Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М.П. - 7.2.3. Автомобільний транспорт

До кінця 60-х років XX ст. поступово сформувався ринок міжнародного автобусного туризму, причому з'явився великий попит на автобусні інклюзив-тури, які характеризуються включенням вартості перевезення в загальну ціну туру. З часом попит на автобусний туризм дещо змінився, що було викликано розвитком дешевих перевезень іншими видами транспорту, насамперед літаками та власними автомобілями. Однак до середини 70-х років XX ст. унаслідок підвищення цін на пальне, падіння курсу провідних валют, інших економічних труднощів автобусні турпоїздки знову набувають популярності. Це пояснюється також появою автобусів високого класу, що за комфортністю наближаються до залізничних вагонів, легкових автомобілів і літаків, а за деякими якостями навіть перевершують їх. Такі автобуси місткістю від 40 до 70 пасажирів обладнані зручними кріслами з відкидними сидіннями, кондиціонерами, радіоприймачами, барами, телевізорами, туалетами. У деяких автобусах є місця для тривалого відпочинку. Сучасні автобуси оснащені потужними двигунами, які дають змогу досягати великої швидкості. Усе це сприяє зростанню конкурентоспроможності автобусних поїздок, які, крім того, дають туристам можливість безпосередньо з місця оглядати визначні пам'ятки, повз які вони проїжджають, швидко долати відрізки маршруту, які не становлять особливого інтересу для туристів, і навпаки, в разі необхідності, їхати повільно чи з частими зупинками для огляду і відпочинку. Можливість включення в автобусний маршрут невеликих міст робить такі поїздки зручними для сімейних туристів і людей похилого віку. В організації автобусного туризму нагромаджений великий досвід, сформувалися давні традиції.

На підставі співвідношення використання легкових автомобілів і автобусів у міжнародному туризмі можемо судити про співвідношення індивідуального і групового його видів (табл. 7.1):

Таблиця 7.1. Види транспорту, які туристи Європи використовували 2000 р., %

Вибір туристами того чи іншого виду транспорту залежить від багатьох причин, серед яких можна виокремити географічне положення країни, відстань, ступінь розвитку країни загалом, наявність і розвиток транспортних засобів для пасажирських (туристських) перевезень, а саме: літаків, суден, залізничних вагонів, автомобілів і автобусів.

Сучасний автобусний туризм характеризується не тільки кількісним зростанням, а й постійними якісними змінами. Традиційним видом міжнародного автобусного туризму є маршрутні поїздки, суть яких полягає в тому, що програми для них складаються з урахуванням максимального використання автобусів протягом усієї поїздки. Останнім часом набув розвитку комбінований автобусний туризм: маршрутний туризм і відпочинок, що приваблює поєднанням пізнавального й оздоровчого аспектів. Важливою ознакою сучасного транспортного туризму за кордоном, у тому числі автобусного, є те, що близько 70 % туристських поїздок здійснюється з метою відпочинку і розваг. Яскравим підтвердженням цієї тенденції служить приклад діяльності однієї з провідних англійських фірм у галузі автобусних перевезень — "Wallace Arnold", яка, за результатами вивчення попиту на турподорожі, скоротила кількість традиційних маршрутів з 90 до 20 %, замінивши їх автобусними перевезеннями тур на відпочинок.

Ці основні різновиди міжнародного автобусного туризму доповнюють^ численними варіантами змішаного автобусного туризму, за яких автобус ні перевезення туристів протягом кожної турпоїздки поєднуються з перевезеннями іншими видами пасажирського транспорту. Частка комбінованих поїздок у загальному обсязі поїздок громадян Німеччини сягає 32 %,

Провідні транспортні фірми країн Західної Європи спрямовують свою комерційну діяльність на одночасне використання різних видів міжнародного пасажирського транспорту. Наприклад, Об'єднання управлінь залізниць 14 європейських країн фінансує діяльність автобусних перевезень у Західній Європі, узгоджуючи розклад європейських автобусних ліній з розкладом руху на основних залізницях.

Міжнародний автобусний туризм характеризується сезонною нерівно мірністю, яка має стійкий характер, і високою часткою поїздок, пов'язаних із відпочинком.

