Релігієзнавство - Кислюк К.В. - Текст 7.7. УСТАВ ЧЕРНЕЧОГО ЖИТТЯ АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО

БОЖІ ЧЕСНОТИ

1. Віра

2. Надія З.Любов

МОРАЛЬНІ ЧЕСНОТИ

1. Мудрість

2. Справедливість

3. Мужність

4. Здержливість (Стриманість)

ГОЛОВНІ ДОБРІ ДІЛА

1. Молитва

2. Піст

3. Милостиня

СІМ ДІЛ МИЛОСЕРДЯ ДЛЯ ДУШІ

1. Грішниканавернути

2. Невіжу навчити

3. У сумніві порадити

4. Сумного потішити

5. Кривду терпеливо зносити

6. Образу з серця прощати

7. За живих і померлих молитися

СІМ ДІЛ МИЛОСЕРДЯ ДЛЯ ТІЛА

1. Голодного нагодувати

2. Спрагненого напоїти

3. Нагото зодягнути

4. Подорожнього в дім прийняти

5. Недужому послужити

6. В’язня відвідати

7. Померлого похоронити

Текст 7.7. УСТАВ ЧЕРНЕЧОГО ЖИТТЯ АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО

1. Подаю ці правила так, як їх прорік Господь моїми устами для тих, що бажають взяти на себе важке ярмо пустельництва. Треба підкоритися цим заповідям, а хто порушить хоча б одну з них, той найменшим назветьсяу Царстві Небеснім (Мт. 5:19).

Зовнішній хід і порядки такого життя. Віддалення від світу і від співжиття з людьми.

2. Хто хоче спастися цілковитим відреченням відсвіту, нехай не зал ишається у своєму домі й не живе в тому місті, де грішив; також нехай не відвідує своїх батьків і рідних, бо це приносить шкоду і ги нуть плоди життя.

3. Не повертайся до міста, в якому ти колись грішив перед Богом.

Вибір пустельництва

5. Наші духовні отці твердять, що ггустиня є придатним місцем для роздумів про смерть і надійним захистом від захоплення світськими справами, що турбують плоть.

6. Хто живе в пустині і не розмовляє, той визволений від трьох видів боротьби: від боротьби зі слухом, язиком, і від боротьби з огляданням того, що може уражати серце.

Келійна самота

8. Віддаляючись від житейського гамору, залитися на самоті і станеш прочанином. Сидіння в келії будедлятебе те саме, що подаватися до чужої країни.

9. Якщо кудись вийдеш, — усіма силами намагайся якнайшвидше повернутись до свого усамітнення, щоб віддатися своїм молитвам.

11. Коли відвідуєш якогось брата — не затримуйся довго в його келії.

Келійні заняття і порядки

12. Перебуваючи у своїй келії, дотримуйся наступних трьох занять: рукоділля, читання псалмів і молитви.

Рукоділля і праця взагалі

26. Тіло слід поневолювати й втомлювати довготривалою працею.

27. Визначи собі будь-яку помірковану роботу для келійного заняття, - і твоє серце буде покірне.

30. Перебуваючи в келії, виконуй ручну працю, але при цьому не залишай Господнього імені, а постійно май його у своїй думці, повчайся ним у своєму серці й хвали його своїми устами, кажучи: "Господи Ісусе Христе, пошли мені Твою поміч", або: "СлавлюТебе, Ісусе Христе, Господи мій".

Їжа

31. Установи собі визначений час на поживу і приймай її для підкріплення свого тіла, а не для насолоди.

32. їж найпростішу й дешеву їжу.

33. Споживай свій хліб безмовно й помірно, і дивись, щоб твоє сидіння за столом було скромне.

34. Не їж досита.

36. В середу і п’ятницю не звільняй себе від посту, хіба з огляду на важку недугу.

37. М’яса зовсім не їж.

38. Не підходь до місця, де точать вино.

Сон

45. Коли ти здоровий — не здіймай свого пояса.

46. Коли лягаєш спати — не тримай руки при тілі, шоб навіть несвідомо не згрішити.

Одежа

47. Удень і вночі будь у своїм каптурі та у своїй мантії і в усій своїй одежі, як в’язень і затворник.

49. Свою одежу бережи, щоб удень суду ти не показався голим серед збору інших.

Взаємне поводження

94. Будь скромним у всіх твоїх вчинках.

95. В усій своїй поведінці і взаємному відношенні .з іншими засвой собі правила бідного жебрака: не величайся, коли ведеш бесіду, ані коли співаєш гімн чи похвальну пісню Богові. І коли зійдешся з братами,—твої слова нехай будуть щирими.

Розмова і загальне вживання язика

101. Не підвищуй голосу [завжди мовчи в келії], хіба тільки для молитов, приписаних уставом.

102. Уникай пустомовства (загнуздуй уста).

103. Не будь багатомовним, щоб не віддалився од тебе Дух Божий.

Закінчення

249. Не порушуй жодної з цих настанов, і Господь наш Ісус Христос обдарує тебе спокоєм та звершить у світі діло, до якого ти приступив. Наші досконалі отці й ті, що їх наслідували, стали досконалими через це.

Духовна спадщина Святих Отців. — Львів, 1997. — Т. 1. Св. Антоній Великий (251—356). — С. 123—152.