Товарознавство продовольчих товарів - Бірта Г.О. - 7.7. Авокадо

Звичай прикрашати лавровим вінком людей, що відзначилися в різних сферах людської діяльності, дістався сучасному людству від древніх еллінів, у яких лавр був присвячений Аполлону - богу мудрості, покровителю мистецтв. Листя лавра благородного здавна широко відоме як прянощі, його застосовують при виготовленні м'ясних та рибних консервів та для інших цілей.

А от родича лавра благородного мексіканське вічнозелене дерево персею американську, що також належить до родини лаврових, мало хто знає. А між тим персея відома з глибокої давнини: при розкопках усипальниці фараона Рамзеса II, що правив Єгиптом близько 3000 років тому, знайдено ритуальні гірлянди з листків персеї.

Рід персея включає 50 видів рослин, поширених переважно в тропічних і субтропічних країнах Америки та на Канарських островах. Цей рід представлений в основному деревами і лише зрідка кущами. Листки у персеї прості, чергові, більш-менш шкірясті. Квітки дзвоникуватої форми, двостатеві, з простою оцвітиною, 8-12 тичинок розміщені у 3-4 колах, є стамінодії (редуковані тичинки), пиляки відкриваються клапанами. Плід - однонасінна ягода грушовидної або круглястої форми.

Найцікавішим і широко розповсюдженим видом є персея американська, дерево авокадо або, як ще кажуть, алігаторова груша, що в дикому стані зустрічається у Мексіці, Центральній та Південній Америці до Південного Перу.

Росте авокадо у лісах на схилах гір, у вологих районах з рівномірним розподіленням опадів, головним чином на висоті від 600 до 15001800 м над рівнем моря. У Гватемалі воно іноді підіймається до висоти 2400-2700 м і росте у дубово-соснових лісах разом з лузітанським кипарисом. Авокадо тіньовитривале, але гине на надмірно зволожених ґрунтах.

Авокадо - високе дерево, до 20-30 м заввишки, з довгастими або еліптичними, 10-12 см завдовжки і 3-10 см завширшки, темно-зеленими, наче лакованими, листками. Суцвіття розташовані у пазухах листків.

Плоди авокадо дуже оригінальні і варіюють за своєю формою, розмірами та кольором. Форма їх найчастіше буває грушовидною, яйцевидною або сферичною, завдовжки 7-20 см, а колір - зелений, каштановий, пурпурний, пурпурно-чорний і навіть фіолетовий. Важать вони залежно від сорту 50-600 г. Жовтувато-зелений м'якуш плодів має маслянисту консистенцію.

Плоди авокадо надзвичайно цінні, високохарчові, дієтичні та лікувальні за своїми властивостями. Вони складаються з 60-70% води, 5-10 вуглеводів, 10-30 жирів, які засвоюються організмом людини так само, як і вершкове масло, і 1,2-1,8% протеїну. В них є вітаміни В, В₂, С, Е, РР, К і Н, а також провітамін А. У складі зольних речовин міститься 14 елементів, серед них калій, натрій, фосфор, залізо та кальцій, необхідні для організму людини.

Плоди авокадо перевищують за калорійністю у 2 рази нежирне м'ясо, калорійніші за яйця, але поступаються перед рисом та пшеничним хлібом.

Плоди авокадо відрізняються від усіх знайомих нам овочів та фруктів. У них, як вже зазначалось, незвично багато жирів, білків, різних мінеральних солей, є великий набір вітамінів, проте мало цукру, тому вони дуже корисні для діабетиків. А деякі спеціалісти взагалі додержуються думки, що плоди авокадо можуть замінити людині всю їжу і людина зможе нормально існувати, якщо вона їстиме Лише ці плоди та питиме воду.

За своїм хімічним складом плоди авокадо скоріше овочі, ніж фрукти. їх вживають в їжу сирими, приправляючи такими гострими спеціями, як перець, уксус тощо. Найчастіше з плодів авокадо роблять салат або використовують як приправу у вигляді пюре, іноді готують супи. Застосовують їх також для приготування різних сортів морозива. Авокадова олія цінується як високоякісна приправа для салатів. Вона використовується в косметиці та медицині, зокрема з неї виготовляють різні мазі, якими лікують опіки та різні захворювання шкіри. Невелику кількість її одержують в основному з дикорослих дерев або з понівечених плодів культурних сортів рослини. Листки, гілки та шкірку плодів рекомендують вживати при шлункових захворюваннях, а плоди - при катарах шлунка та для зниження кров'яного тиску.

Авокадо розводять вирощуванням прищеплених саджанців у розсадниках з наступною висадкою їх на плантації. Рослини розташовують на відстані 6-8 м одна від одної так, щоб на одному гектарі було 200-300 дерев авокадо. Одне дерево дає за сезон понад і00 плодів.

Різні сорти авокадо мають різну шкірку плодів, яка найчастіше буває тонша за 1 мм. Сорти, які дозрівають влітку та восени, мають тоншу шкірку, а в тих, що дозрівають взимку та весною, вона буває трохи дерев'янистою.

Аборигени і Іентральної Америки та Вест-Індії задовго до відкриття Америки протягом багатьох століть вирощували авокадо. Було відомо понад 500 сортів трьох географічних рас: мексіканської, гватемальської, вест-індської.

У Мексіці, Центральній та частково Південній Америці плоди авокадо є одним із найпоширеніших харчових продуктів.

Велика увага культурі авокадо поза межами її ареалу приділяється в США, особливо у Каліфорнії та Флоріді. В посушливих районах ця культура потребує зрошення.

Авокадо досить добре пристосувалося до континентального клімату Мексіки, і тому це дерево може переносити незначні зниження температури. І все-таки морозостійкість його незначна - така, як у апельсина та лимона.

У Західному Закавказзі в районі Зеленого Мису, Сухумі, Гагри та Сочі вирощують персею дрімісолисту, яка є древньою мексіканською культурою. Дерево росте швидко і вже в 10-12 років досягає 8-12 м заввишки, однак у суворі зими потребує захисту. Плодоносить воно рясно, але врожайність цього виду авокадо нестабільна. Плоди дрібніші, ніж у авокадо, вони грушовидні, м'ясисті, важать 300-400 г, містять від 18 до 30% цінної твердої олії, значну кількість білкових речовин, а також вітаміни А, С, о і Е. Ефірна олія, що її одержують з листків персеї дрімісолистої, має запах анісової олії.

На Азорських і Канарських островах, а також на островах Мадейра зростає персея індійська, яка разом з ендемічною персеєю азорською утворює ліси в нижньому поясі гір. Персея індійська - високе, до 40 м заввишки, дерево з темно-пурпурними малом'ясистими плодами.