Сучасні різновиди туризму - Кляп М.П. - Основні біологічні фактори туристичної поведінки

Наступним розрядом сил - подразників, що визначають поведінку людей, зокрема туристичну, розглянемо біологічні сили чи фактори. До біологічних належать усі умови, які зберігають життя організму (а людина є одним з них), дані разом з ним.

До таких умов насамперед належать біологічні, чи життєві, потреби. Наведемо їх основні характеристики:

o вони отримуються разом з організмом;

* спадкові;

o не залежать від свідомості та власного досвіду;

* властиві всім живим організмам.

Біологічні потреби внаслідок зазначених характеристик є доволі сильними факторами поведінки людей. Незадоволення цих потреб пов'язане із загрозою життю організму, і тому організм владно потребує їх задоволення, гарантуючи цей процес інстинктивним механізмом здійснення. Такі потреби в самому прямому розумінні - "двигун", що змушує людину діяти в певному напрямку.

Найголовнішими є такі біологічні потреби: задоволення голоду і спраги; статева (розмноження); самозахисту від сил і впливів, що загрожують життю; групового самозахисту (захист і заступництво "своїх", "близьких"); руху; неусвідомлюваного наслідування; фізіологічні - сну і спокою, безцільного витрачання надлишкової енергії (гри), видалення з організму сечі, калу та ін.

Не зупиняючись на заглибленому розгляді впливу окремих біологічних потреб на мотивацію туристичної поведінки (про це йтиметься далі за текстом), звернемо увагу, що значна кількість з наведених потреб (зокрема групового самозахисту, руху, витрачання надлишкової енергії (гри) тією чи іншою мірою за певних умов можуть змотивувати бажання щодо туристичної подорожі.

Зазначимо при цьому загальні закономірності, що виявляються в такому їх впливі:

1. Ці потреби справді є фактором людської поведінки і явищ суспільного життя.

2. Вони штовхають людей на одні вчинки, втримують від інших, часто викликають до життя ряд соціальних інститутів, явищ і суспільних рухів.

3. Сила їх впливу залежить від їх інтенсивності, а також від інтенсивності сил впливу інших факторів, що діють у цій ситуації.

4. Зростання культури, знань, соціально-психічних сил загалом призводить до ослаблення чи руйнування інстинктивного механізму дії потреб, що потребує компенсації у вигляді знань і засобів усвідомленого задоволення цих потреб.

Нарівні з потребами до біологічних факторів належать подразники, що виходять від рослинних та тваринних організмів. Фауна (світ тваринних організмів) впливає на поведінку людини. Йдеться, наприклад, про поведінку туриста в місцях, багатих на хижих звірів та дичину, або про вплив на їхню поведінку дрібних організмів - інфекційних мікробів, бацил, що спричинюють епідемії, підвищену смертність з-поміж людей та ін. Флора (рослинний світ) також впливає на поведінку людини, зумовлюючи різні дії, вчинки, наприклад, у лісі. Туристичне подорожування в районах, багатих на придатні для харчування рослини, відрізняється від життя в місцях, де таких умов немає.

Зазначимо, що характер поведінки туриста багато в чому залежить від формування у людей уявлень та знань щодо впливу на їх поведінку цих факторів, від того, наскільки адекватно відображаються впливи тваринного та рослинного світів на життя і поведінку людей в освітніх джерелах та в ЗМК, наскільки картина цих світів, що створюються системою освіти та на каналах радіо і телебачення, на шпальтах газет і журналів є науковою і відповідає реальному життю.

Наступною важливою біологічною умовою, що доволі істотно впливає на поведінку людей, є явище біологічної спадковості. Спадковість - явище передавання ряду властивостей батьків нащадкам суто біологічно - через статеву чи зародкову клітину. Спадковістю пояснюється той факт, що нащадки будь-якого організму за своїми основними властивостями є повторенням батьківських організмів. Будова організму, його основні властивості, незмінні процеси, поведінка є насамперед зумовленими спадковістю. Стосовно людини йдеться про передавання так званих родових властивостей, притаманних усякій людині як представнику людського роду.

Проте індивідуально набутими вважаються властивості, яких під впливом середовища людина набула протягом свого життя; теоретично вони можуть передаватися за певних умов: стійкості, постійності середовища. З огляду на мінливість, плинність, динамічність сучасного середовища це малоймовірно. У таких умовах закріплення розглянутих властивостей є не лише некорисним для виживання в динамічному світі, а й може чинити також гальмівний вплив на адаптивні механізми людини. В цьому контексті туристична поведінка зменшує вплив і збереження індивідуально набутих властивостей людини, сприяє підсиленню її адаптивних можливостей.

Вплив спадковості на поведінку людини описується такими закономірностями:

1. За спадковістю передаються анатомо-фізіологічні, родинні властивості, інстинкти людей. Індивідуально надбані ознаки в людей, як загальне правило, за спадковістю не передаються.

