Країнознавство - Мальська М.П. - Головні туристичні райони

Mіністерство комерції та туризму Іспанії рекомендує виділяти основні туристичні центри у відповідності з межами Автономних співтовариств та їх провінцій.

Канарські острови (Islas Canarias) - іспанський тропічний рай. В іспанців, які живуть на материку, іноземців, вони асоціюються з веселим і теплим відпочинком упродовж року.

Канарський архіпелаг складається з семи островів, що знаходяться всього в 100 км. від узбережжя Африки, розділених в адміністративному плані на дві частини. Провінція Лас Пальмас об'єднує острови Гран Канарія (Gran Canaria), Лансароте (Lanzarote) і Фуертевентура (Fuerteventura). У складі провінції Санта Круз де Тенеріфе окрім острова Тенеріфе (Tenerife) входять острови Ла Гомера (La Gomera), Ла Пальма (La Palma) і Ієрро (Elhierro).

Коста Бланко (Costa Blanco). Назва дослівно перекладається з іспанського як "білий берег". Це один з найголовніших курортів Іспанії. Популярність відпочинку в Коста Бланко серед туристів зі всього світу пояснюється насамперед сприятливим кліматом: за статистикою, в Коста Бланко в середньому 305 сонячних днів за рік. У найхолоднішу пору року, в січні, температура майже ніколи не опускається нижче за відмітку +10 ⁰С. В той же час, літо тут дуже тепле, але не спекотне. У туристичний сезон повітря прогрівається в середньому до +2б ⁰С, а море - до +24⁰С.

Курорт Коста Бланко крім усього іншого популярний сучасними готелями. Тут знаходиться знаменитий готель Gran Hotel Bali, який входить до 40 найвищих будівель світу.

Коста Браво (Costa Bravo) або "дикий берег" знаходиться в північній частині середземноморського побережжя Іспанії. Тому пляжний сезон тут починається дещо пізніше, ніж на південніших курортах - з початку червня по жовтень. Берегова лінія Коста Браво представлена скелястими уступами, що чергуються із затишними бухтами і піщаними пляжами. Завдяки морю у прибережних скелях утворилися численні гроти, пляжі покриті золотистим піском.

Широкого поширення набули у Коста Браво водні види спорту, особливо дайвінг. Значна кількість таємничих підводних печер приваблює любителів дайвінга.

Коста дель Соль (Costa del Sol) - регіон не найкращим чином пристосований для пляжного відпочинку. Біля узбережжя протікає холодна морська течія, навіть у сезон відпочинку температура морської води не піднімається тут вище за 21 ⁰С. Для звиклих до теплого клімату іспанців це більш ніж прохолодна вода. Проте, тут можна приймати сонячні ванни і купатися. Взагалі Коста дель Соль відомий, насамперед, як район, ідеальний для екскурсій. Тут знаходиться значна кількість цікавих визначних пам'яток.

Ще це місце чудово підходить для активного відпочинку - до послуг туристів численні спортивні центри. До речі, узбережжя Коста дель Соль давно стало улюбленим місцем для любителів винд-серфінгу.

Майорка (Majorca) - острів, що входить до складу Балеарського архіпелагу, відомий перш за все як традиційне місце відпочинку іспанського короля і членів його сім'ї. Практично кожен серпень сім'я монарха збирається тут у повному складі. У низці урочистих заходів і визначних подій, які супроводжують візит королівської персони на Майорку, особливо виділяється парусна регата на кубок короля.

Тенеріфе (Tenerife) - найбільший і, мабуть найбільш відомий острів Канарського архіпелагу. Цей острів отримав у місцевих жителів дуже романтичну і привабливу назву - острів вічної весни. Насправді Тенеріфе є скоріше островом вічного літа, тим більше що літо тут існує в двох іпостасях одночасно. На півночі острова цілий рік панує тепла і волога погода, на півдні - суха і сонячна. Як це не дивно, саме на цьому невеликому острові знаходиться найвища точка Іспанії. Це вимерлий вулкан Тейде, що досягає 3 710 м. Туристичний сезон триває на острові цілорічно.

Гірськолижний курорт Сьєрра Невада (Sierra Nevada) - найпівденні-ший зі всіх європейських гірськолижних курортів, знаходиться на півдні Іспанії, всього в 32 км. від Гранади. У гарну погоду прямо з гірськолижних схилів можна побачити Середземне море і туманні контури Африки. Та все ж не дивлячись на те, що найжаркіший континент нашої планети знаходиться тут в межах прямої видимості, гірськолижний сезон на Сьєррі Неваді триває стільки ж, як на інших Європейських курортах. Майже всі траси тут обладнані сніжними гарматами, так що навіть у разі раптової відлиги якість снігового покриву підтримуватиметься.

