Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М.П. - Туристичний кругообіг

Цим терміном позначають сукупність економічних відносин між основними компонентами туристичної індустрії, зокрема економічних відносин, які виникають між туристичними підприємствами і туристом (прямих чи опосередкованих) і характеризують потоки туристичних продуктів і послуг, а також платежі в економіку туризму.

Кожному потоку туристичних товарів і послуг відповідає зустрічний потік платежів.

Потоки платежів, а також туристичних товарів і послуг, що виходять від фірм-виробників, є безперервними, повсякчасними і не завжди однаковими за розмірами. Кількість обмінів, що відбуваються, може змінюватися залежно від активності турфірм, тобто внаслідок зменшення чи збільшення масштабів виробничої діяльності. На рис. 7.1 показано спрощену схему потоків туристичних послуг і грошових потоків.

Рис. 7.1. Спрощена схема руху потоків туристичних послуг і грошових потоків

Варто зазначити, що, окрім прямих і непрямих обмінів між турфірмами і туристами, здійснюються обміни між туристами та інтими фірмами, що не відображено на схемі спрощеного туристичного кругообігу.

Роздрібні продавці товарів широкого вжитку закуповують значні партії товарів безпосередньо у виробника чи в гуртового продавця. Цей товар деякий час зберігається, а потім перепродується невеликими партіями чи поштучно споживачам. Отже, роздрібні продавці є власниками якоїсь партії товару від моменту купівлі до моменту продажу споживачам.

На відміну від них турагенти, як ми вже зазначали, не закуповують продукцію про запас і не зберігають її для подальшого перепродажу. Тур-агент, одержавши запит від потенційного клієнта про бажання придбати тур (чи круїз), іншими словами, вирушити в подорож, зв'язується з туроператором чи прямо з транспортними компаніями, готелями і за дорученням клієнта вирішує всі організаційні питання, які стосуються поїздки. Отже, на жодній зі стадій своєї діяльності турагент не виступає власником продукції.

Виробниками в індустрії туризму виступають ті, хто забезпечує перевезення туристів різними видами транспорту, розміщення в готелях й відповідне обслуговування (включаючи харчування), а також ті, хто створює можливості для відвідування визначних пам'яток.

Гуртовими продавцями в індустрії туризму є туроператори та брокери, оскільки вони закуповують чи резервують продукцію туризму у великих обсягах, наприклад, авіаквитки, номери в готелях, екскурсії. Відмінність між ними полягає у тому, що туроператори "пакують" усе це як один "турпродукт", готовий для продажу безпосередньо покупцям чи через роздрібних продавців, а брокер перепродує все окремо чи невеликими блоками. Насправді туроператори створюють нову "складену" продукцію, скомпоновану з декількох окремих продуктів, і на цій підставі їх можна вважати виробниками. Під туроператором зазвичай розуміють велику турфірму.

Отже, туроператор купує послуги, а потім продає їх з метою одержання прибутку або в пакетах невеликими партіями, або, в разі потреби, окремо. У першому випадку, коли формується пакет, туроператор виступає в ролі виробника туристичного продукту — турпакетіе. У західноєвропейських країнах більш поширеними є терміни "інклюзив-тури" (англ. inclusive tour), у США — "пекідж-тури" (англ. package tour). Принципової відмінності між цими термінами нема: як правило, йдеться про повний набір послуг (пакет). Особливістю цих пакетів є те, що вони розробляються на основі спеціальних інклюзив-тарифів, що іноді можуть бути навіть наполовину нижчими від звичайних. Клієнту повідомляють загальну ціну туру без виокремлення ціни кожного виду послуг.

У другому випадку, коли туроператор продає послуги окремо, він виступає як гуртовий дилер туристичних послуг. Така необхідність може постати, якщо туроператор придбав у виробника більше турпродукту, ніж необхідно для формування туристичного пакета.

