Нафту і природний газ в Україні видобувають у трьох регіонах: на Прикарпатті, в областях Лівобережжя та Причорномор'я.
Найдавнішим районом видобутку нафти є Прикарпатський, в якому її почали видобувати у 1770 р. У складі нафти Прикарпатських родовищ переважають метанові та метанонафтанові компоненти, вона придатна для виробництва палива і хімічної переробки. У результаті геологорозвідувальних робіт у 1950 р. було відкрито Долинське родовище нафти в Івано-Франківській області, а в 1962 р. - Битківське, Північно-Долинське, Альхівське, Улючненсько-Орівське та ін. Унаслідок освоєння цих родовищ видобуток нафти на Прикарпатті значно зріс. Однак домінуючу роль у видобутку нафти в 60-х роках відігравав район Дніпровсько-Донецької западини Лівобережжя України. Основні родовища нафти зосереджені у Полтавській (Радченківське, Зачепилівське, Новогригорівське, Миргородське та ін.), Сумській (Качанівське, Рибальське), Чернігівській (Прилуцьке, Гнідинцівське, Леляківське) областях. Найбільший центр видобутку нафти тут - Анастасіївське родовище біля м. Ромни в Сумській області. Нафта Дніпровсько-Донецького району багата на легкі фракції та має високу якість, у родовищах залягає також велика кількість попутного горючого газу.
Промислові родовища нафти є також у Причорномор'ї та на Кримському півострові. Завдяки детальному вивченню надр цього району тут відкрито низку нафто- і газоносних структур (західна частина Криму, півострів Тарханкут).
Головний видобуток нафти припадає на Східний нафтогазоносний район. Його частка у загальному видобутку нафти в країні досягає майже 80 %. Після 1972 р. обсяги видобутку нафти з промислових родовищ України стали скорочуватися і на сьогодні становлять близько 4 млн т за рік. Тенденція до зменшення видобутку пояснюється застарілими основними фондами більшості свердловин та їхнього обладнання, а також вичерпністю запасів.
Підприємства нафтопереробної промисловості зосереджені в районах видобування нафти, в портових містах, на шляхах пролягання нафтопроводів. У Прикарпатті вони розміщені в Дрогобичі, Бориславі, Надвірній, Долині, Львові. У Причорномор'ї нафтопереробна промисловість розвинена в Одеському та Херсонському промислових вузлах. У центрі України, де пролягають великі магістральні нафтопроводи, переробка нафти зосереджена у Кременчуцькому промисловому вузлі. На сході України, в районі Донбасу, функціонує один із найпотужніших у Європі Лисичанський нафтогазохімічний комплекс.
Складність подальшого розвитку нафтопереробної промисловості пов'язана з дефіцитом нафти, оскільки за рахунок власного видобування Україна може задовольнити лише 10-11 % потреби. У 2000 р. потужність українських нафтопереробних заводів становила 52 млн т, але завантажувались вони тільки на 14 %, адже Україна не може купувати таку велику кількість нафти за високими світовими цінами. Глибина переробки нафти залишається низькою - всього 63 %, у той час як у розвинених країнах вона сягає 90%.
Для успішного розвитку нафтопереробної промисловості потрібно постійно удосконалювати системи транспортування нафти і нафтопродуктів. Для цього в Україні створені і діють Придніпровські магістральні нафтопроводи, нафтопродуктопроводи та нафтотермінали. Сформувалися такі напрями транспортування нафти: південний, східно-південний і західний. У районі Одеси збудований потужний термінал, звідси бере початок нафтопровід Одеса - Броди. Загальна довжина нафтопродуктопроводів становить 4500 км.
Розвиток газовидобувної промисловості пов'язаний з відкриттям і освоєнням родовищ природного газу в Прикарпатському нафтогазовому районі. Уже в 1940 р. на газових промислах цього району було видобуто майже 500 млн м3 газу. Після 1945 р. газова промисловість Прикарпаття набула важливого значення як паливна база України. Центрами газовидобутку стали Дашава, Більче-Волиця, Рудки, Угорське, Битків, Опара, Косів та ін. З цього району був прокладений перший магістральний газопровід Дашава - Київ, а також багато газопроводів міжобласного і місцевого значення. Нині у Прикарпатті видобувається менше 1/5 газу нашої держави.
Основним і найважливішим районом газовидобутку України на Сьогодні є Дніпровсько-Донецький, де видобувається 80 % газу від загальної кількості в Україні. Найбільші газові родовища природного газу розміщені у Харківській (Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське), Сумській (Рибальське, Качанівське), Полтавській (Солохо-Диканське), Дніпропетровській та Чернігівській областях. Найбільше із зазначених родовищ - Шебелинське, звідси прокладено магістральні газопроводи до багатьох міст України (Харкова, Києва, Дніпропетровська, Полтави, Одеси та ін.).
Поступово освоюються газові родовища Причорноморського району України, насамперед на півострові Крим. Експлуатуються Джанкойське, Глібівське, Аленівське, Задорненське та інші родовища. Споруджено газопровід Глібівка - Сімферополь - Севастополь з відгалуженням до Ялти, Сак і Євпаторії.
Газотранспортна система України включає 35,9 тис. км газопроводів, нараховує 122 компресорні цехи і 1380 газорозподільних станцій. У межах держави діє 13 підземних газосховищ, які можуть вмістити 30 млрд м3 газу. Річна пропускна спроможність газотранспортної системи становить 290 млрд м3 на вході і 170 на виході. Через територію України на світові ринки надходить 90 % обсягів російського експорту газу.
Аналіз розвіданих запасів свідчить, що Україна і в перспективі залишиться в числі країн-імпортері в нафти і газу, потреби в яких забезпечуються власними ресурсами відповідно на 10 і 20 %. Водночас збільшення власного видобутку цих ресурсів може значно зменшити від'ємне сальдо торговельного балансу шляхом скорочення обсягів їх імпорту.
У нафтовій і газовій промисловості послідовно здійснюються структурні перетворення, спрямовані на адаптацію підприємств до нових економічних відносин. Уже розроблені і почали реалізовуватися основні напрями реформування нафтогазового комплексу України. Нафтогазовий комплекс налічує 250 великих підприємств із чисельністю понад 230 тис. осіб. Створені акціонерні товариства "Укрнафта", "Укргазовидобування", "Чорноморнафтогаз".
Керівництво нафтогазовим комплексом здійснює національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Для задоволення потреб народного господарства в нафтопродуктах необхідно переробляти щорічно близько 30-40 млн т нафти замість 13,5-14,5 млн т. З метою збільшення надходження нафти в Україну підписано українсько-російську угоду про співробітництво у розвитку нафтогазових комплексів, на підставі якої в Україну може надходити 6 млн т нафти на рік, створено спільну компанію "Укртатнафта". Слід також серйозно продумати укладання угод на поставку нафти в Україну з неросійських джерел.
4.3. Гірничо-металургійний комплекс
4.4. Машинобудівний комплекс
4.5. Комплекс хімічних та нафтохімічних виробництв
4.6. Лісопромисловий комплекс
4.7. Будівельний комплекс
4.8. Комплекс з виробництва товарів народного споживання
4.9. Структурні перетворення у міжгалузевих промислових комплексах
Розділ 5. ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ І РАЙОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ
5.1. Сутність промислового районування. Районоутворюючі фактори