На Сьєррі Неваді схили різної крутизни, здатні задовольнити початківців, гірськолижників-професіоналів.

Андалусія. Андалусія володіє гірським масивом Сьєрр-Морена, що є одним із популярних гірськолижних курортів Іспанії. У центрі знаходиться долина Гвадалквівір, що спускається до Атлантичного океану й утворює болотисту низовину. Тут розташовані великі міста: Кордова, Севілья і Кадис, що є центрами екскурсійного, пізнавального та культурного туризму. На півдні тягнеться гірський ланцюг Бетика з вражаючими вершинами Сьєрра-Невада та найвищою точкою горою Муласен. На родючих рівнинах узбережжя вирощують виноград, оливки, ранні овочі, бавовну, цукрову тростину. Для туристів в Ан-далусії особливо привабливий весняний сезон. Щорічно тисячі людей з різних країн приїздять сюди, щоб подивитися на буяння апельсинових заростей. Саме тому Андалусію називають апельсиновою столицею Іспанії.

Останнім часом дуже популярними стали тури Херес та винний трикутник основними виноробними провінціями Андалусії. Особливою пошаною у любителів такого виду туризму користується місто Херес, де щорічно святкують день збирання винограду.

Також Андалусія є популярним центром рекреації на узбережжі та провідним центром екотуризму Іспанії (тут розташовані національні природні парки Сьєрра-Невада та Донана).

Арагон. Провінція Арагон межує із Францією і складається з трьох провінцій: Уеска, Сарагоса і Теруель.

Найбільша з них Сарагоса. У ній проживає більше половини всіх жителів Арагону. Зона, що залучає туристів, знаходиться на півночі Арагону. Туди зїжджаються альпіністи (є безліч високогірних притулків), байдарочники, любителі сплаву річками на плотах, шанувальники серфінгу та водних лиж. У їхньому розпорядженні безліч штучних озер і рік.

Місцеві природні принади широко використовуються для велоспорту. Найрізноманітніші кемпінги для велотуристів розташовані на всіх основних велотрасах Арагону. Ця провінція є центром молодіжного туризму, а також рекреаційного і спортивно-оздоровчого туризму.

Астурія. Астурія володіє гірськими хребтами та чудовими ущелинами з річковими долинами, що дозволяє використовувати їх для активних видів туризму. Південь Астурії, від Луго до Кантабрії, відокремлено від Кастилії і Леона гірськими хребтами Кордільєра Кантабрика. Тут розвинений гірськолижний туризм та екотуризм. Західна Астурія прекрасна, але ще невідома широкому загалу туристів земля, в той час як Східна Астурія вже давно відома своєю близькістю до гір та моря одночасно. Гори Пікос де Еуропа знаходиться всього лише у 20 км від узбережжя. До центрального масиву належить пік Нарахно де Бульнес (висота 2519 м). Основні туристичні маршрути Князівством Астурія пролягають через гірські перевали до моря. Популярні тури, які включають рибаловлю (лосось) в р. Сельві, та екотури ущелиною Гарганта дель Ріо Карес, однією з найкрасивіших в Іспанії.

Центральна частина Астурії відома своєю столицею Овьєдо та озерами Сомьєдо.

Астурійське узбережжя простяглося на 300 км від м. Ео до м. Тінама-йор. Берег уривчастий і має біля 100 пляжів з білим піском, де розвинена рекреаційна діяльність та водні види спортивного туризму.

Серед перлин природного багатства Астурії слід відмітити її природні парки:

Національний парк Пікос де Еуропа; Природний парк Сомьєдо; Природний парк Ререс;

Біологічний заповідник Муньєльйос (на його відвідання потрібен спеціальний дозвіл);

Природний заповідник Вільявісіоса; Природний парк Фуентес де пас Ібіас і дель Нарсеа; Прирдний заповідник Пелоньо; Природний заповідник Ріа де Еро.

Ці природні осередки є центрами дослідницького екотуризму.

Балеарські острови. Балеарский архіпелаг знаходиться в Середземному морі і починається в 65 км від каталонського узбережжя. Він складається з чотирьох великих островів: Майорки, Менорки, Ібіци, Ферментери та безлічі диких дрібних острівців.

