Регіональна економіка - Шевчук Л.Т. - Фактори розвитку і розміщення продуктивних сил України

Розділ 8. Природно-ресурсний потенціал як база розвитку продуктивних сил України

Розділ 9. Населення України

Розділ 10. Використання трудового потенціалу в Україні

Розділ 11. Аналіз розвитку продуктивних сил України

Розділ 12. Територіальна організація продуктивних сил України

Розділ 13. Регіональна політика в сучасній Україні

Розділ 14. Міжнародні (зовнішні) зв'язки України

Розділ 15. Система проектних робіт із прогнозування перспектив розвитку та розміщення продуктивних сил України

Розділ 8. Природно-ресурсний потенціал як база розвитку продуктивних сил України

1. Актуальність вивчення теми. Знання про природно ресурсний потенціал України дають змогу виявляти проблеми забезпеченості ним національного господарського комплексу і визначати напрями пошуку шляхів ресурсозбереження.

2. Провідна ідея теми. Україна володіє надзвичайно потужним природно-ресурсним потенціалом, який може сприяти переходу країни в групу найрозвинутіших держав світу.

3. Головні завдання в освоєнні матеріалу. Володіти інформацією про величину природно-ресурсного потенціалу України та його роль у розвитку продуктивних сил.

Фактори розвитку і розміщення продуктивних сил України

Україна розташована в Східній Європі. Вона межує зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією - на заході, Молдовою - на південному заході, з Білоруссю - на північному заході, з Російською Федерацією - на північному сході. На півдні територія України омивається водами Чорного й Азовського морів. Довжина кордонів країни становить 6500 км, у тому числі 5450 км сухопутних і 1050 км морських. Площа

території України - 603,7 тис. км2 (перше місце в Європі та сорок четверте - у світі), населення (на початок 2007 р.)- 46,6 млн осіб (п'яте місце в Європі).

Найбільша протяжність території України зі заходу на схід становить 1316 км (крайня західна точка - поблизу м. Чоп у Закарпатській області, крайня східна - біля с. Червона Зірка Луганської області), з півночі на південь - 893 км (крайня північна точка розташована поблизу с. Петрівка Чернігівської області, південна - мис Сарич на Кримському півострові). Столицею України є її найпотужніший політичний, економічний і культурний центр - м, Київ із чисельністю населення 2,7 млн осіб (на початок 2007 р.).

Фізико-географічна карта України подана на рис. 8.1.

Фізико-географічна карта України

Рис. 8.1. Фізико-географічна карта України

Україна має вигідне геополітичне положення, роль якого особливо зросла у період формування незалежної держави. Найповніше це питання вивчив О. Шаблій.

Учений, беручи до уваги масштаб дослідження, розрізняє глобальне (положення України в центральній частині поясу найвищого політичного і соціально-економічного розвитку на достатній віддалі від трьох полюсів світової сили - Вашингтону, Токіо та Москви), регіональне (порівняно близьке розташування України від глобального і регіонального ядра історичної державно-політичної організації людства, її приналежність до великих держав Євразії та розташування країни на головних євразійських геополітичних осях) і сусідське геополітичне положення (велика кількість сусідів першого порядку, тобто держав, з якими вона межує, а також сусідів другого порядку).

Серед історичних факторів найбільший вплив на рівень розвитку продуктивних сил України мали:

1. Періоди самостійної державності (існування України як самостійного державного утворення за Київської Русі IX-X ст., Галицько-Волинського князівства XIII ст., Запорозької Січі XVI ст. історичні фактори були надзвичайно позитивними: спостерігався злет розвитку продуктивних сил).

2. Періоди колоніальної залежності (після зруйнування Запорозької Січі в 1775 р. і ліквідації Єкатериною П Гетьманщини Україна майже 150 років входила до складу Російської й Австро-Угорської імперій, спостерігався сповільнений і деформований розвиток продуктивних сил; особливо деструктивним він був у період перебування України в складі колишнього Радянського Союзу).

3. Війни та повоєнні періоди (наслідками Першої й Другої світових воєн, громадянської війни 1918-1921 pp. була тотальна руйнація продуктивних сил України).

4. Сучасний період політичних, економічних і соціальних реформ, що триває від проголошення

24 серпня 1991 р. Акту про незалежність України і до наших днів (період гострої, затяжної політичної, соціально-економічної й екологічної кризи у розвитку продуктивних сил). Україна володіє багатим природно-ресурсним потенціалом, найбільшу питому вагу в якому, за даними В. Руденка, мають земельні ресурси (понад 44 %). Згідно з даними Держкомстату України, наприкінці тисячоліття в Україні налічувалося 60,4 млн га земель, у тому числі 46,6 млн га (77,2%)- землі користувачів, котрі займаються сільськогосподарським виробництвом; 13,8 млн га (22,8 %) - землі інших користувачів. Розораність земель становила 57,1 %, а частка ріллі в загальній площі сільськогосподарських угідь - 79,0 %.

