Країнознавство - Мальська М.П. - 5.6. Клімат

Характеристику клімату доцільно розпочинати із з'ясування основних закономірностей і понять клімату, послідовно аналізуючи основні елементи, явища і показники, які їх характеризують. Насамперед варто звернути увагу на те, у яких кліматичних поясах розташована країна і які особливості їхнього поширення по території.

Інформація про те, у якій кліматичній області знаходиться країна, є обов'язковою, оскільки кліматичні показники, а також дані погоди прямо залежать від цього. Далі треба послідовно визначити основні елементи: відомості про температуру, тиск, вологість, опади, вітри. Розглядаються параметри показників протягом року, у середньому за рік, за сезонами, а також зміни - амплітуди коливань. Амплітуди важливі для визначення специфічних особливостей клімату. Наприклад, значні амплітуди коливань є типовими для областей з континентальним і різко континентальним кліматом, а в приморських районах амплітуди коливань невеликі. Характеристику всіх кліматичних показників варто давати за основними сезонами.

Характеризуючи основні кліматичні явища, варто зосередити увагу на областях високого і низького тиску, тому що вони безпосередньо впливають на значущість погодних змін.

Характеристика погоди за структурою аналогічна характеристиці клімату: тип погоди, характеристика основних елементів і явищ.

Клімат - це стан нижнього шару атмосфери (тропосфери) за тривалий проміжок часу.

Тропосферу прийнято поділяти на повітряні маси, під якими розуміють великі шари повітря, що володіють відносно однорідними властивостями і рухаються як єдине ціле. Основними властивостями кожної повітряної маси є температура, тиск, вологість, запиленість. Температура залежить від сонячної радіації (кількості сонячного тепла, яке надходить на Землю), а кількість сонячної радіації - від кута падіння сонячних променів, тобто від географічної широти: чим більший кут падіння, тим більша кількість сонячного тепла (сонячної радіації) надходить на Землю. Залежно від величини сонячної радіації розрізняють чотири типи повітряних мас: 1) екваторіальні; 2) тропічні; 3) помірні і 4) арктичні (антарктичні). Важливо також враховувати характер підстилаючої поверхні, над якою формується повітряна маса; насамперед суша це чи море (океан). Над материком формуються континентальні (материкові), а над океаном - морські (океанічні) повітряні маси, які називають підтипами. Будь-яка повітряна маса займає площу в тисячі і мільйони квадратних кілометрів, ці простори з визначеним панівним типом повітряної маси називають основними кліматичними поясами. Існує сім основних кліматичних поясів: екваторіальний, тропічні (північний і південний), помірні (північний і південний), арктичний і антарктичний (розташовані в полярних широтах). На формування клімату суттєво впливає атмосферна циркуляція - закономірне переміщення повітряних мас. Крім поясів постійного їхнього перебування (основних кліматичних поясів) виникають пояси, у яких двічі на рік (узимку і влітку) повітряні маси змінюються: узимку панує одна повітряна маса, а влітку - інша. Такі кліматичні пояси називаються перехідними, до їхньої назви входить префікс суб: субекваторіальний (північний і південний), субтропічний (північний і південний), субарктичний (чи субантарктичний); усього налічується шість перехідних поясів. У кожному з них влітку панує тип клімату, який формується на широтах, розташованих ближче до екватора, а взимку - тип клімату, розташований ближче до полюса. В одному поясі клімат на океані і на материку є різним. Якщо безпосередньо на узбережжі переважає морський (океанічний) клімат, то з віддаленням від узбережжя він стає континентальним. На клімат узбережних територій помітно впливають морські течії. Наприклад, клімат у Норвегії, розташованій на західному узбережжі Скандинавії, є теплішим і вологішим завдяки теплій течії Гольфстрім. А на півострові Лабрадор, розташованому на цих же широтах у Канаді, клімат набагато холодніший і сухіший: цей півострів омивається холодною течією. Крім того, у горах клімат залежить від їх висоти, змінюється співвідношення тепла і вологи, утворюються висотні кліматичні пояси. Характеристика клімату дається в межах визначеного кліматичного пояса чи області, включаючи такі кліматичні показники: температура, тиск, вологість, опади, вітер.

Температура - головний кліматичний показник. Загальна закономірність у розподілі температури - її зниження від екватора до полюсів. Температуру повітря на кліматичних картах позначають ізотермами (лінії, що з'єднують точки з однаковою температурою повітря за визначений проміжок часу). Необхідно проаналізувати середньорічне значення температури, середні значення температур зими і літа, річну амплітуду температур і річний хід температури повітря - зміну середньомісячних температур протягом року. Різниця середньомісячних температур найтеплішого і найхолоднішого місяців називається річною амплітудою температур. Чим менша річна амплітуда коливань, тим ближча країна до океану. Найбільші перепади температур спостерігаються у країнах з різко континентальним кліматом. Звичайно з висотою температура повітря знижується, але трапляється, що з висотою температура повітря підвищується. Це явище називається температурною інверсією. Його можна спостерігати в країнах, які мають складний гірський рельєф.

