" можуть бути об'єднані в такі групи:
o дослідження інформаційного суспільства як суспільства нового типу, що формується в результаті глобальної соціальної революції й актуалізації інформаційно-комунікативних технологій;
o дослідження інформаційного суспільства як суспільства знання, коли головною умовою добробуту кожної особи й кожної держави стає знання, основа якого - безперешкодний доступ до інформації й уміння працювати з нею;
o доспідження інформаційного суспільства як глобального суспільства, де обмін інформацією не має жодних часових, територіальних або політичних меж, де цьому обміну сприяє взаємопроникнення культур і кожній особистості відкриваються можливості для самоідентифікації.
При дослідженні інформаційного суспільства як об'єкта сугестивного впливу актуальні такі напрями:
o вивчення інформаційних ресурсів суспільства, їхньої структури, топології й потреб Інформаційного суспільства в Інформаційних ресурсах, ступеня їхнього задоволення;
o дослідження інформаційного потенціалу суспільства, його структури, динаміки розвитку, закономірностей формування й ефективності використання;
o вивчення закономірностей розвитку, особливостей і проблем інформаційного суспільства як чергової сходинки цивілізації;
o дослідження нових можливостей та проблем особистості;
o вирішення питання електронної комунікації в інформаційному суспільстві;
o вивчення проблем середовища перебування людини в інформаційному суспільстві, їхнього впливу на психофізіологічний стан особистості.
5.2. Визначення поняття "інформаційне суспільство"
5.3. Від інформаційного до інформаційно-комунікативного суспільства
5.4. Досвід України у формуванні інформаційно-комунікативного суспільства
РОЗДІЛ 6. Чорний піар
6.1. Чорний піар як сугестивна технологія
6.1.1. Чорний піар: підходи, зміст, принципи
6.1.2. Сугестія як психолінгвістична основа чорного піару
6.1.3. Піартехніки: реалізація сугестії
6.2. Чорний піар і чорна риторика