Сучасні різновиди туризму - Кляп М.П. - Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

6.1. Класифікація туризму за спрямованістю туристичних потоків

6.2. Класифікація туризму за охопленням території

6.3. Класифікація туризму за терміном поїздки

6.4. Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

6.5. Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

6.6. Класифікація туризму за ступенем організованості

6.7. Класифікація туризму за соціо-демоерафічними ознаками

6.8. Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

6.9. Класифікація туризму за засобами пересування

6.10. Класифікація туризму за метою подорожі

6.1. Класифікація туризму за спрямованістю туристичних потоків

Засвоївши зміст цього розділу, ви зможете знати і вміти:

o дати визначення поняття "види, типи, форми та класифікація туризму";

o охарактеризувати туристичний імпорт та туристичний експорт;

o розрізняти сутнісні відмінності видів туризму в залежності від критеріїв;

o описати основні елементи правил техніки безпеки в туризмі;

o охарактеризувати найновіші різновиди туризму та особливості підготовки й екіпіровки.

Основні терміни: види туризму, форми туризму, класифікація туризму, туристські критерії, туристична діяльність, туристичні потоки, мотивація туристичної діяльності, структура туристичної діяльності, функції туристичної діяльності, види туристичної діяльності, туристичні послуги.

Для практичної діяльності в туризмі важливе значення має його сегментація. Власне чітку класифікацію за формами, типами, видами туризму провести дуже важко. Це пояснюється, насамперед, тим, що складно виділити чисті види сучасного туризму. Туризм можна класифікувати за різними ознаками: за метою, засобами пересування, засобами розміщення тощо. Види туризму різноманітні. Вони залежать від різних факторів: наявності та тривалості вільного часу, віку, статі, стану здоров'я, рівня розвитку, особистих смаків людей та їх матеріального становища; різноманітності природи та сезонності; наявності інфраструктурних та транспортних можливостей та ін.

Сучасні класифікаційні підходи в туризмі визначають необхідність виділення світового туризму, який, з одного боку, визначається як частина світових господарських зв'язків та відносин, а з другого - як одна з основних галузей світової економіки, важливий показник суспільного розвитку.

Тип туризму - це термін, який використовують експерти Всесвітньої туристської організації для характеристики визначеної туристської діяльності. Згідно з визначеннями ВТО, стосовно окремої країни розрізняють такі типи: внутрішній туризм стосується жителів будь-якої країни, що подорожують своєю власною країною; в'їзний туризм відноситься до подорожуючих будь-якою країною осіб, які не е її мешканцями; виїзний туризм визначається як подорожі жителів будь-якої країни в іншу країну. Співвідношення цих типів визначає основні категорії туризму: туризм в межах країни включає внутрішній туризм і виїзний туризм; національний туризм охоплює внутрішній туризм і виїзний туризм; міжнародний туризм складається з в'їзного і виїзного туризму.

Внутрішній туризм

Внутрішній туризм - тимчасовий виїзд чи подорож усередині своєї країни громадян (резидентів) та осіб, що постійно проживають в межах своєї країни, без заняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування на території країни з місць свого постійного проживання для відпочинку, задоволення пізнавальних інтересів, занять спортом тощо.

На внутрішній туризм в світі припадає частка 80-90% поїздок. Витрати на нього в 5-10 разів перевищують витрати на міжнародний туризм. Пріоритетним напрямом розвитку в будь-якій країні є внутрішній туризм. Його активізація передбачає диверсифікацію видових субринків та ускладнення територіальної структури внутрішнього ринку за рахунок формування місцевих територіальних ринків на основі інтенсифікації ресурсної бази туризму і розбудови туристичної інфраструктури. Основним регулятором внутрішнього туризму країни є проведення регіональної туристичної політики стимулювання малого та середнього підприємництва у внутрішньому туризмі та організації екскурсійної діяльності.

В'їзний туризм (іноземний туризм) - подорожі в межах країни осіб, які постійно не проживають на її території. Приїзд іноземних туристів в країну, в який-небудь регіон країни є активним туризмом. Він слугує фактором ввозу грошей (валюти) в певну країну чи регіон. Туристичний експорт - це вивіз із країни туристичних вражень, які супроводжуються одночасним ввозом туристом грошей в певну країну.

Виїзний туризм (туризм за кордон, зарубіжний туризм) - це поїздки осіб-резидентів країни (регіону), які здійснюють перебування в місцях, що знаходяться за межами їх країни і за межами їх звичайного середовища (подорожі осіб, що постійно проживають в країні, за межі митної території країни). Виїзд громадян певної країни чи регіону в інші країни є пасивним туризмом. Він пов'язаний з вивозом грошей (валюти) з даної країни чи регіону. Туристичний імпорт - це ввіз в країну вражень, які супроводжуються одночасним вивозом туристом грошей з певної країни.

Міжнародний туризм - це туризм в іншу країну з туристськими цілями без заняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування. Міжнародний туризм визначається як важливий напрямок міжнародного співробітництва в конкретній діяльності на основі поваги національної культури та історії кожного народу та основних інтересів кожної країни. Крім того, міжнародним туризмом називають сферу розвитку взаєморозуміння між народами та ознайомлення з досягненнями інших країн в різних сферах. За основу аналізу перспектив розвитку міжнародного туризму ВТО приймає показники за регіонами: Африка, Америка, Близький Схід, Європа, Південна Азія, Пів-денно-Східна Азія та країни Тихоокеанського регіону. В середньому близько 65% всіх міжнародних туристських поїздок припадає на Європу, близько 20% - на Америку і близько 15% - на інші регіони.

Туризм у межах країни - це сукупність внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму. В цьому виді туризму використовуються наявні рекреаційні ресурси та матеріально-технічна база країни і, зокрема, особливості, звичаї та традиції того чи іншого народу.

Національний туризм - це сукупність внутрішнього та зарубіжного (виїзного) туризму, а також стан та розвиток туризму в межах державних кордонів, і визначається як частка туризму в національній економіці в сфері надання невиробничих послуг, також, система координації та співробітництва державних, суспільних, господарських організацій в сфері національної туристичної політики. Вивчення національного туризму дозволяє:

а) визначити обсяг, структуру, видову та територіальну диференціацію попиту на національні продукти;

б) визначити обсяг, структуру, галузеву та територіальну диференціацію пропозиції в національному туризмі;

в) визначити рівень розвитку національної індустрії туризму та рівень задоволення потреб населення в послугах туризму;

г) оцінити співвідношення попиту та пропозиції на ринках внутрішнього та міжнародного туризму, видових (ринках різних видів та форм туризму, класів обслуговування, ринку послуг гостинності, транспорту, екскурсійних та дозвіллевих) та територіальних субринках (місцевих ринках різного масштабу тощо);

д) виявити наявні диспропорції в розвитку національного туристичного ринку.