На Майорці райський клімат тут близько 300 сонячних днів у році, а вологість повітря значно нижча, ніж на Каталонському узбережжі.

Головне багатство Балеар природне середовище. Більше 40% архіпелагу складають території, оголошені природними заповідниками і знаходяться під захистом держави. Архіпелаг завжди страждав від нестачі прісної води й у посуху питну воду привозили сюди на танкерах з материка з дельти ріки Ебре. Після будівництва установок, що опрісняють морську воду на Майорці, Ібіці і Ферментері, проблема зникла.

Оберігаючи свої природні красоти і не бажаючи екологічних і соціальних проблем, уряд Балеарських островів прийняв в 1995 р. курс на перехід від масового туризму до елітарного. Контролюється діяльність фірм по оренді автомобілів лімітується кількість прокатних машин, особливо в літній період. Передбачається ввести плату за відвідування природних заповідників. У 2001 р. прийняте рішення про введення екологічного збору додаткового податку з усіх туристів, що прибувають на Балеарські острови.

Балеари є центром спортивного туризму, рекреації на узбережжі та пізнавального туризму.

Майорка. Майорка (чи Мадьорка) найбільший з островів Балеарського архіпелагу з прекрасно розвинутою туристською інфраструктурою. Розміри острова 110 х 120 км. Адміністративно він складається з 53 муніципалітетів. На Майорці найвищий рівень життя з усіх регіонів Іспанії. Столицею острова є Пальма де Майорка.

Острів, що завжди жив сільським господарством, цілком змінив орієнтацію. Тепер це туристська мекка (тільки готелів тут близько 960), існування якої зумовлене ритмами туристських сезонів.

Усі пляжі Майорки мають Блакитні прапори. Купальний сезон продовжується з квінтя до кінця жовтня. Тут не буває сильної спеки, повітря сухе і легке, з моря постійно дме приємний бриз, тому Майорка є прекрасним острівним кліматичним курортом.

У північно-західній частині уздовж берегів простягнулася на 100 км і гірський ланцюг Серра де Трамунтана з вершинами, що досягають висоти 1445 м (гора Пуч Мажор). Тут знаходяться центри альпінізму та гірського туризму.Внутрішня територія являє собою родючу долину Ес Плата. Усе північно-східне узбережжя порізане бухтами, багато з яких ще й дотепер не торкнуті цивілізацією: тут знаходяться печери з унікальними підземними озерами. Південна зона Миджорн найсухіша і найкаменистіша закінчується широкими пляжами. Поряд із традиційно заселеною центральною частиною південно-західне узбережжя Майорки, де побудована більшість курортів і приватних вілл.

Популярні курорти розташувалися по берегах бухти, де розташована Пальма де Майорка. Узбережжя тут в основному рівнинне, складається з піщаних пляжів, Магалуф, Пальма Нова, Санта Понса, Ель Ареналь, Ілетес, Порталі Бендинат, Калу Майор, Кан Пастилья, Пегера, Плайя де Пальма.

Місто є одночасно столицею Майорки й Автономії Балеари, на березі затоки Пальма на південному заході острова. Її порт один із найбільших на Середземному морі. Населення міста складає 350 тис. чоловік. Саме місто не вважається курортом, у ньому немає пляжів, уся берегова лінія зайнята портом і стоянками яхт, немає курортних готелів, тільки ділові. Це адміністративний, комерційний і культурний центр. Місто простягнулося уздовж бухти на 2 км і всередину острову на 25 км. тут основними туристичними атракціями є гастрономічний та екскурсійний туризм. Неподалік від міста знаходиться центр кінного туризму. Відпочиваючим пропонують одно-дводенні конні екскурсії островом.

Завдяки зональній поясності острів є гарним кліматичним курортом.

Основними туристичними природними атракціями на острові є незліченні пляжі та природні парки. Завдяки зональній поясності острів є гарним кліматичним курортом.

Менорка. Менорка другий за площею острів Балеарського архіпелагу. Довжина його близько 50 км, ширина 20 км. На відміну від Майорки, тут немає великих гір, найвища гора Мон-те-Торро, що досягає висоти 357 м. Південний лісистий берег острова поцяткований струмками і ярами, північний з гальковими і піщаними пляжами. Менорка оголошена міжнародною зоною збереження біосфери почесне звання, присуджуване ЮНЕСКО. Тут більше 20 природних заповідників.

У бухті Форнельс можна побачити власну яхту короля Іспанії, що прибуває сюди половити лангустів.