Розподіл атмосферного тиску на земній поверхні також змінюється по широті, від екватора до полюсів. Існують пояси пониженого тиску (екваторіальний і помірні) і підвищеного тиску (тропічні і полярні). Атмосферний тиск на кліматичних картах позначають ізобари (лінії, що з'єднують точки, які фіксують однаковий тиск). Над континентами й океанами існують області високого і низького тиску. Одні зберігаються протягом усього року, інші виникають тільки взимку або тільки влітку. Замкнена область підвищеного тиску - максимум. Замкнена область зниженого тиску - мінімум. Максимуми і мінімуми - це центри виникнення гігантських вихрових потоків - антициклонів і циклонів, які впливають на погоду. У замкненій області підвищеного тиску формується ниспадний вихор з рухом повітря від центра до периферії - антициклон. У замкненій області пониженого тиску формується висхідний вихор з рухом повітря від периферії до центру - циклон. Від температури повітря, величини атмосферного тиску і характеру підстилаючої поверхні залежать також вологість повітря й опади.

Для країнознавчої характеристики важлива відносна вологість, тобто вміст водяної пари в 1 м³ повітря, виражений у відсотках. Нормальним показником відносної вологості повітря вважається 40-60% залежно від широти.

Кількість опадів залежить від вологості повітря: чим вища відносна вологість, тим ймовірніші опади. Кількість опадів виражається в міліметрах (мм). Найбільша кількість опадів випадає в екваторіальних широтах. Розподіл опадів за територією всередині країни залежить від близькості до моря, від температури і вологості повітря, від хмарності, атмосферного тиску, від рельєфу, вітрів, що панують на узбережжях материків. Характеризуючи опади, важливо зазначити їхню загальну кількість, річний хід (режим випадання) і форми випадання.

Вітер - це переміщення повітря в горизонтальному напрямку від зони більшого тиску до зони меншого з відхиленням управо в Північній півкулі і вліво - у Південній. Вітер характеризується швидкістю і напрямком. Швидкість вітру виражається в метрах за секунду або в балах. Напрям вітру визначається за тією стороною горизонту, звідки дме вітер. На Землі існує декілька вітрів, які дмуть постійно та мають власні назви. Від тропічних поясів підвищеного тиску в напрямку до екватора і помірних широт дмуть пасати. Від полярних поясів підвищеного тиску в напрямку до помірних широт дмуть північно-східні (у Північній півкулі) і південно-східні (у Південній півкулі) вітри. У помірних широтах ці потоки зустрічаються і відхиляються до сходу під впливом обертання Землі. Тому в помірних широтах панують західні вітри. Крім них є ще вітер, що виникає в результаті різниці тиску між сушею й океаном, який називається мусоном. Мусони найбільш характерні для східних і південно-східних узбереж материків.

Погода - стан нижнього шару атмосфери в даній місцевості в даний момент чи в будь-який невеликий відрізок часу (день, добу, тиждень). Погода характеризується елементами та явищами. До елементів погоди належать температура і вологість повітря, атмосферний тиск.

Явища погоди - вітер, хмари, опади, грози, посухи, урагани тощо. Погода, як і клімат, характеризується не окремими показниками (елементами та явищами), а їхньою сукупністю. На відміну від клімату, погода характеризується добовими або денними коливаннями показників температури, тиску і вологості. Для оцінки ступеня сприятливості погодних умов використовуються дані добових амплітуд (перепадів) температур, вологості і тиску. Добовий хід температур - це зміна середньодобової температури повітря за даний відрізок часу. Добова амплітуда температури - це різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря за розглянутий період. Добовий хід атмосферного тиску - це зміна середньодобового показника тиску за розглянутий відрізок часу. Добова амплітуда тиску - це різниця між найвищим і найнижчим показниками тиску. Великий перепад тиску - свідчення крайньої нестабільності погоди. Він характерний для територій, розташованих на узбережжі в районах проходження атмосферних фронтів і поблизу центрів (областей) пониженого тиску. Добовий хід вологості повітря - це зміна середньодобового показника відносної вологості за розглянутий період часу. Добова амплітуда вологості - це різниця між максимальним і мінімальним показниками відносної вологості. Великий перепад вологості - свідчення того, що територія розташована або на границі кліматичних поясів, або вздовж атмосферного фронту.

Атмосферний фронт - це межа між повітряними масами, які володіють різними властивостями. Фронти бувають теплими і холодними. Перші приносять потепління, якому передують опади, а другі - похолодання, посилення вітру, опади, грози, смерчі.

Хмари утворюються при конденсації водяної пари в повітрі, яке піднімається внаслідок охолодження. Висота утворення хмар залежить від температури і відносної вологості.

Хмарність виражається в балах за десятибальною системою. Повна хмарність - 10 балів. Найбільша хмарність у циклонах, найменша - в антициклонах, над Антарктидою і тропічними пустелями.

Розрізняють два типи погоди - циклонний і антициклонний. Циклонний тип погоди - похмура (хмарна), нестійка, з частими і значними змінами показників температури, тиску, з рясними опадами, вітряна. Антициклонний тип погоди - ясна (сонячна), стійка, з рідкими і незначними коливаннями температури і тиску, без опадів, безвітряна. Найменш сприятлива погода на територіях уздовж ліній атмосферних фронтів. Типи погод і відповідні їм показники змінюються протягом року, звичайно для кожного сезону характерний свій тип погоди.