Товарознавча характеристика продукції свинарства - Бірта Г.О. - 14 .КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОКРЕМИМИ ПОКАЗНИКАМИ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

Серед основних факторів, які впливають на ефективність відбору, велике значення має також успадкування тих ознак, за якими ведеться відбір. З практики відомо, що відбір тварин лише за фенотипом часто довгий час не сприяє якісному поліпшенню стада і не завжди від високопродуктивних батьків одержують таке ж цінне потомство. Відбір за родовою або особистою продуктивністю тварин є ефективним лише для тих ознак, яким властиве високе успадкування.

Високий ступінь успадкування мають якісні ознаки. Кількісні ознаки (різні види продуктивності) характеризуються низьким ступенем успадкування, а тому вимагають більш досконалих методів селекції - оцінки батьківських генотипів за якістю потомства, індивідуального добору, визначення кращих поєднань та інше.

Для успішної селекції за комплексом ознак велике значення має встановлення взаємозв'язку між окремими показниками. Існування кореляцій створює відносну стійкість спадковості у стадах і породах. Корисні кореляції мають велику цінність, а їх уважне вивчення і збереження сприяє успіху розведення.

Корифеї зоотехнічної науки П М. Кулєшов, Є. А. Богданов, М.Ф. Іванов та інші в своїй роботі приділяли багато уваги показникам кореляції та кореляційної мінливості. Так, П М. Кулєшов широко використав метод кореляції при розробці класифікації конституції тварин. При вивченні інтер'єру тварин Ю. Ф. Ліскун виявив взаємозв'язок між гістологічною будовою молочної залози у корів різних порід і напрямків продуктивності.

Тепер вивченню кореляційних зв'язків у тваринництві також приділяють велику увагу і все частіше використовують їх при відборі та підборі.

Прогрес породи чи стада можливий тільки тоді, коли селекція у популяції направлена на поліпшення не лише одного якого-небудь показника, а удосконалення ведеться по кількох господарсько-корисних ознаках, тобто комплексно.

Звичайно, селекція за однією ознакою може бути більш ефективною, ніж селекція за комплексом ознак, проте однобічна селекція часто спричиняє негативні наслідки. Це підтверджено багатьма прикладами з практики тваринництва (тонкорунні вівці мазаївської породи, голландська молочна худоба). У США однобічний відбір свиней за ознакою сальності спричинив зниження їх плодючості.

Отже, при удосконаленні стада щодо скороспілості та м'ясних якостей важливо дбати і про загальний розвиток тварин та інші господарсько-корисні ознаки. При такій селекції корисно знати кореляційні зв'язки між окремими ознаками.

Між середньодобовим приростом і довжиною тулуба та індексом збитості існує тісний кореляційний зв'язок при високому ступені імовірності. Це означає, що комплексна селекція по збільшенню довжини тулуба і підвищенню скороспілості можлива. Відсутність вірогідного зв'язку між довжиною тулуба і глибиною грудей дає можливість вести відбір за довжиною тулуба без побоювань про зменшення глибини грудей. Позитивний кореляційний зв'язок (вірогідний) між довжиною тулуба і шириною грудей свідчить, що ці два показники можна селекціонувати в комплексі.

Відсутність вірогідного кореляційного зв'язку між скороспілістю підсвинка і виходом в туші при забої масою 100 кг дає можливість вести відбір за скороспілістю без побоювань погіршити м'ясні якості.

Товщина хребтового шпику як показник для селекції цікавить багатьох свиноводів. У літературі зустрічаються дані, які свідчать, що між виходом сала і м'яса та товщиною шпику існує кореляційний зв'язок.

Наявність такого взаємозв'язку дає можливість шляхом відбору і підбору за товщиною шпику одночасно добиватися поліпшення м'ясності.

При відгодівлі піддослідних тварин з середньодобовими приростами 250-350 г, в основному, між всіма показниками спостерігалась висока кореляція (як позитивна так і негативна) Показник забійного виходу мав високий позитивний взаємозв'язок із забійною масою г = 0,82 (100 кг), і г = 0,79 (125 кг), довжиною півтуші і г = 0,75 (100 кг), г = 0,81 (125 кг); виходом м'яса - г = 0,61 і г = 0,63 та площею "м'язового вічка" г = 0,68 і г = 0,56. Разом з цим із збільшенням живої маси до 125 кг цей зв'язок слабшав. Прямий показник м'ясності - вихід м'яса в туші мав найвищий позитивний зв'язок з масою задньої третини півтуші (г = 0,81 і г = 0,84) та найвищий негативний зв'язок з виходом сала (г = -0,66 і г = - 0,81). Показник товщини шпику над 6-7 грудними хребцями з усіма досліджуваними показниками, крім середньої товщини сала по хребту мав від'ємну кореляцію.

При середньому рівню годівлі кореляційні зв'язки зберегли подібну тенденцію між досліджуваними показниками при типовому рівні відгодівлі. При цьому висока позитивна кореляція спостерігалась між забійним виходом і забійною масою, довжиною півтуші, масою задньої третини, виходом м'яса, та площею "м'язового вічка". Найбільша негативна кореляція спостерігалась між масою задньої третини півтуші і товщиною шпику над 6-7 грудними хребцями: г = -0,77 - 0,84 та між площею "м'язового вічка" і середньою товщиною шпику: г = -0,88 - 0,67.

При інтенсивному рівні годівлі кореляційніо звязки між різними показниками забійних і м'ясних якостей були високими. При живій масі 100 кг найбільші кореляційніо звязки мали показники забійного виходу і забійної маси - г = 0,91, забійного виходу та довжини півтуші - г = 0,91, вихід м'яса та площа "м'язового вічка" - г = = 0,96. Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями мала позитивну кореляцію лише з середньою товщиною шпику, виходом сала та виходом кісток. Найбільші негативні кореляційніо звязки спостерігались між товщиною шпику над 6-7 грудними хребцями та масою задньої третини півтуші г = -0,84 і площею "м'язового вічка" - г = -0,81, а також між забійним виходом і середньою товщиною шпику по хребту г = 0,85.

Із збільшенням живої маси до 125 кг зростала і кореляція між цими ознаками. Площа "м'язового вічка" мала високий негативний зв'язок із товщиною шпику над 6-7 грудними хребцями (г = -0,91), середньою товщиною сала по хребту (г = -0,68) та виходом сала (г = -0,62).

Вищенаведений експериментальний матеріал свідчить про існування високої залежності величини показників забійних та м'ясних якостей піддослідних тварин, які проявились під час проведення досліджень.