Товарознавство продовольчих товарів - Бірта Г.О. - 7.1. Найбільші у світі "ягоди"

7.1. Найбільші у світі "ягоди"

З ботанічної точки зору нерозкривний, соковитий та багатонасінний плід кавунів є не що інше, як ягода, причому найбільша у світі. Окремі плоди культурних кавунів важать від 2 до 20 кг та бувають 1065 см у діаметрі, кормові ж кавуни ще більші: 20-35 кг, а подекуди трапляються навіть справжні велетенські ягоди до 65 кг вагою.

М'якуш цих плодів акумулював у собі щедру променисту енергію південного сонця та глибинні соки землі. Столові та десертні сорти кавунів містять у плодах від 5 до 12% цукрів (сахарози, глюкози, фруктози), 3% клітковини та 85-90% води, а також провітамін А, вітаміни В, С, РР.

Поліморфний біологічний вид - кавун шерстистий - представлений дикорослими, напівкультурними та культурними формами, цілим рядом підвидів і різновидностей.

Серед диких кавунів Південної Африки виділяють різновидності кафрську з їстівними солодкими плодами та капську, або ж дрібноплідну, з гіркими неїстівними плодами.

Південь Африки і є прабатьківщиною культурних кавунів. У цьому районі зосереджена майже вся різноманітність дикорослих представників цього роду. Щоправда, деякі дослідники висловлюють думку, що батьківщиною культурних кавунів є Індія, оскільки тут у природному стані зустрічається рід прекавунів. Результати поглибленого вивчення з генетики, морфології пилку, будови зародкових мішків чітко показали, що прекавуни мало споріднені з культурними кавунами і ніяк не можуть бути їх предками, навпаки, вони є еволюційно молодшими і з'явились пізніше за дикі кавуни.

В який спосіб за умов посушливого клімату напівпустель кавуни дають такі соковиті плоди, своєрідні "резервуари", наповнені солодкою водою. Виявилось, що рослини розвивають могутню кореневу систему, яка пронизує до десяти кубічних метрів ґрунту і вибирає з цієї маси достатньо вологи. Життєва форма однорічної сланкої ліани, що стелеться по поверхні землі, також обумовлена напівпустельним середовищем. Досить важкі соковиті плоди не дають можливості стеблам підійматись угору, та й у цьому немає найменшої потреби, адже сонячного світла та простору на поверхні землі доволі.

Природній добір зберіг у диких кавунів кулясту форму плодів, завдяки чому вони можуть котитися по рівнині під дією сильних вітрів або зливових дощових потоків. Через це і відбувається розсівання насіння кавунів у природі на нових місцях. У період короткочасних сильних злив дощові води скочують у западини та лощини величезну кількість плодів. Вони тут розкисають і звільнюють насіння, яке проростає. Саме звідси дивна на перший погляд властивість насіння кавунів давати більш швидкі та дружні сходи після замочування.

На час повного достигання диких кавунів відбувається мацерація, тобто розпливання м'якуша, і насіння замочується у власному соку плодів. Розтріснуті плоди виділяють досить соку для зволоження ґрунту, а слиз м'якуша добре приклеює насіння у цьому зволоженому місці.

У південноафриканських напівпустелях соковиті плоди диких кавунів є чудовим джерелом для втамування спраги людей і багатьох тварин - від велетенських слонів аж до маленьких гризунів.

Підвид - кавун звичайний і його різновидність - кавун столовий десертний об'єднують велику кількість форм і сортів столових десертних кавунів, які зараз вирощують у багатьох країнах земної кулі з достатньо сухим і жарким кліматом. Представників цього підвиду кавуна шерстистого і вживають в їжу.

У помірних широтах більш північних районів, куди кавуни завозять із півдня, їх плоди переважно використовують у свіжому сирому вигляді як чудовий дієтичний та десертний продукт. А на півдні, особливо там, де кавуни займають чималі площі, їх широко переробляють. Так, виварюючи сік, одержують смачний кавуновий "мед", бекмес, який містить 60-80% цукрів. З кавунів виготовляють повидло, варення, джеми, цукати. Невеликі плоди використовують для соління та маринування.

Слід також відзначити, що насіння кавунів дає хорошу харчову олію. Наприклад, у країнах Західної Африки поширений підвид - кавун слизистонасінний, в якого м'якуш плодів дуже твердий та цілком неїстівний, проте насіння багате на олію, заради якої і культивується.

У сівозміні кавуни є хорошими попередниками для зернових хлібних культур і сприяють значному підвищенню їхньої врожайності.

На баштанах з культурними сортами кавунів зустрічається специфічний бур'ян - кавун цукатний, або кормовий. У народі їх дуже образно називають "дурники", "дурняки". Це однорічні рослини з довгастими або кулястими плодами. У перших м'якуш всередині плодів твердуватий, жовтувато-зелений, прісний або кислуватий на смак; у других - дуже твердий, в'язкий, білий або трохи жовтуватий чи жовтувато-зелений, гіркуватий чи без смаку. Цей м'якуш багатий на пектинові речовини- до 17%, завдяки чому ця різновидність кавунів є хорошим джерелом для добування пектину.

Внаслідок тривалої селекційної роботи є велика кількість сортів кавунів, які розрізняються за цілим рядом ознак: розміром плодів, різним забарвленням їхньої поверхні - від майже білястих до чорно-зелених, різноманітним малюнком на шкірці - від вузько- та широко-смугастих до мармуровидних і плямистих, різною формою пластинок листків тощо. Сорти групують ще за строками достигання, виділяючи ранньо-, середньо- та пізньостиглі.