2. Соціальне середовище впливає на багато інстинктів людини, зменшує силу впливу й навіть поступово руйнує їхні механізми. Унаслідок цього в людини руйнується багато родових властивостей, що передаються спадково.

Значну участь у подібній руйнації механізмів дії людських інстинктів приймають стереотипи, що поширюють ЗМК. Важко переоцінити шкоду для туристичної поведінки передач, в яких вочевидь або завуальовано рекламують вживання алкоголю, куріння та інші негативні звички. Навіювання з екранів ТБ думки, що подібні звички притаманні "героям вулиці", "крутим хлопцям", нав'язують свідомості туристів модель ризикованої поведінки, що послаблює захисні інстинктивні механізми не-сприйняття організмом шкідливих речовин, а в процесі тривалого їх використання - і руйнування останніх.

3. Відносний ступінь впливу спадковості та середовища в людському світі не є величиною сталою, а історично мінливою. Із підвищенням рівня культури, ускладненням та прискоренням темпу суспільного життя вплив і роль спадковості все зменшуються, а вплив середовища, зокрема соціального, набуває все більшого значення у визначенні поведінки людини, в тому числі і туристичної.

Нарешті, ще один біологічний подразник - біологічний механізм утворення умовних рефлексів у зв'язку з явищем повторення й утворення звичних актів, або звичок.

Умовні рефлекси поєднують усі дії людини, що є не спадковою, а індивідуально набутою реакцією (відповідний акт) на те чи інше подразнення середовища.

Механізм вироблення умовних рефлексів ґрунтується на введенні умовних подразників одночасно із безумовними. Щоправда, стійкість в умовах рефлексів є невеликою, їх так само легко "прищепити", тобто закріпити в реакціях, як і "відщепити". Для останнього достатньо кількох повторювань, умовного (індиферентного) подразника без супроводу безумовним. Цю закономірність важливо враховувати при підготовці туристів до складних туристичних маршрутів.

У поведінці туриста умовні рефлекси відіграють величезну роль. Більшість наших актів є умовними рефлексами. Усі наші індивідуально набуті вчинки, "звички", манери врешті-решт є умовними рефлексами, що утворюються згідно з описаним раніше механізмом їх встановлення. Усі акти ввічливості, релігійного обряду, "пристойностей", "добрих манер", "дисципліни" є не актами спадковості, а умовними рефлексами. Вони були "прищеплені" впливом соціального середовища. Причому деякі з них "виховані" усвідомлено (вчителями, батьками, друзями, інструкторами туризму та оточуючими нас людьми взагалі), а частина "прищепилася" несвідомо.

Серед механізмів подібного "прищеплення-виховання" суттєву роль відіграють туристичні спільноти і організації, менеджери, організатори та інструктори туризму, нав'язуючі певні стереотипи поведінки, споживання, ігор та розваг. На ефективність таких механізмів в нашому сучасному суспільстві вказують: дуже швидке і масове поширення мобільного зв'язку, західної молодіжної масової культури, зразків моди, що чужі традиціям та тенденціям вітчизняної культури.

Завершуючи розгляд основних біологічних факторів туристичної поведінки, підкреслюємо їхній величезний вплив. Вони закладені в основу всіх соціальних подій в сфері туризму - як незначних, так і світового значення. Проте ця сила не є абсолютною, на туристичну поведінку впливають також інші сили, зокрема соціально-психологічні. Якщо вони, як правило, не можуть знищити силу перших, то від них багато в чому залежить напрямок дії біологічних сил. Через зіпсованість біологічного механізму інстинктів людини ці напрямки все істотніше залежать від факторів соціально-психологічного порядку.

Соціально-психологічні сили, що виросли на ґрунті біологічних, е силами, які виправляють, регулюють і концентрують роботу біологічних "двигунів" поведінки. Роль їх із підвищенням рівня культури збільшується.

Соціально-психологічні фактори туристичної поведінки людини поєднують, по-перше, психічні, зумовлені високорозвиненою нервовою системою людини з властивими їй психікою і свідомістю і, по-друге, соціальні, зумовлені залежністю нашого життя й ДОЛІ від інших людей, у середовищі яких ми живемо, діємо та подорожуємо.

До першої групи факторів належать:

ідеї (уявлення, поняття, теорії), сукупність яких складає знання і вірування людини;

o почуття-емоції, що складаються з відчуття болю чи задоволення, любові та ненависті, гніву, люті, обожнення, поваги, страху та ін.;

* воління, що полягають у свідомому ставленні певних цілей і прагненні їх здійснити.

Як бачимо, на туристичну поведінку впливає вся сукупність факторів цієї групи. З їх допомогою людина-турист будує свої уявлення щодо сутності, переваг та обмежень туризму, опосередковує ці ідеї через почуття - емоції, надаючи тим самим емоційного підсилення чи послаблення поведінковим механізмам, залучає вольові механізми для здійснення туристичної подорожі.

Друга група складається з матеріальної культури, що оточує людину, духовної атмосфери соціального середовища, суспільно-політичної організації групи, явища влади, багатства і грошей, розподілу праці та ін. Усі вони складні, оскільки є поєднанням різних факторів першої групи з біологічними та космічними факторами. Позначаються вони як фактори соціального середовища.

Слід зазначити, що саме через складність факторів соціального середовища пересічній особі подекуди важко оцінити негативні наслідки їх впливу на власну поведінку.

На необхідність розглядати туристичну поведінку у взаємодії із оточуючим середовищем наголошує В А. Квартальнов. Він переконаний, що збалансована й набута стійкість від впливів внутрішнього й зовнішнього середовища системи організму й особистості людини здійснює постійну активну діяльність із задоволення виникаючих, зростаючих і мінливих з різних причин потреб. Цим людина забезпечує собі життя, необхідні й достатні умови існування, а також комфорт і відносну надійність життєдіяльності, здоровий спосіб життя, що залежить від рівня й від ступеня задоволення потреб.

При цьому умовами оптимальної життєдіяльності людини є наступні:

1. Активний взаємозв'язок з навколишнім середовищем, освоєння інформації, споживання матеріальних продуктів й енергії.

2. Стабільність внутрішнього середовища організму, що зберігається завдяки необхідному й досить збалансованому харчуванню й обміну речовин.

3. Оптимальний розвиток і стан психіки, що характеризується стійкістю від стресів і позитивним емоційним настроєм.

4. Раціональне управління соціальною діяльністю. "Раціональне" у цьому випадку розглядають як розумне і справедливе, що не суперечить моральним принципам суспільства й законодавчим основам держави.

5. Гуманізація умов життя й діяльності людини.

Як бачимо, ці умови сприяють найповнішому задоволенню потреб людини. Водночас саме вони нерозривно пов'язані з усіма групами чинників, що визначають (за П. Сорокіним) поведінку людини. При цьому на рівні космічних і біологічних сил (чинників) цей вплив має опосередкований характер, а на рівні соціально-психологічних сил - безпосередній.

Таким чином, дослідження механізмів, рушійних сил будь-якої поведінки людини, зокрема туристичної, має ґрунтуватись і починатись із з'ясування ролі потреб людини-туриста та впливу на їх реалізацію і розвиток зовнішніх сил - оточуючого середовища.

При цьому, відмінність впливу на туристичну поведінку факторів соціально-психологічних порівняно з біолого-космічними полягає в тому, що останні ми сприймаємо як такі, які обмежують свободу нашої поведінки (хвороба приковує нас до ліжка, мороз заважає купатись у відкритих водоймах, стан серцево-судинної системи - здійснити гірське сходження тощо). Поводячись згідно із соціально-психічними факторами (відповідно до наших ідей, розуміння, бажання), ми діємо "вільно". З огляду на це підвищення впливу соціально-психічних факторів на нашу поведінку ми сприймаємо як розширення нашої свободи.

Завершимо розгляд впливу соціально-психологічних факторів на поведінку людини загальними висновками про взаємодію всієї сукупності сил - космічних, біологічних і соціально-психологічних - на поведінку людини.

Кожна людина, народжуючись на світ, має в собі лише біологічну організацію, біологічні імпульси та ряд спадкових рис. Решта в ній визначається сукупністю впливу соціального середовища. Біологічні подразники пояснюють, чому люди та групи людей прагнуть до задоволення голоду, статевого інстинкту, потреб у русі, іграх, розвагах, до самозбереження та збереження близьких, чому люди наслідують один одного. Але як і в якій формі люди задовольнятимуть свої потреби, як і що вони їстимуть і питимуть, яких форм наберуть статеві союзи, у створенні яких інститутів та актів втіляться їхні імпульси до самозбереження, що буде предметом їх наслідування - усе це зумовлюється соціальним середовищем.

Проте не слід переоцінювати роль соціального середовища у визначенні поведінки людини, в тому числі і туристичної. Поки що вона багато в чому залежить і від біологічних, і від космічних "двигунів" поведінки. За образним висловом П.О. Сорокіна, "ми знаходимось десь на півдорозі від людини-тварини до людини свідомої, громадської. Біологічні сили не цілковито керують нами, проте не цілком і ми керуємо силами соціально-психологічними."

На завершення розгляду теорії соціальної поведінки П.О. Сорокіна зазначимо, що в ній вдалося подолати моністичний підхід, що виокремлює одну якусь силу як таку, що визначає всю поведінку людини. Поведінка людини і соціальних спільнот у ній подається у вигляді детермінованої впливом сукупності космічних, біологічних, психічних та соціальних сил. Урахування цих сил, що формують потреби людини, їхніх пріоритетів і ролей у конкретній життєвій ситуації є необхідною умовою розуміння туристичної поведінки і управління нею.

Додаткові можливості врахування взаємодії цих сил в їх результативному впливі на туристичну поведінку надає структурно-системний підхід до поведінки людини.