Значну частку природно-ресурсного потенціалу займають ліси (табл. 8.1).

Динаміка заготівлі деревини та відтворення лісів подана на рис. 8.2, 8.3.

З мінерально-сировинних ресурсів найважливіші: 1. Паливно-енергетичні:

1.1. Кам'яне вугілля. Донецький вугільний басейн - запаси (до глибини 1800 м) 109 млрд т і Львівсько-Волинський вугільний басейн -запаси 1 млрд т (табл. 8.2, рис. 8.4).

За таких темпів видобутку вугілля його запасів вистачить Україні на 1700-1800 років.

1.2. Буре вугілля. Дніпровський буровугільний басейн - запаси 3,8 млрд т.

1.3. Нафта й газ. Нафтогазоносні райони - Західноукраїнський (Передкарпатська нафтогазоносна область - нафтові Битківське та Долинське родовища в Івано-Франківській області, Бориславське родовище у Львівській області; газові Дашавське у Львівській області, Калуське в Івано-Франківській області), Середньоукраїнський (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область -

Роки

Заготівля деревини, тис. м8

Відтворення лісів на землях лісового фонду, тис. га

Площа мисливських угідь, тис. га

Загальна чисельність мисливських тварин, тис. голів

Заповідники, національні природні парки

всього

ут. ч. від рубок головного користування

всього

ут. ч. посадка і посів

лісу

копитних тварин

хутрових звірів

пернатої дичини

кількість

площа, тис. га

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1990

12 642

5 755

37,5

35,4

50 538,7

254,6

2134,2

5 098,0

21

407,0

1991

10 833

5 267

33,7

31,2

51 797,8

271,8

2194,9

5112,6

19

361,4

1992

10183

5 047

31,9

28,9

52 153,8

270,8

2 332,7

7 767,7

19

361,4

1993

9 649

4 761

29,7

26,8

51 772,0

253,1

2 360,2

10 234,5

19

384,6

1994

9 959

4 891

38,1

29,6

51 214,1

244,9

2 431,5

10 581,4

19

414,9

1995

9 741

4 574

38,4

33,9

50 631,6

237,3

2 497,7

11 794,5

20

417,6

1996

9 176

4 375

38,5

34,3

50 583,5

219,4

2 528,9

10 888,8

22

711,9

1997

10 597

4 761

38,5

33,5

48 701,6

205,3

2 554,0

9 975,6

24

761,8

1998

10 549

5139

36,7

30,2

47 721,8

192,3

2 464,2

9 828,0

27

768,5

1999

10 309

4 880

38,6

29,9

47 903,9

182,6

2 422,3

8 953,9

31

877,1

Закінчення табл. 8.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

2000

11 262

5 236

37,8

29,8

47 989,3

179,2

2 421,2

9 427,6

31

887,5

2001

12 022

5 507

42,6

34,3

47 721,6

177,3

2 379,3

9 436,7

32

970,8

2002

12 827

5833

45,9

37,4

47 695,1

179,7

2 466,5

9 485,2

33

1 013,6

2003

14 266

6139

48,3

38,4

47 519,4

184,8

2 412,0

9 037,8

33

1013,8

2004

17 301

6 962

53,9

42,6

47 210,2

187,6

2 335,0

9 201,7

36

1052,5

2005

17124

6 918

58,6

45,9

47 341,4

195,0

2 348,4

9 280,9

36

1056,5

2006

17 760

7 331

66,7

54,0

47 242,1

197,1

2 290,4

9 753,8

38

1 104,3

*Дані Держкомстату України

Динаміка заготівлі деревини за 1990-2006 рр.

Рис. 8.2. Динаміка заготівлі деревини за 1990-2006 рр. (тис. м8)

Динаміка відтворення лісів за 1990-2006 рр.

Рис. 8.3. Динаміка відтворення лісів за 1990-2006 рр. (тис. га)

Таблиця 8.2. Видобуток вугілля за 2003-2006 рр.*

Роки

2003

2004

2005

2006

Вугілля готове, млн т

59,8

59,4

60,4

61,7

Динаміка видобутку вугілля в Україні за 2003-2006 рр

Рис, 8.4. Динаміка видобутку вугілля в Україні за 2003-2006 рр.