Регулярні автобусні лінії міжнародного сполучення пов'язують багато міст і країн Західної Європи, а також міста і країни Америки. Найбільш густою і різноманітною є мережа регулярних ліній у країнах Західної Європи (табл. 7.2):

Таблиця 7.2. Відомості про деякі автобусні міжнародні регулярні лінії

Постійна жорстка конкуренція залізничних і авіаційних регулярних пасажирських ліній, а також легкового транспорту у туристичному бізнесі змушує учасників ЄС пристосовуватися до ситуації, що швидко змінюється. За умов конкуренції переваги регулярних автобусних ліній полягають не тільки у швидкому і комфортному перевезенні пасажирів, а й у можливості здійснення поїздки в пізнавальних цілях. На таких лініях працюють кваліфіковані гіди, які володіють щонайменше двома іноземними мовами. Прагнення до поліпшення якості обслуговування в закордонних країнах проявляється у послідовному оновленні парку міжнародних автобусів.

Документом, який всебічно регламентує роботу автобусів на регулярних лініях міжнародного сполучення, е розклад. Він повинен обов'язково містити інформацію про основні пункти маршруту, час прибуття до кожного пункту і вартість проїзду. Варто зазначити особливі комерційні умови (знижки чи надбавки) і вказати місце, в якому можна замовити квитки.

Загальними для всіх ліній є такі умови перевезень:

— попередня система замовлення квитків (як мінімум, за два дні до дати відправлення), безпосередній продаж квитків в автобусі за наявності вільних місць;

— пріоритетне право на проїзд пасажира з квитком;

— на більшості ліній передбачені знижки в ціні квитка туди і назад порівняно з ціною квитка в один напрямок;

— система тарифних пільг при перевезенні дітей, студентів й особливих категорій пасажирів.

Серед міжнародних недержавних організацій, що найбільше впливають на розвиток міжнародних автомобільних перевезень, — Міжнародний союз автомобільного транспорту (МСАТ), заснований 23 березня 1948 р. Його місцезнаходження — Женева. Сесії МСАТ проводяться щорічно в одній із країн, представники якої є його членами. Союз ставить своїм завданням захист інтересів національних і міжнародних автомобільних пасажирських і вантажних перевізників, що здійснюють перевезення за наймом, за винагороду чи власним коштом.

З цією метою МСАТ:

— вживає заходів щодо вивчення і вирішення всіх проблем, прямо чи посередньо пов'язаних з автомобільним транспортом;

— розробляє заходи для уніфікації і спрощення регламентації автомобільного руху, митних формальностей;

- займається питаннями контрактів на перевезення, дорожньої безпеки;

— координує і підтримує заходи щодо розвитку національного і міжнародного автомобільного транспорту, представляє всіх його членів і автомобільний транспорт загалом у суспільній чи приватній, національній чи міжнародній організаціях, прямо чи посередньо зацікавлених в автомобільному транспорті.

Керівним органом МСАТ є Рада, а виконавчим — президія Ради, що функціонує на підставі статуту. Крім того, Рада МСАТ створює секретаріат, функції якого також визначаються статутом. Рада формулює основі принципи і напрями діяльності, заслуховує й обговорює доповіді президії з загальних і фінансових питань, а між сесіями Ради — також із питань керівництва МСАТ. У Раду входять 152 дійсних (національні асоціації автоперевізників) і асоційованих членів (виробники автотранспортних засобів, компанії, що займаються перевезеннями автомобілів на поромах тощо) з 64 країн.

Користуючись з 1949 р. консультативним статусом, наданим йому Радою з економічних і соціальних питань ООН, МСАТ бере активну участь у роботі Комісій з економіки для Африки, Азії і країн Тихоокеанського регіону, Європи і Латинської Америки, а також у роботі Комісій ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД).

Автотранспортні засоби, які виконують міжнародні перевезення, повив-ні дотримуватися екологічних норм, що діють у всіх країнах. Європейське Співтовариство запровадило так звані норми ЄВРО, що регламентують шкідливий вплив на природне середовище рухомого складу автомобільного транспорту. Здійснюючи міжнародні перевезення, українські перевізники також зобов'язані дотримуватися цих екологічних вимог. Зокрема в Європі діє стандарт "Зелений автомобіль", який визначає обмеження для токсичних вихлопних газів.