Острів Менорка гарне місце для тих, хто любить природу і тишу. По всьому узбережжю багато "диких" пляжів. Найвідоміші курорти острова Саіа Alkaufar, Punta Prima, Cala del Pilar, Cala Nporter. Ставка тут робиться на сімейний відпочинок. Загальне число готельних місць 45 000.

Для активного відпочинку на Менорці пропонується джип-сафарі, подорожі на байдарках, стрибки із парашутом, занурення з аквалангом, прогулянки на яхті.

Мао (Маон чи Махон) столиця острова, розташована в незвичайній гавані, що вважається однієї з кращих бухт Середземного моря. Острів вважають провідним центром екологічного та сімейного туризму Іспанії.

Ібіца. Острів Ібіца має розміри 50 х 20 км. Населення складає близько 85 тис. чоловік. Тут протікає єдина на Балеарах ріка Санта Еулалія. Дерева на острові, в основному, соснових порід. Сольові поклади і гори Корб Мари і Кап Фалько, що оточують їх, дають притулок багатьом видам птахів, у тому числі рожевим фламінго, що направляються через острів у місця знмівлі. Внутрішня частина острова Ібіца надзвичайна за своєю красою: звивисті гірські дороги, листяні ліси, що цвітуть, фруктові сади. У січні-лютому зацвітають тисячі мигдальних дерев.

Туристам пропонують скористатися в повній мірі природно-рекреаційним комплексом лікувально-оздоровчих закладів та активних туристичних маршрутів.

На Ібіці близько 270 готелів і більш 50 пляжів загальною довжиною близько 1 км. Можна вибрати відокремлений пляж, схований між стрімчаками з рослинністю, чи з готелями, ресторанами, спортивними закладами. На острові знаходиться близько 20 шкіл вітрильного спорту і віндсерфінгу, 14 дайвинг-центрів. Прозорі і теплі прибережні води, морське дно з великим розмаїттям флори і фауни ідеальні для занурення.

Основні туристські центри: Вовва (4 км південніше столиці), де розташовані готелі високої категорії, клубні готелі неповторного дизайну з тропічними садами: Таїатапса (північніше Ібіци, у 10 хвилинах їзди від столиці), звідкіля відкривається надзвичайно красивий вид на Стару Ібі-цу; місто Santa Eulaha на північно-східному краї острова і район міста San Antonio на західному узбережжі. Це місце пізнавального туризму. тау також влаштовуються анімаційні програми для туристів з використанням національних танців.

Пітіуси одне з улюблених місць яхтсменів. Їх залучають відмінні характеристики цих місць: спокійні води, дика природа, розвинена інфраструктура туризму. Звідси стартують усі найпопулярніші міжнародні регати. Острів має репутацію найкращого в країні центру оздоровлення та лікування.

На Ібіці старовинні дороги використовують як прогулянкові стежки. Також ними подорожують на велосипедах. Розроблено кінні маршрути, в наявності 6 центрів верхової їзди та 2 іподроми.

Фроментера. Острів утворений двома скелястими височинами, з'єднаними піщаним перешийком. Тут розташовані всі житлові і туристські центри. Велику частину острова складають природні заповідники, що знаходяться під захистом держави. Розміри острова 23 х 17 км, у деяких місцях ширина складає усього 2 км. З 15 по 18 ст. Фроментера була незасе-леною. Сьогодні її населяє 5,5 тис. чоловік. Столиця Сан Франсиск Чавьер.

Фроментера зберегла свою первозданність. Головними елементами пейзажу є море і небо. Острів Фроментера разом з Ібіцею утворюють маленький архіпелаг Лас Питиусас. З порту Ла Сабіна налагоджене регулярне поромне сполучення з Ібіцею.

Місцеве природно-рекреаційне середовище використовують для проведення природознавчих екскурсій та невеликих морських мандрівок.

Валенсія. Область, що простягнулася уздовж морського узбережжя, Валенсія має яскраво виражений середземноморський вигляд. Її пейзажі надзвичайно різноманітні. Чудові морські пляжі Валенсії, на жаль, знеособлені сучасними готельними комплексами, тоді як загублені в горах села зберегли свій вид і характер.

Область розділена на три провінції. На півночі Кастельо-де-ла-Плана з туристичними курортними містечками на узбережжя і вражаючим суворим гірським ландшафтом. Провінція Валенсія, у якій розташовується однойменний адміністративний центр області, славиться своєю дивною лагуною, багатовіковими традиціями гончарного виробництва і своїми веселими святами.