нафтові Прилуцьке та Леляківське родовища Чернігівської області, Рибальське та Качанівське родовища Сумської області, Зачепилівське, Радченківське, Сагайдацьке родовища Полтавської області; газові Шебелинське та Кичигівське Харківської області, Перещепинське Дніпропетровської області, Малашівське та Диканське Полтавської області, Качанівське Сумської області), Південноукраїнський (Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область), в межах котрих налічується 214 родовищ нафти, газу, нафтового та газового конденсату із загальними запасами нафти - 334 млн т, газу 1 трлн 650 млрд м3. Запаси газу метану, який можна розглядати альтернативним традиційним енергоносієм, становлять 2,5-3,0 млрд м3.

Порівняння видобутку нафти й газу (табл. 8.3, рис 8.5) та їх запасів засвідчує, що Україна може розвинути видобуток цих корисних копалин у більших масштабах.

Таблиця 8.3. Видобуток нафти й газу за 2003-2006 pp.*

Роки

2003

2004

2005

2006

Нафта сира, млн т

2,8

3,0

3,1

3,3

Газовий конденсат, млн т

1,2

00

1,3

1,2

Газ нафтовий попутний, млн м3

745

832

880

938

Газ природний, млрд м3

18,6

19,6

19,9

20,1

*Дані Держкомстату України

Динаміка видобутку нафти й газу за 2003-2006 рр.

Рис. 8.5. Динаміка видобутку нафти й газу за 2003-2006 рр.

1.4. Торф. Понад 2500 родовищ у північній частині України (Волинська, Рівненська, Чернігівська, Київська, Львівська області).

1.5. Горючі сланці. Найбільші родовища- в Кіровоградській, Чернігівській областях.

2. Рудні корисні копалини:

2.1. Залізна руда. Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцький, Білозерський (Запорізька область) залізорудні райони та Керченське і Присивашське родовища залізних руд - загальні запаси 27 млрд т, яких, беручи до уваги масштаби їх видобутку (табл. 8.4, рис. 8.6), повинно вистачити ще на 150-200 років.

Таблиця 8.4. Видобуток залізної руди за 2003-2006 pp.*

Роки

2003

2004

2005

2006

Руди і концентрати залізні неагломеровані, млн т

63,0

66,0

69,5

74,0

Руди і концентрати залізні агломеровані, млн т

58,9

63,1

65,0

68,3

*Дані Держкомстату України

Динаміка видобутку залізної руди за 2003-2006 pp.

Рис. 8.6. Динаміка видобутку залізної руди за 2003-2006 pp.

2.2. Марганцева руда. Нікопольське родовище (Дніпропетровська область), Великотокмацьке родовище (Запорізька область) - 20 % світових запасів.

2.3. Інші руди - мідні (Волинь, Поділля), нікелеві (Закарпатська, Кіровоградська і Дніпропетровська області), титанові (Житомирська область), цирконієві, уранові, олов'яні, ртутні (Центральна частина Донбасу, Закарпаття), поліметалеві (Передкарпаття) тощо.

3. Нерудні корисні копалини:

3.1. Графіт. Кіровоградська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області.

3.2. Самородна сірка. Новороздольське і Новояворівське родовища у Львівській області.

3.3. Калійні солі. Стебниківське, Доброгостівське, Бориславське у Львівській області та Калусько-Толинське в Івано-Франківській області.

3.4. Кам'яна сіль. Донбас, Передкарпаття, Закарпаття, Крим.

4. Кам'яні будівельні матеріали. Житомирська область (граніти, базальти, лабрадорити) та Крим (мармур, крейда).

5. Алмази. Приазов'я.

6. Коштовні самоцвіти. Карпати, Крим, Донбас.

7. Бурштин. Клесівське родовище у Рівненській області.

8. Озокерит. Бориславське родовище у Львівській області, Богородчанське (Дзвиняцько-Старунське) родовище в Івано-Франківській області.

9. Гідрогазомінеральні ресурси. Родовища підземних вод, розсолів, мінеральних вод (сульфідних, йодних, бромних, радонових, кременистих), родовища лікувальних мінеральних вод - Моршинське, Немирівське,

Хмільницьке, Трускавецьке; запаси інертних газів (гелію, аргону, криптону, ксенону, радону); грязеві родовища - Керченський півострів, Одеська область тощо.