У деяких випадках туроператори продають окремі послуги за гуртовими цінами тим, хто хоче сформувати свій індивідуальний пакет. Іноді окрему послугу, наприклад, проживання в готелі, пропонують за ціною, що нижча від тієї, яку заплатив туроператор, і навіть безкоштовно. Для залучення туристів у міжсезоння проживання в готелі пропонують безкоштовно, а всі інші складові турпакета (харчування, проїзд, екскурсії) — з оплатою. Таким чином зростає привабливість турпакета для потенційних туристів. Для туроператора така цінова політика все одно економічно вигідна, оскільки, купуючи туристичні послуги у великих кількостях, він отримує значні знижки.

Усіх туроператорів, які виступають на ринку, можна поділити на такі основні типи:

1. Туроператори масового ринку — найбільш поширений тип туроператорів. Вони, як правило, продають турпакети на відомі курорти, куди клієнтів перевозять регулярними або чартерними рейсами.

2. Туроператори, які спеціалізуються на визначеному напрямку. Вони менш відомі, ніж туроператори першого типу, однак набагато чисельніші. Туроператорів цього типу можна розділити на п'ять категорій, вони пропонують:

1) пакети для визначеної клієнтури — молоді, пенсіонерів, учених, сімей, бізнесменів тощо;

2) "пакетні" тури на визначені напрямки, наприклад, у Велику Британію, Францію, Угорщину, Швейцарію, Австрію;

3) проживання у визначених місцях, наприклад, у будинках відпочинку;

4) перевозити своїх клієнтів визначеним видом транспорту, наприклад, кораблем, залізницею, літаком;

5) специфічні тури, наприклад, сафарі в Кенії, гірський туризм, альпінізм.

3. Туроператори внутрішнього ринку. Вони продають турпакети всередині країни проживання. Це означає, що тури також здійснюються всередині країни.

4. Туроператори зовнішнього ринку створюють пакети і продають її у різні країни, особливо в ті, з яких приїжджає багато туристів. Одні туроператори цього типу організують надання різних послуг для закордонні) туроператорів і виступають стороною, що приймає. Інші спеціалізують винятково назустрічанні й перевезенні туристів у готелі, а також пропонують послуги ескорту. Деякі пропонують цілу низку послуг: переговори з компаніями, які володіють автобусами та готелями, переговори й організацію освітніх турів, організацію харчування і розваг. Частина туроператорів спеціалізується на обслуговуванні конкретних етнічних груп, наприклад, жителів арабських країн. Для закордонних туроператорів це набагато вигідніше, ніж самостійна організація турпакета, оскільки місцеві (внутрішні) туроператори на внутрішньому ринку виробників турпослуг мають більше можливостей для формування найкращих цін на турпослуги.

5. Гуртовим продавцем на ринку виступає також брокер — юридична чи фізична особа. Він здійснює гуртову закупівлю чи резервування квитків на авіарейси, а також місць у готелях та інших видів обслуговування, домагаючись тим самим значного зниження цін. Потім перепродує все придбане окремими компонентами чи невеликими блоками турфірмам. які, своєю чергою, формують власні турпакети.

Роздрібними продавцями в індустрії туризму виступають турагенти (турагентства). Вони ведуть переговори і купують турпакети чи окремі турпослуги за дорученням своїх клієнтів. Турагенти одержують винагороду від туроператорів за кожну угоду, а також можуть формувати свої "пакетні" тури з різних компонентів, куплених у брокерів.

Якщо туроператори одержують заявки безпосередньо від клієнтів, вони оминають посередників і залишають собі ті суми, які повинні були б виплатити посередникам (турагентам) як комісійні. Таким чином, туроператори можуть діяти і як гуртовики, і як роздрібні продавці, якщо іншого не передбачено законом. Загалом туроператори переважно вдаються до послуг турагентів, виплачуючи їм частину свого доходу як комісійні. Поширеною є практика, коли туроператори при укладанні договорів із турагентамв домовляються про визначену гарантовану кількість угод, яку турагенти повинні реалізувати для одержання комісійних.

Щоб мати можливість продати окремі види туристичних послуг (квитки на транспорт, номери в готелі тощо), турагентство укладає з відповідними транспортними, готельними та іншими підприємствами агентські угоди, на підставі яких отримує ліцензію на продаж чи франшизу.

Деякі види послуг реалізуються за цінами, встановленими виробником цих послуг. Реалізуючи окремі види послуг на підставі ліцензії, турагентство зазвичай одержує визначену комісію від виробника послуг. Послуги інформаційного характеру турагентство переважно надає безкоштовно.

За способом організації турагентства можуть бути двох видів: незалежні — такі, що не мають "родинних" зв'язків з іншими фірмами, і залежні — дочірні компанії чи філії туроператорських фірм, монополій туристичної індустрії, торговельних фірм, банків, інших компаній.

Незалежність турагентств практично виявляється тільки у відсутності контролю за їхнім капіталом з боку інших фірм.

Провадячи діяльність на підставі ліцензії чи франшизи, турагентство зазвичай поступово втрачає господарську самостійність, оскільки, отримуючи ліцензію чи франшизу, воно, як правило, зобов'язується не вступати в ділові відносини з іншими фірмами.

Отже, значна частина турагентств належить до сфери впливу великих туристичних гуртових фірм, авіаційних компаній, готельних корпорацій і торговельних фірм. Останніми роками зростання конкуренції між монополіями туристичної індустрії і великими туроператорами супроводжується банкрутством дрібних турагентств чи їх поглинанням великими фірмами.

Авіалінії і круїзні лінії приймають заявки і від індивідуальних осіб, і від турагентів, а деякі великі авіа- і круїзні лінії організовують свої "пакетні" тури, які продають туристам як безпосередньо, так і через турагентів.

Індустрія туризму має фрагментарну структуру, і багато підприємств, які входять у неї, дуже малі, отже, не володіють "вирішальним голосом". Для подолання цієї ситуації і з метою лобіювання власних інтересів дрібні підприємства, зайняті в одній сфері, об'єднуються в асоціації.

Одні асоціації формуються для того, щоб запровадити єдиний стандарт для всіх підприємств, які входять у це об'єднання, наприклад, єдиний стандарт оформлення квитків. Інші створюються на діловій основі, до них входять підприємства однієї сфери бізнесу, зацікавлені в створенні сприятливих умов для виробництва і реалізації своєї продукції, наприклад, в асоціацію об'єднуються декілька невеликих круїзних суден. Деякі асоціації створюються в якомусь із секторів туріндустрії (транспорт, готелі, харчування тощо).

У туристичному бізнесі працюють підприємства різних форм власності (державні, приватні, акціонерні товариства та ін.), які виробляють туристські товари і надають послуги для окремих осіб чи групи людей. Туристичний ринок регулює те, які товари повинні бути вироблені й які послуги надані, в якій кількості, якої якості, за якою ціною вони повинні бути продані, в яких місцях туристичні підприємства повинні бути розташовані, а також інші питання.

Як й інші види бізнесу, туристичний бізнес має головну мету — одержання прибутку, який повинен зростати протягом тривалого часу.

Туристичний бізнес — сукупність видів діяльності, яка повинна комплексно задовольняти потреби туристів. Це не просто послуги окремо взятого готелю, ресторану чи туристичної фірми. Туристичний бізнес може бути представлений різноманітними формами підприємницької діяльності: від незалежних підприємств до великих туристичних компаній (і різних форм їхніх об'єднань). Наприклад, фірми "Інтерконтиненталь", "Хілтон", "Шератон" і "Холідей", які представляють американський готельний бізнес, працюють у всьому світі. Туристичні офіси на зразок "Американ експрес" також поширені по всьому світі.