Аликанте це вигадливо порізаний хвилями берег, численні туристичні центри та прекрасні пальмові гаї. Також ця провінція є місцем проведення винних турів.

Природно-рекреаційне середовище Валенсії використовується в основному для влаштування сімейного та спортивно-оздоровчого відпочинку. Розвинена виноробна галузь дозволяє використовувати її потенціал для проведення спеціалізованих турів. Особливого розвитку набула рекреація на узбережжі, поєднана з екскурсійним туризмом.

Галісія. Галісія розташована вздовж 1200 км Атлантичного узбережжя, на північно-західній околиці півострова. Має багато річок з широкими гирлами, пляжів, гірські системи. Значна частина узбережжя припадає на острівну частину. Майже 30 тис. кв. км. Займає її чотири провінції: А Корунья, Луго, Оуренсе та Понтеведра. З них тільки Оуренсе не має виходу до моря, проте тут розташовані найвищі гори. В провінції Оуренсе розташована посушлива область Байша Лема одна з найбагатших екосистем Галісії. Найгарнішою частиною Оуренсе є Рібейра Сакара (

Священний берег на р. Соль. Тут влаштовують рекреаційно-лікувальні тури. Крім цього, тут розташований Каньйон Сіль найпопулярніша природна атракція всієї Галісії.

Монте Алойя (провінція Понтеверда), розташований біля міста-фортеці Туї, був першим місцем в Галісії, проголошеним природним парком. Звідси туристичні стежки ведуть до гирла р. Ріа Віго та долину р. Лоуро, яка дістала свою назву завдяки знайденому тут золоту. На півночі ця річка утворює лагуни Гандарес де Будіньо, одного з центрів сільського зеленого туризму. Річка Лоуро впадає в Міньо, що є природним кордоном із Португалією.

Міста А Лансада та О. Грове відомі численними БРА-закладами, які лікують туристів своїми мінеральними водами. Галісія провідний бальнеологічний центр країни.

Популярною місцевістю Галісії є туристичний осередок Коста де ла Муерте (Берег Смерті) у провінції А Корунья. Прибережні скелі тут уривчасті, а море ніколи не буває спокійним. Після заходу сонця, коли все ховається у темряві, видно мис Фістерра, який колись вважали кінцем світу.

Однією із справжніх туристичних перлин вважають гірську мережу Сьєрра да Барес, де зустрічаються води Атлантичного океану та Біскай-ської затоки.

Галісійська провінція Луго має найдавніші в Європі евкаліптові гаї це природоохоронна зона Ель Абуело, проте тут проходять оздоровлення та лікування туристи із хворобами дихально-легеневої системи. Висота найвищого евкаліпту 64 м.

Ще одним туристичним осередком провінції Луго є г. Наїн, що оточена пляжами Сан Сібрао, Камгас, Ноіс, Форшан та Фос. Це відомий кліматичний курорт, який останнім часом спеціалізується на спортивному туризмі.

Не менш цікавими є Галісійські Острови, які спеціалізуються на рекреаційних видах туризму (Торалья, Сієс, Омс, Пена Альоєйра та ін.).

Галісія має наступні природні зони:

чотири природних парки (Комплемо Дунар де Коррубедо, Лагунас де Каррегаль, Віман, Монте Алойа);

три природних зони національного значення (Кабо Вілам, Кумбре де Куротінья, Естака де Барес);

пять природних зон, які знаходяться під охороною держави;

чотири заповідника тваринного світу.

Кантабрія. Так іспанці називають прибережну смугу довжиною 510 км, де розташувалися дві області власне Кантабрія з адміністративним центром Сантандер і Астурія з адміністративним центром Овьєдо. Астурія, відбивши в 18 ст. навалу маврів, якийсь час була незалежною. Однак географічно два ці райони нероздільні, тому що між ними й іншою Іспанією пролягають голі, а узимку грунтовно засніжені Кантабрійські гори. У їхніх печерах аматори старожитностей мають можливість помилуватися доісторичними наскельними розписами, створеними близько 20 тис. років тому.

Традиційно в Кантабрії виокремлюють дві великі природні зони:

морську

гірську

В першій, розташованій вздовж лінії узбережжя, мякий клімат та ландшафт, а також високий відсоток заселеності. В гірській, в основному сільській, зоні навпаки уривчасті скелі, більш суворий клімат та мало населення.

Берегова лінія Кантабрії простягається на 110 км. Між узбережжям та внутрішньою зоною розташована долина Кабуерніга з просторим Національним Мисливським Заповідником Саха та його природними парками.

Більше половини території Кантабрії перевищують 700 метрів. З її десяти природних зон 9 гірські. Сім з них це паралельні долини, які виходять до моря, а дві інші плавно переходять в плоскогіря Кастильї. В основному тут переважає екотуризм та сільський зелений туризм. На кордоні з Астурією розташована долина Лісбана та її столиця Потес. На вершинах її гір живуть беркути, серни та вовки. Далі йде долина Нанса з дубовими та буковими гаями. Річка Саха дала назву найбільшому в Іспанії Національному Полювальному Заповіднику, в якому водяться олені, косулі, а також розташована колонія світло-коричневих грифів. Всі принади Заповідника туристи можуть побачити в несезон у супроводі гідів-робітників Саха. У двох районах, що межують з кастильським плоскогірям (Сур та Кампоо), розташовано водосховище р. Ебро, в горах біля якого знаходиться зимова лижна станція Альто Кампоо. Таке поєднання дуже цінують туристи-лю-бителі активних видів відпочинку.

Найкраща долина Кантабрії Лієбана найвидатніший туристичний осоередок. Тут туристи мають змогу подивитися вузьку гірську ущелину Ерміда. Лієбана складається з трьох долин, кожна з яких веде до природного парку Пікос де Еуропа. Завдяки особливому мікроклімату на їх схилах можна побачити різноманітну флору як Середземноморя (коркові та камяні дуби), так і Атлантики (дуби та буки). На гору Фуенте Де веде канатна дорога, звідси відкривається чудовий вид на Пікос де Еуропа. Тут також розташовані печери Альтаміра. Вони всесвітньо відомі своїми наскельними прадавніми малюнками і є своєрідною візитівкою атрактив-ності Кантабрії.

Виділяють такі основні природні зони Кантабрії, окрім Національного Парку Пікос де Еуропа, частина якого належить також Астурії і Леону, необхідно назвати ще чотири природних парки це Дунас де Ліенкрес (найгарніші дюни Кантабрії, важливе місце зупинки перелітних птахів), Саха-Бесайя, Ойамбрс (дюни та уривчасті скелі), Пенья Кабарга (затока Сан-Тандера). Також існує Природний Заповідник Марісмас де Сантонья й Ноха.

Кастилья і Леон. Автономне співтовариство розташоване на північному заході Іберійського півострова. Воно займає за площею пяту частину Іспанії. Загальна площа Кастильї і Леона складає 94147 кв. км, що робить цей регіон найбільшим на території Євросоюзу.

Провінція розташовується, в основному, вздовж басейну річки Дуеро (найбільшому в Європі) та займає вигідну географічну позицію на шляху до столиці Іспанії і до узбережжя Атлантичного океану. Кастилья і Леон знаходяться в північній частині іспанського плоскогіря Месети. Природними кордонами для неї є Кантабрійські Кордильєри на півночі, Іберійська гірська система на сході, Центральна гірська система на півдні та гірська система Галісії і Леона на заході.

Річка Дуеро, головна туристична атракція Співтовариства, стікає потоками із середини Центральної гірської системи з висоти більше 2000 м.

На плоско гірї води цієї річки утворюють цілу мережу річок і приток Дуеро. Ця місцевість використовується туристами для відпочику та екстремальних видів спорту (рафтінг, альпінізм тощо).

Різниця фізичних і орографічних умов зумовила неймовірне розмаїття рослинного покрову провінції. Найбільше росповсюджене дерево камяний

дуб.

На вологих північно-західних територіях ростуть каштанові ліси. В лісах Сьєрри де Гредос у великих кількостях ростуть відомі, дуже цінні дикі сосни. Цей район славиться своїми кліматичними курортами.

Завдяки своїй протяжності Кастилья і Леон відрізняється значною різноманітністю фауни. Оскільки прекрасні гірські вершини провінції в будь-яку пору року завжди вкриті снігом, тут розвивається гірськолижний туризм.

Клімат Кастильї і Леона типово континентальний. Довгі і суворі зими змінюють помірно теплий літній період.

