Соціологія - Сірий Є.В. - 2. Функції культури

Культура розвивається одночасно із формуванням суспільства: народжується ним і впливає на нього. Вона виконує свої функції, вирішує коло завдань у системі суспільного життя. До основних функцій культури відносять:

■ функція соціальної пам'яті (зберігання і розповсюдження людського досвіду);

■ освітня і виховна (освоєння через соціалізацію знань, умінь, навиків, мови, цінностей, норм, традицій);

■ комунікативна (формування комплексу взірців поведінки, діяльності, які служать засобами в системі спілкувань, взаємодій між соціальними елементами);

■ регулятивна (освоєння і трансформація цінностей, ідеалів та норм з регуляції поведінки людей в суспільному житті);

■ практична функція - вироблення наукових основ цілеспрямованих культурних змін і культурної політики.

У соціології культура визначається не як відносини між речами чи ролями в системі соціальної організації, а як відносини між самими людьми, які зв'язують їх як особистостей.

З позицій соціології виявляють кілька основних сфер людської культури:

- ставлення людини до навколишньої природи (культура людського суспільства - це гармонія взаємозв'язків із природою, що проявляються в різних сферах: виробництво, відпочинок, побут);

- ставлення людини до самої себе (самовиховання, самопізнання, саморозвиток, самооцінка, самоповага);

- ставлення однієї людини до іншої (від чого залежить рівень культури міжособистісних, міждержавних, міжетнічних відносин, а також культурний клімат взаємовідносин у колективі, побуті, сім'ї).

Рівень культури особи виявляється у формуванні позитивного ставлення до виховання моральних принципів, до набуття знань, розвитку почуття краси, підтримки доброго здоров'я тощо.

Більш глибоко розглядає феномен культури галузевий напрям соціології – соціологія культури. її цікавить передусім взаємодія культури і суспільства. Об'єктом її вивчення є культура суспільства як соціальне явище, її виникнення, розвиток, тенденції та суперечності, вплив на різні суспільні групи та її місце у духовному житті суспільства.

Будь-які проблеми, які з'являються та існують при функціонуванні в соціокультурному середовищі, відображають проблеми розвитку та функціонування даного суспільства. Серед найвагоміших є питання соціокультурного характеру.

Кожне суспільство, чи то народ, спільнота, в кожну епоху характеризувалося і характеризується своєю власною культурою, системою її складових, визначальних елементів. Із зміною систем цінностей з плином часу і відбувається культурна трансформація, з проявами протиріч, антагонізмів, кризових явищ і т. п. Останні десятиріччя розвитку українського суспільства наочно відображають цей процес.

Специфіка сучасного українського суспільства полягає в тому, що в її соціумі поєднуються характеристики суспільств як інформаційного, так індустріального, і навіть традиційного типу. За цих обставин традиційні патріархальні цінності, які розвивалися та зберігалися впродовж життя багатьох поколінь, протистоять інституційним регуляторам сучасного суспільства у впливі на індивід та соціальні групи. Ринкові механізми впливу та контролю змісту інформаційних потоків створюють несприятливе для української культури конкурентне середовище. Місце естетичної та моральної норми, елементів народної культури заступає "модність", "престижність" та інші явища, які не тільки мало пов'язані із глибинами етносу, але подекуди і суперечать загальнокультурним нормам, цінностям. Тому існує потреба у запровадженні своєрідної системи (програми) підтримки як народної культури, так і цивілізаційності, формальними (державними) та неформальними (обов'язок, ініціативність) регулятивами.

Контрольні запитання:

1. Поняття культури, її різновиди.

2. Основні елементи культури.

3. Основні функції культури.

Тема реферату:

1. Культура та молодь: характер взаємовідносин.

Додаткова література (до теми 3):

Ионин Л. Т. Социология культуры. - М., 1996.

Коган Н. Я Социология культуры - Екатеринбург, 1992.

Семенов В. Л. Массовая культура в современном мире. – СПб., 1994.