10. Кліматичні ресурси. Кліматичні ресурси України сприятливі для розвитку продуктивних сил. На більшій частині території має місце помірно континентальний клімат з певними відмінностями в Карпатах і Криму. При цьому континентальність клімату в межах країни зростає із заходу на схід. На південному березі Криму клімат наближається до субтропічного середземноморського. Середня кількість сонячного сяйва зростає з північного заходу на південний схід і південь від 1700 МДж/м2 до 2300-2400 МДж/м2, аналогічно зростає і сонячна радіація з 4190 МДж/м2 до 4000-4200 МДж/м2. Характерною ознакою атмосферної циркуляції над Україною є часта зміна циклонів й антициклонів. Швидкість вітру зростає з найменшої на півночі країни до найбільшої - на півдні. Середня тривалість безморозного періоду найкоротша на півночі (170 днів) і найдовша на півдні (260-270 днів). Середні температури січня коливаються від -2 до -7,5 градусів, середні температури липня - від +18 до +23 градусів. Кількість опадів зменшується від 700 мм на північному заході до 300 мм щорічно на південному сході. У Карпатах річна кількість опадів становить понад 1500 мм, у Криму 1000 мм. На території України виділяють південну, північну, середземноморську та гірську кліматичні області.

11. Водні ресурси. Україна багата і на водні ресурси. Вона має добре розвинуту річкову мережу, в складі якої - 70 тис. річок, у тому числі 14 з них мають довжину понад 500 км. Загальний об'єм стоку всіх річок становить 210 км3. Більшість річок України належать до басейнів Чорного й Азовського морів (лише 4 % території країни належить до басейну Балтійського моря). Річки України мають переважно дощове та снігове живлення, вони здебільшого- з рівнинним характером.

Найбільші річки України - Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг, Сіверський Донець, Західний Буг, Прип'ять. Значні запаси водних ресурсів зосереджені в озерах, найбільшими з яких є Світязь, Ялпуг, Китай, Катлабуг та інші, в лиманах (Дніпровський, Дністровський), штучних водоймах (Кременчуцьке, Каховське водосховища). На півночі та заході України річкова й озерна мережі найгустіші. Важливе значення, як уже згадувалося, мають запаси підземних, а також термальних вод, зосереджених переважно в Карпатах і Криму. З 1990 до 2006 рр. суттєво зменшився забір води з природних водних об'єктів (табл. 8.5).

Показники засвідчують, що споживання свіжої води за ці роки зменшилося майже втричі, але скидання забруднених без очищення вод збільшилось більше ніж у 3 рази (рис. 8.7). Потужність очисних споруд за цей період дещо зменшилась (рис. 8.8).

Таке водовикористання - негативний фактор формування екологічної ситуації, що вимагає розроблення і здійснення заходів, спрямованих на її поліпшення. Адже в найближчій перспективі Україна може стати гостровододефіцитною країною.

12. Рекреаційно-туристські ресурси. Приблизно 16 % території України і 10 % державних лісів придатні для рекреаційного використання. Унікальними з погляду рекреаційного використання є Кримський півострів і Карпати. Соціально-культурні рекреаційно-туристські ресурси, які об'єднують понад 50 тис. архітектурно-історичних пам'яток, культурних та інших об'єктів, зосереджені переважно в Київській, Львівській, Тернопільській, Полтавській, Чернігівській областях і в Автономній Республіці Крим. Усе це сприяло створенню потужної мережі санаторно-курортних та оздоровчих закладів (табл. 8.6, рис. 8.9).

Отже, як засвідчують дані, потужність мережі санаторно - курортних і оздоровчих закладів України за 1990-2006 рр. особливих змін не зазнала.

Основні показники використання та охорони водних ресурсів

Динаміка скидання забруднених (без очищення) вод за 1990-2006 рр.

Рис. 8.7. Динаміка скидання забруднених (без очищення) вод за 1990-2006 рр.

Динаміка потужності очисних споруд за 1990-2006 рр.

Рис. 8.8. Динаміка потужності очисних споруд за 1990-2006 рр.

Санаторно-курортний й оздоровчі заклади

Структура санаторно-курортних та оздоровчих закладів України у 2006 р

Рис. 8.9. Структура санаторно-курортних та оздоровчих закладів України у 2006 р.

У попередні роки, зокрема під час існування командно-адміністративної системи, природні багатства України нещадно експлуатувалися. Більшість видобутої сировини вивозили за межі України. Тут залишалися зруйноване природне середовище і великі соціально-економічні збитки.

У наш час, за сучасного рівня розвитку продуктивних сил в Україні, економічно важливо бережно відноситися до освоєння природних ресурсів. Природокористування, яке було б ефективним не лише для нинішнього, й для майбутніх поколінь, вимагає впровадження нових ресурсозберігальних технологій.

Розділ 9. Населення України
Розділ 10. Використання трудового потенціалу в Україні
Розділ 11. Аналіз розвитку продуктивних сил України
Інвестиційна та будівельна діяльність
Транспорт і зв'язок
Розділ 12. Територіальна організація продуктивних сил України
Північно-Східний район
Східний район
Центрально-Східний район
Південний район
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru