Країнознавство - Мальська М.П. - Історико-культурний туристичний потенціал

Порівняно невелика за площею Португалія може, проте, похвалитися могутньою історичною спадщиною. Тут збереглися старовинні фортеці, собори і палаци. Лісабон (Lisboa). Символ Лісабона - прикрашена барельєфами і статуями відомих людей арка, що сполучає площу Комерції з вулицею Аугуста. Інші місцеві "must see": статуя Христа і знаменитий міст Васко-так-гамору, що є найдовшим міським мостом в Європі.

Відомі музеї міста: музей Ду-Шиаду, Національний музей древнього мистецтва, Музей сучасного мистецтва, Національний музей природної історії, Етнографічний музей, Археологічний і Морський музеї, музей Калоста Гульбеньяна, унікальний Музей кераміки.

У Національному музеї старовинного мистецтва (заснований у 1884) в Лісабоні експонується португальське мистецтво ХІІ-ХІХ ст. У столиці знаходяться також Музей К.Гульбенкьяна (1969) і пов'язаний з ним Центр сучасного мистецтва (1979). Національний музей карет (1905) пропонує відвідувачав королівські карети, вік окремих з яких становить 300 років. У Лісабоні є також інші відомі музеї: античного мистецтва, археології, етнології, театральний, військово-морський.

Історичний район Белем із знаменитими Віфлеємською вежею і монастирем ієронімітів (Жеронімуш) - шедевр архітектурного готичного стилю ХУ-ХУІ ст., оголошений ЮНЕСКО надбанням світової культури. Серед пам'ятників церковної архітектури виділяються Кафедральний собор, церкви св. Вісенте ді Фора, Консейсау Велья, Музей церковного мистецтва.

На околицях Лісабона на особливу увагу заслуговують витриманий в стилі барокко архітектурний комплекс Мафра з королівським палацом ХУШ ст., літня королівська резиденція Келуш ХУШ ст. і Національний палац в Сінтрі. Найбільша в Португалії пам'ятка давньоримської архітектури - руїни Конімбріги - розташована за 16 км на південь від університетського міста Коїмбра.

Порту - одне з прадавніх міст і колишня столиця країни. Тут варто пройтися по Авеніда-душ-Альядуш з будинками кінця XIX - початки ХХ століття, відвідати галасливий прибережний квартал Рібейра, знамениті винні льохи і строкатий і галасливий ринок. Також в Порту розташований найстаріший ботанічний сад в країні. У передмісті Віла-Нова-де-Гая вже більше 300 років знаходяться головні підвали для зберігання портвейну і працює єдиний у своєму роді Музей портвейну.

Місто Брага (Braga) на північ від Порту - культурний і релігійний центр країни, резиденція єпископа. У 5 км. від Браги знаходиться одна з головних святинь Португалії - церква Бон-Жезуш-ду-Монте, що стоїть на гірській терасі (церква Христа на голгофі, XVIII століття). У центрі Коїмбра (Coimbra) збереглися середньовічні кріпосні стіни, монастирі Муштейру-де-Санта-Клара і Кунвенту-де-Санта-Клара-а-Нова. У 16 км. на північний захід від Коїмбри розташована Фатіма, всесвітньо відоме місце паломництва, в якому, як вірять католики, сталося Диво з'явлення Діви Марії дітям.

Фатіма - всесвітньо відомий центр паломництва, найбільший після Ватикану релігійний центр. Тут 13 травня 1917 року троє дітей (Люсія, Жасінта і Франциска), що пасли вівці побачили Діву Марію. Матір Божа з'являлася перед ними 6 разів з травня по жовтень і через дітей (а тільки вони могли бачити Діву Марію) передавала людям свої пророцтва: про обидві світові війни, створення комуністичних режимів, і третє, секрет якого Ватикан відкрив лише 2000 року. Воно інтерпретується як замах на життя Папи Івана Павла ІІ у травні 1981 року, коли понтифіка ледве не вбив турецький екстреміст Алі Агджа. Папа тричі відвідував Фатіму - у 1982, 1991 і 2000 роках. Під час свого останнього візиту він зарахував до блаженних двох інших дітей, які померли молодими.

Від епохи палеоліту на території Португалії збереглися наскальні розписи (в Сантьягу-ду-Ешкорал), від епохи неоліту - дольмени, кераміка, антропоморфні фігурки з пластинок шиферу. У першій половині 1-го тисячоліття до н. е. на пагорбах з блоків пісковика зводили укріплені поселення ("сітанья") з круглими будинками. Численні завойовники збагачували місцеві традиції кам'яної архітектури (руїни римського так званого храму Діани в Еворі, II-III ст. до н. е.). Арабська будівельна культура залишила слід в основному в народному житлі півдня країни. До XII ст. поселення виросли в міста з нерегулярним плануванням.

Романська архітектура, що поширювалася в Португалії (величезні міські собори в Бразі, Візеу, Еворі, Лісабоні; численні монастирі і парафіяльні церкви) була пройнята духом кріпосної архітектури. Романський стиль зберігався в монастирських храмах XII-XIV ст., готичних за планом і просторовою композицією інтер'єрах. Пізня готика стала конструктивною основою для національного декоративного стилю, що поєднував химерно-натуралістичні деталі (зображення мушлі, коралів і т. д.) з готичними, мавританськими та іншими мотивами (перебудова і будівництво монастирів Санта-Марія да Віторія в Батальї (1490-1522 рр.).

У період іспанського панування (1581-1640) архітектура занепадає. Скульптурний декор романських храмів Португалії за технікою виконання нагадує різьблення по дереву. На XIII-XV ст.ст. припадає розквіт готичної пластики (найбільший центр - Коїмбра).

Самобутністю відрізняється декоративно-прикладне мистецтво XVI-XVII ст., в якому схрещуються європейські і східні традиції (меблі, килими, тканини, кераміка). В образотворчому мистецтві XVII-XVIII ст. бароккові тенденції виявляються в монументальній дерев'яній і кам'яній скульптурі.

Наприкінці XVII-XVIII ст. відновлюється містобудування, розвиваються регулярні планувальні системи (забудова Лісабона після землетрусу 1755 р.). В архітектурі XIX ст. переважає класицизм.

Ідеї сучасної архітектури набули розвитку в основному після Другої світової війни 1939-1945 рр., коли симетричні планувальні схеми замінюються асиметричними, застосовуються новітні будівельні конструкції і сміливі просторові рішення. У 50-70-х рр. ХХ ст. проведено реконструкцію ряду районів Лісабона і Порту, побудовані типові житлові будинки з лоджіями і сонцезахисними пристроями.

Португалія має багаті літературні традиції, особливо в поезії. Серед португальських поетів найбільш відомими є Луїш ді Камоенс (1524-1580), автор епічної поеми Лузіади (1572), і Фернанду Песоа (1888-1935), автор поетичних збірників Антоній і 35 сонетів (1918) та інші.

За 25 км. від Лісабону знаходиться величезний палацово-парковий ансамбль Синтра, закладений ще в XIV ст. А лише за 14 км. - відомий королівський палац Келуш, копія Версалю. Перша Ейфелова вежа (міні) теж знаходиться в Лісабоні. В архітектурі південного узбережжя переважає химерний і пишний мавританський стиль. Одна з його перлин знаходиться в Силвеші - величезний замок-фортеця. Відчутний колорит Сходу у замках Алжизира та Алкотина, у фортеці Фару. Найекзотичнішою визначною пам'яткою Фару є каплиця церкви Ігрежа ду Карму .

Не можна обійти увагою португальську кориду. Щоб дізнатися про її місцеві особливості, треба потрапити в провінцію Рібатежу - країну португальських ковбоїв, де здавна розводили биків і коней. У дні свят в багатьох містах країни влаштовується корида. Бій биків - одне з улюблених видовищ португальців та туристів. Умови бою відрізняються від іспанських. У Португалії на цих змаганнях виступають вершники на конях, які ціляться списами в шию бика і, захищаючи коня, вивертаються від рогів. Биків на арені не вбивають, а втихомирюють спеціальні борці.

Португальська архітектура є змішенням арабської архітектури, сюрреалістичних течій, що досягли свого розквіту в 16 столітті, і архітектури часів короля Мануела I, де переважають морська тематика і прикраси у вигляді спіралей і завитків. Музичне мистецтво Португалії - меланхолійний стиль фаду, що бере свій початок з тужливих пісень моряків 16 століть. Традиційні народні танці переважають в сільських областях країни. Найбільш незвичайним ремеслом країни є виробництво кахельних плиток асулехос (azulejos), техніку виготовлення яких португальці перейняли у арабів.

Португальська література також бере свій початок в 16 столітті. Першими знаменитими письменниками країни були Шахраюй Вінсенті і Луїш де Камоенс. А в 20 столітті народився видатний поет і драматург країни Фернандо Пессоа.