Каталонія. Каталонія розташована на північному сході Іспанії. ЇЇ протяжна берегова лінія (580 км) є частиною середземноморського узбережжя країни. На півночі Каталонія межує з Андоррою і Францією. До її складу входять 4 провінції: Барселона, Жирона, Таррагона, Льейда; лише остання з них не має виходу до моря. У Каталонії проживає 6,5 млн чоловік. Більшість населення зосереджена на узбережжі Середземного моря. Столиця автономії місто Барселона. Каталонія вважається найпопулярнішою туристською зоною в Іспанії й однією з найвідоміших у світі. Більшість відпочиваючих спрямовується на середземноморське узбережжя, що характерне своїми пляжами біля підніжжя Піренейських гір.

Курортна зона Коста Брава простягнулася від франко-іспанського кордону до містечка Бланес і пропонує чудові пляжі і маленькі бухти надзвичайної краси з дикими скелястими горами і незайманими сосновими гаями, що спускаються прямо до моря.

Почмнаючи від ріки Тордеса у Бланесі, в напрямку до Барселони тягнуться просторі пляжі Коста дель Маресме.

Барселона також морський курорт. Тут 4 км добре обладнаних пляжів, чудові прибережні алеї з пальмами, величезна кількість барів і ресторанів поруч з морем.

Коста де Гарраф починається в південній частині Барселони і закінчується в селищі Кубельяс. Своєрідність цього місця у маленьких спокійних бухтах.

Від міста Кунит починається Коста Дорада. Вона закінчується в усті ріки Ебре природним заповідником, світом небувалої краси, де відпочивають птахи на своєму шляху до Африки. Усі курорти з'єднані між собою і з Барселоною автострадами і приморським шосе; уздовж всього узбережжя проходить залізнична колія.

Коста Брава. Курортна зона Коста Брава розтяглася на 160 км від кордону з Францією на півночі до містечка Бланес у 40 км від Барселони, сюди ж відносять острів Медес. Її територія належить до провінції Жи-рона. Своєю назвою, що у перекладі означає Дикий берег, Коста Брава зобов'язана одному іспанському журналісту, що потрапив сюди в 1911 р. і був вражений буянням первозданної природи і запустінням цих місць. До 50-х років ХХ ст. Коста Брава вже стала популярним літнім курортом. Сьогодні по відвідуваності з Іспанією можуть зрівнятися дише Коста До-рада, Балеарські і Канарські острови.

Північна частина Коста Брави це маленькі курортні селища для спокійного відокремленого відпочинку: Портбоу, Лланка, Ель Порт де ла Сельва, Кадакес, Росас, Емпурія-Брава, Лескала, Лестартит, Бегур, Калелла де Палафружель, Паламос. Південна густонаселена зона масового туризму з переважно недорогими готелями і апартаментами включає курорти Пла-йя де Аро, Сант Фелью де І'ишолс, Тосса де Мар, Ллорет де Мар, Бланес.

Коста Брава відрізняється мальовничою узбережною лінією з чергуванням мисів і бухт. У багатьох місцях гори, що поросли густими лісами, підходять упритул до води, скелі і кам'яні брили стирчать з морської глибини, утворивши маленькі острівці. Пляжі посипані яскраво-жовтим дрібним піском; лише на північному кордоні з Францією дрібна галька. Рельєф морського дна такий, що глибина моря збільшується різко в декількох метрах від берега. З метою збереження природних красот Коста Брави деякі її райони оголошені заповідниками. До них відносяться: Парк мису Креус, Морський заповідник островів Медес, Парк морських лагун Емпорди, Парк Лальбера-альт Емпорда.

На Коста Брава три ботанічних сади, у яких зібрані представники флори, занесені в каталоги як найважливіші рослини Європи. Сади Mari Murtra і Ріпуа de Rosa знаходяться в Бланесі, Cap Roig у Калелла де Палаф-ружель. Вони приваблюють значну кількість туристів, використовуючи властивості природно-рекреаційного середовища.

Коста дель Маресме. Узбережжя Коста дель Маресме тягнеться на 50 км від берегів ріки Тордеро в околицях Бланеса до містечка Монтгат, що сусідить з Барселоною. Ця територія відноситься до провінції Барселона. Основні міжнародні курорти Коста дель Маресме: Санта Сусанна, Мальграт де Мар, Пинеда де Мар, Калелла, Сант Поль де Мар. Від Сант Поль де Мар до Барселони йде зона, практично вільна від туристів. Це район місцевих курортів, дач, промислових пригородів і сільськогосподарських угідь, тут живуть, працюють і відпочивають самі іспанці. Коста дель Маресме має більш пологий рельєф, ніж Коста Брава, гори відстоять від води на 5-15 км углиб материка. Пляжі Коста дель Маресме тягнуться від межі до межі широкою стрічкою, вони піщані, пісок у деяких місцях великий, розміром з рисові зерна. Також існує Природний заповідник Раге natural de La Font del Boter поруч з курортом Санта Сусанна, у якому серед тропічних дерев і квітів б'ють гарячі джерела цілющих мінеральних вод, він охороняється державою.

