Статистика - Опря А.Т. - § 9.2. Статистичні прийоми виміру сезонних коливань

Досить значна кількість суспільних явищ має сезонний характер, тобто сезонні коливання. Рівень їх рік у рік у певні місяці підвищується, а в інші - знижується. Наприклад, витрати палива у весняно - літні місяці значно більші ніж в осінньо - зимові місяці; досить неоднаковими впродовж року виявляються ціни на сільськогосподарську продукцію на ринку і т.д. Такі внутрішньорічні коливання, які мають періодичний характер, називають сезонними. Вони завжди пов'язані з впливом природних факторів, особливо в сільському господарстві.

Сезонність - явище негативне, адже вона обумовлює нерівномірність здійснення виробничих процесів, призводить до зниження продуктивності праці та підвищення собівартості виробництва продукції. Тому подолання сезонності є важливим резервом підвищення економічної ефективності виробництва. Звідси випливає питання про необхідність вивчення сезонності та кількісного виміру сезонних коливань (сезонної хвилі), що є одним із важливих завдань аналізу рядів динаміки.

Розглянемо деякі методи, розроблені статистикою для виявлення та виміру сезонної хвилі.

Перший спосіб. А. Для рівнів ряду розраховується середня

арифметична величина (^у), потім із нею порівнюють (у%) рівень кожного місяця (^Уі). Одержане процентне відношення називається

і_с = А _Х1оо

індексом сезонності : ^у .

Б. Вплив на місячні дані випадкових коливань зумовлює необхідність розрахунку для кожного місяця середніх показників за триріччя. Потім знаходять процентне відношення середніх для

І_с = й-100

кожного місяця до загального середнього рівня, тобто: ^у , де

^Уі - середня для кожного місяця за 3 роки; ^у - загальний середній рівень за 3 роки. Схему цього способу розрахунку наведено в таблиці 62.

Таблиця 62

Розрахунок індексів сезонності за першим способом

Другий спосіб. При наявності даних за три роки розраховують індекси сезонності для кожного року за першим способом (А), а потім за одержаними індексами знаходять середню арифметичну.

Розглянемо даний спосіб на прикладі, здійснивши розрахунок для січня. Індекси сезонності для кожного року становлять : 2002 рік - (4,6:5,9)100= 78 %; 2003 рік - (4,5: 5,5)100= 82 %; 2004 рік - (4,2:5,7) 100= 74 %. Звідси середній індекс сезонності для січня становить :

^{78 + 82 + 74} = 78"% 3 _.

Аналогічно здійснюють розрахунки для лютого, березня і т.д.

Наведені результати розрахунків свідчать про те, що індекси сезонності (для січня) майже не різняться між собою. Це пояснюється стабільністю місячного рівня в різні роки. У випадках, коли спостерігається тенденція до збільшення чи зменшення рік у рік місячних рівнів, то перевагу віддають другому способу.

Третій спосіб полягає в обчисленні відношень фактичних помісних рівнів до ковзної середньої, розрахункові для 12 місяців . На підставі таких відношень (індексів сезонності) за ряд років знаходять середню арифметичну для кожного місяця. Ці середні вважаються індексами сезонних коливань.

За аналогічною схемою розрахунків індекси сезонності можна побудувати на підставі відношень фактичних помісячних рівнів до рівнів, вирівняних за математичними формулами (прямої, параболи, гіперболи і т.д.). Існують і інші більш складні способи (методи) розрахунку індексів сезонності.