Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М.П. - Особливості туріндустрії

Особливим для індустрії туризму є те, що її основна продукція є "невловимою". Вона нематеріальна, її не можна побачити, торкнутися, спробувати на смак, почути, оглянути, випробувати як зразок майбутньої покупки, як це роблять, наприклад, із холодильниками, одягом, продуктами харчування, радіоапаратурою чи парфумерією.

Продукцією туризму є сервіс, ціла низка різноманітних послуг, які не можна ні виміряти, ані перевірити заздалегідь, до здійснення покупки; побачити, відчути й оцінити можна лише результат сервісу. Водночас деякі компоненти продукції туризму, такі, як житло, харчування, засоби транспорту, є цілком матеріальними і відчутними, але це лише елементи сервісу, свого роду доповнення до розваг, задоволення, комфорту тощо тобто те, за що клієнт платить гроші.

Отже, продукція туризму — це сукупність матеріальних (туристичні товари) і нематеріальних (послуги) споживчих вартостей, що створюються для задоволення потреб туриста, які виникають у період його туристичної поїздки.

Продукція туризму виступає у формі туристичного товару і туристичних послуг.

Туристичний товар — це продукт праці, вироблений для продажу і призначений для використання переважно туристами: карти, намети, спальні мішки, рюкзаки, інше туристичне та спортивне спорядження, а також туристична сувенірна продукція.

Продукція туризму має чотири особливості.

1. Як уже зазначалося, послуги не можна перевірити заздалегідь, тому ні клієнт, ні продавець не можуть бути впевнені в тому, що рекомендований чи обраний тип відпочинку відповідатиме задуманому; певною мірою клієнт купує послуги "на віру".

2. Успіх подорожі (відпочинку) багато в чому залежить від обслуговуючого персоналу (стюардес, гідів, перекладачів, офіціантів, покоївок), який забезпечує різного роду сервіс і в підсумку створює повний продукт індустрії туризму. Оцінка якості виконання послуг може суттєво змінюватися залежно від того, в який спосіб вони надаються: ефективно, люб'язно, послужливо чи недбало, байдуже, неуважно. Більше того, ця оцінка залежить від туристичного досвіду клієнта, від його сприйняття тієї чи іншої одержуваної послуги, зрештою, навіть від його настрою чи характеру, оскільки дуже часто виробництво і споживання послуги нероздільні і той, хто отримує послугу, бере участь у цьому процесі. Одним людям легко догодити, іншим — дуже важко. Одні не звертають увагу на дрібні недоробки, у той час як інші, педантичні й вимогливі, прискіпуються до дрібниць. Одні відверто налаштовані на те, що ніщо не зможе перешкодити їм насолоджуватися життям, інші так само переконані в зворотному.

3. Специфіка продукції туризму полягає в тому, що багато з послуг — елементів цієї продукції є такими, що швидко псуються, — їх не можна зберегти чи поскладати для подальшого використання. Це стосується, наприклад, "непроданого" номера готелю чи каюти на круїзному кораблі, місця в літаку, автобусі чи потязі. Непроданий туристичний продукт пропадає. Тому значні цінові знижки та інші пільги можуть бути запропоновані в останню хвилину.

4. Продукція туризму є нееластичною у межах нетривалого періоду часу. Наприклад, кількість номерів у готелях курортного містечка не можна суттєво збільшити для задоволення зненацька збільшеного попиту в якийсь період відпускного сезону. Деякі готелі та гостьові будинки закриваються у міжсезоння, і якщо раптом попит зросте, швидко відкрити їх знову дуже важко.

Координація діяльності компонентів індустрії туризму

Послуги, які надають підприємства туріндустрії, можна поділити на три групи: послуги суспільного сектору, послуги, контрольовані централізованою системою управління, і послуги, які надає приватний сектор.

Послуги суспільного сектору — це послуги громадських організацій, наприклад, морських портів та аеропортів, послуги з організації фестивалів.

Приватний сектор представлений послугами гідів, послугами із туристичного страхування, послугами, пов'язаними з грошима і кредитами, а також з наданням інформації тощо.

Попри функціональні відмінності компоненти туріндустрії є взаємозалежними й активно взаємодіють. Наприклад, якщо б не було визначних пам'яток, створених людьми в місцях призначення (тематичні парки, спортивні комплекси тощо), то попит на транспорт і готелі був би значно нижчим. Водночас якби не було добре розвиненої транспортної системи і готельної мережі, навряд чи можна було б очікувати напливу туристів у визначні місця. Іноді деякі компоненти туріндустрії, що працюють незалежно один від одного, за певних обставин поєднуються.

Жоден бізнес не буде вдалим, якщо пропонована ним продукція (послуги) не матиме попиту, тобто не буде доступна тим, хто хоче і може за неї заплатити.

Шляхи, якими продукція надходить від виробників до покупців, називають каналами розподілу. Таких каналів безліч. Мистецтво керівника підприємства полягає в тому, щоб знайти і використати найбільш ефективний і зручний серед них.

Згідно з економічними законами, продукція повинна продаватися тричі. Традиційний канал розподілу виглядає так:

Товари виробляють з промислової сировини чи сільськогосподарської продукції. Виробники продають свою продукцію гуртовикам. Гуртовики самі рідко займаються розподілом продукції серед покупців, вони перепродують її малими партіями роздрібним торговцям (тобто передають у торговельну мережу). Роздрібні торговці потім перепродують продукцію ще дрібнішими партіями чи поодинокими зразками безпосередньо покупцям. Канали, якими товар надходить до споживача, можуть видозмінюватися, оскільки виробники можуть продавати свою продукцію безпосередньо споживачам через мережу роздрібної торгівлі чи деякі великі роздрібні торговці купують продукцію безпосередньо у виробників, оминаючи гуртовиків.