Коста де Гарраф. Курортна зона Коста де Гарраф простирається між гирлом ріки Ллобрегат в околицях Барселони і пляжами містечка Кубел-лес. Територія відноситься до провінції Барселона. Морське узбережжя в дельті ріки Ллобрегат, назване Марина, є улюбленим місцем недільного відпочинку і проведення відпусток жителів Барселони. Рельєф іншої частини берега Коста де Гарраф утворюють кам'янисті пагорби, шо подекуди спускаються прямо до води. У долинах узбережжя культивується велика частина виноградників Пенедеса найвідомішого виноробного району Каталонії. Природний заповідник Рате natural del Garraf охороняється державою. Зоною міжнародного туризму і найбільше густопаселеною ділянкою Коста де Гарраф є район містечка Пенедеса.

Коста Дорада. Ця курортна зона простягнулася уздовж середизсмно-морського узбережжя на 216 км від містечка Куніт на сході до адміністративного кордону з автономією Валенсія на заході. Територія Коста Дорада відноситься до провінції Таррагона. Найбільш густонаселена відпочиваючими зона узбережжя відрізок, цю включає міста Таррагона, Ла Пинеда, Салоу, Камбрилс. Прибережні райони в основному рівнинні. На широких просторих пляжах дрібний пісок. Це явище дало назву узбережжю Коста Дорада. що в перекладі означає Золотий берег

Рельєф морського дна досить пологий, так що глибина моря наростає тільки через 100-200 м від берега, що особливо зручно для дитячого купання. Постійно дме на узбережжя вітер (узимку континентальний містраль чи сірці, улітку морський бриз, які не дають хмарам довго затримуватись. Тому погода сонячна і не дощова більшу частину року.

Дельта ріки Ебре охороняється як найцінніший природний заповідник, де більше 200 видів птахів відпочивають під час сезонної міграції між Європою й Африкою. Це місце дуже відвідується туристами.

Країна Басків. В Країні Басків, що включає три провінції, нараховується біля двох мільйонів жителів. Одна з провінцій, Алава, рівнина, що поросла виноградниками. У двох інших місцевість в основному гориста, а прибережні смуги піщані. На півночі клімат спекотний і вологий, зими м'які, у внутрішніх районах холодніше.

Країні Басків надана широка автономія. В адміністративному центрі облаті, Віториії, засідає парламент і працює уряд. Баскська мова дуже відрізняється від іспанської. Країна Басків цілком конкретна територія, визначити яку географічно, історично й адміністративно украй важко. Не можна сказати, що це узбережжя, це не гірський масив і не рівнинна ділянка. Завдяки близькості океану і гір територія характеризується сприятливим кліматом: без холодів узимку (+ 6-9°С) і спеки влітку (близько 20°С).

Країна Басків залучає відпочиваючих своїми зеленими рівнинами, яскравим південним сонцем, ідеальними пляжами і гірськими вершинами. Дивно та ефектно виглядають на тлі зелені білосніжні акуратні будиночки з червоними черепичними дахами. Кордони між державами й адміністративний поділ не мають у цьому випадку ніякого значення. Країна Басків розташувалася на гірському ланцюзі Піренеїв, удалині від великих рік, що, здавалося б, повинні стати природними кордонами. Басками себе вважають і жителі півдня Франції, і деяких районів Іспанії.

Найпопулярніший туристичний кліматично-оздоровчий курорт Країни Басків це соляні копі Салімас де Аньяна на південь від м. Алави. Також у цьому регіоні користуються визнанням винні тури.

Основні природні зони Країни Басків: Парки (Горбейя, Іскі, Сьєрра де Етнсіа, Вальдерехо); біозона Лагунес де Лагуардіа й гірський масив Масісо де Айсгоррі. А також Заповідник Біосфери Ірдайбай та Парк Іркіока.

Естремадура. Провінція, розташована на кордоні з Португалією. Столиця місто Меріда. Весь час провінція перебувала у занепаді, тому туризм тут не дуже розвинений. Хоча тут гарний середземноморський клімат, який в майбутньому сприятиме зміцненню галузі туризму.