Географія - Олійник Я.Б. - 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Економіка України все більше інтегрується у світове співтовариство. Процеси глобалізації, які доволі інтенсивно проходять в усьому світу, зачіпають і нашу державу. Окрім позитивних рис, вони несуть у собі й гострі проблеми. Крім того, в Україні існують і власні проблеми, які істотно відрізняються від аналогічних проблем у інших країнах.

Наприклад, якщо більшість держав світу потерпає від надто швидких темпів зростання населення, яке не знаходить для себе у своїй країні ні роботи, ні житла, ні навіть їжі, то у нас спостерігається явище депопуляції, або вимирання. У взаємозв'язаному світі це може призвести до заселення території України іноземцями, справжньої руйнівної хвилі емігрантів, які дестабілізують економічну і політичну ситуацію у нашій державі.

Специфічний прояв в Україні має і глобальна екологічна криза. У 1986 р. на нашій землі відбулася найбільша техногенна катастрофа за всю історію людства — вибух на Чорнобильській АЕС. Після цього всі країни світу, крім України і Росії, відмовилися від будівництва нових ядерних реакторів.

Швидкі темпи глобалізації у світі відбуваються на фоні гострої соціально-економічної кризи в Україні. Наша держава так і не спромоглася створити ефективний внутрішній ринок вітчизняних товарів. За цілими групами товарів український ринок зайнятий товарами іноземного виробництва. Таким чином бідні українці власними грошима фінансують розвиток не вітчизняного господарства, а економіку інших країн.

Великі проблеми виникають і на шляху приватизації найприбутковіших українських підприємств. Усе більша їх кількість переходить під контроль іноземців і закордонних, особливо російських, компаній. Внаслідок цього українців на їх власній землі іноземці використовують як дешеву робочу силу.

34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Київська область знаходиться в північній і частково центральній частині країни. Вона межує з областями, рівень економічного розвитку яких нижче середнього. До сприятливих чинників економіко-географічного положення належить знаходження в центрі області столиці держави. Крім того, на території Київщини перетинаються важливі напрямки економічних зв'язків України, які вписуються у схему "Схід — захід". Несприятливим чинником економіко-географічного положення області є знаходження на її території зони екологічної біди навколо Чорнобильської АЕС.

Чорнобильська зона продовжує справляти негативний психологічний і еколого-економічний вплив на господарський розвиток Київської області. Економічна криза покращила її екологічний стан. Зменшилися викиди шкідливих речовин, які надходять від стаціонарних джерел забруднення. Натомість зросло забруднення повітря від автомобілів.

Природні умови області в основному сприяють веденню господарства. Вони доволі різноманітні. Значними є водні й лісові ресурси. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС природним ресурсам Київщини, особливо рекреаційним, лісовим, ґрунтовим, завдано великої шкоди.

Київська область не дуже багата на корисні копалини. Є будівельне каміння, деяка інша будівельна сировина — мергель, пісок, глина. На півночі значні запаси торфу. На південному заході області виявлено великі поклади уранових руд. Київщина багата на лікувальні грязі та мінеральні води.

В Київський області, без Києва, мешкає близько 1,8 млн. осіб. Густота населення значно нижча від загальнодержавного показника і становить 66 осіб на 1 км². Для демографічної ситуації Київщини характерне явище депопуляції. Природне скорочення населення близьке до -10,0. У сільських районах області відбувається катастрофічний процес вимирання нації.

З Київської області більше виїжджає людей, ніж сюди приїжджає. Для багатьох наближених до Києва районів, особливо Києво-Святошинського, Вишгородського, Бориспільського, Обухівського, Васильківського, Броварського, характерні маятникові міграції населення. Вранці люди їдуть на роботу до Києва, а ввечері повертаються додому. І разом з тим, відбувається процес субурбанізації прилеглої до Києва зони області. Заможні кияни будують тут будинки, щоб жити ближче до природи.

Найбільшим містом Київської області є Біла Церква. Тут живе близько 200 тис. осіб. Інших міст, які б мали більше 100 тис. жителів, у області немає. Понад 50 тис. осіб мешкає в Бро-варах, Фастові та Борисполі. В цілому міські жителі складають близько 58 % усього населення Київщини.

Сільське розселення характеризується значною територіальною нерівномірністю. Найбільша його густота спостерігається навколо Києва та в південних лісостепових районах.

Національний склад населення області доволі однорідний. Понад 93 % становлять українці. Живуть також росіяни, білоруси, євреї. Київщина заселена з незапам'ятних часів. 7 тис. років тому тут виникла найдавніша у світі трипільська цивілізація. Знаменитим явищем історії Київщини є циклопічні споруди давніх українців — Змійові вали. їх протяжність перевищує тут 800 км.

Без Києва область має показники економічного розвитку нижче середніх. Це індустріально-аграрна область. Найпотужнішим міжгалузевим комплексом нині є АПК. Лісостепова частина області має сільське господарство переважно цукровобуряково-зернового напрямку з м'ясо-молочним тваринництвом. У поліській частині Київщини вирощують жито, гречку, картоплю, льон, хміль. Навколо Києва сільське господарство має приміський характер. Тут розвивається овочівництво, садівництво, ягідництво. Тваринництво має молоко-м'ясний напрямок. Поширене птахівництво.

На цій сировинній базі в Київській області працюють потужні галузі харчової промисловості: цукрова, молочна, м'ясна, борошномельно-круп'яна, плодоовочева, спиртова тощо.

Легка промисловість знаходиться в кризовому стані. Місце продукції цієї галузі на вітчизняному ринку зайнято іноземними виробами. В області є підприємства швейної, трикотажної, шкіряно-взуттєвої промисловості. Значні фабрики вовняної промисловості знаходяться в Білій Церкві, Богуславі й Березані.

Розвинута в області будівельна індустрія та скляна і фарфоро-фаянсова промисловість. У Богуславі й Переяславі-Хмельницькому є фабрики художніх виробів.

Хімічна промисловість Київщини найбільш повно представлена в Білій Церкві. Тут існують потужні виробництва шин і гумо-азбестових виробів. Випускають в області також пластмаси, кормові антибіотики тощо.

За межами Києва явно недостатньо розвинуте машинобудування. Випускають в основному будівельно-шляхові й сільськогосподарські машини, харчове і побутове обладнання, електротехнічні вироби.

Доволі стабільно працює лісопромисловий комплекс. Основною його продукцією є меблі й будівельні матеріали. Є підприємства лісохімічної промисловості.

Господарський розвиток Київської області характеризується значною територіальною нерівномірністю. Найбільшим і єдиним промисловим вузлом є Білоцерківський. Основу його складають галузі хімічної, машинобудівної, харчової, легкої та будівельної промисловості.

Біла Церква має вигідне географічне положення у центрі потужного сільськогосподарського району, через її територію проходять важливі транспортні шляхи. Тут виробляють шини, гумоазбестові й гумотехнічні вироби, сільськогосподарські машини, електроконденсатори, ремонтують літаки. Працюють фабрики з виробництва взуття, трикотажу, меблів тощо. Потужною є харчова промисловість. Будівельна індустрія представлена комбінатами домобудівним і "Будіндустрія".

Біла Церква — кліматичний і бальнеологічний курорт, туристичний центр.

Значним промисловим центром Київщини є місто Бровари (близько 90 тис. жителів). Тут знаходяться заводи порошкової металургії, алюмінієвих будівельних конструкцій, світлотехнічний нестандартного комунального устаткування, ремонтно-механічний, торгового обладнання, пластмас. Працюють підприємства харчової, легкої та деревообробної промисловості.

Близько 55 тис. осіб живе у Фастові. Це великий залізничний вузол, багатогалузевий промисловий центр з переважанням машинобудування: заводи хімічного машинобудування, газомазутних пристроїв і газовикористовуючої апаратури, електротермічного устаткування. Розвинута легка (швейна фабрика) і деревообробна (меблева фабрика) промисловість. Є завод споживчої тари, кілька підприємств харчової промисловості й будівельної індустрії.

Різними за економічним потенціалом промисловими центрами є інші районні центри області.

Розвиток господарства Київської області, міжобласні та міждержавні зв'язки забезпечує її транспортна система. Особливості географічного положення області, знаходження в її центрі столиці держави визначають значну густоту шляхів сполучення і особливості її конфігурації.

Провідним видом транспорту Київщини в наш час є автомобільний. Він в основному перевозить пасажирів, продукцію АП К, промислову сировину і готову продукцію. Значне місце належить транзитним вантажам. Через область проходять автомагістралі, які сполучають країни Європи з Росією, країни Балтії з Туреччиною і Близьким Сходом тощо.

Друге місце за значенням в області належить залізничному транспорту. Більше 60 % усіх перевезень залізницею становлять транзитні вантажі. Усі магістралі ведуть до Києва і від нього. Найбільшим залізничним вузлом області є Фастів.

Важливу роль в області відіграють річкові перевезення по Дніпру, Прип'яті й Десні.

У Борисполі знаходиться найбільший аеропорт країни.

У господарському розвитку Київської області велику роль відіграють економічні зв'язки. Ввіз товарів і сировини тут переважає над вивозом. З інших областей країни надходять вугілля, нафтопродукти, чорні та кольорові метали, машини й обладнання, продукція АПК.

Натомість Київщина забезпечує країну пластмасами, шинами і гумотехнічними виробами, кормовими антибіотиками, сільськогосподарськими машинами й екскаваторами, приладами й електротехнічним обладнанням, деякими продуктами АПК, тканинами, будівельним каменем тощо.

В області існує декілька гострих проблем щодо її подальшого розвитку. До них належить великий розриву рівнях економічного розвитку окремих її частин. Дуже гострими є також демографічна та екологічна проблеми. Триває загальна соціально-економічна криза.