Сучасні різновиди туризму - Кляп М.П. - 6.2. Класифікація туризму за охопленням території

Місцевий туризм (туризм рідною місцевістю) - організація туристичних подорожей у межах рідного краю. Користувачі місцевого туризму мають змогу ознайомитись з місцевою народною культурою (піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами). Головною характеристикою місцевого туризму є бажання побути якнайдалі від глобалізаційних процесів, позбутися стресів, спричинених бурхливою урбанізацією. Розвиток місцевого туризму не потребує значних капіталовкладень, оскільки передбачає використання наявної інфраструктури населених пунктів та помешкань сільських господарів.

Далекий туризм - організація туристичних подорожей за межами постійного місця проживання на далекі відстані, що потребують тривалої подорожі. До прикладу, далекі тури в Євразії - пустельний район на півночі Китаю в провінції Синьцзян (Xinjiang). Розташоване неподалік у передгір'ях Тянь-Шаню місто Урумчі (Urumqi) - історичне місто, важливий пункт на великому Шовковому Шляху. Крім того, Урумчі - одне з найпопулярніших у туристів китайських місць, оскільки занесений до книги рекордів Гіннеса, як найвіддаленіше від моря місто на планеті - до найближчого узбережжя звідси треба добиратися 2500 км.

Транзитний туризм (транскордонний туризм) - це зупинки туристів по шляху проходження до туристського місця призначення. Головними супутниками транзитного туризму є якість доріг та придорожнього сервісу автомобільних трас, розвинена мережа мотелів, бістро, умови для пізнавального автотуризму вздовж основних транспортних магістралей, а також туристична інфраструктура за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей. Географічне положення певних країн дає можливість використовувати міжнародні транзитні коридори, що зв'язують країни Заходу іСходу, Півночі та Півдня - це, зокрема, такі країни: Угорщина, Україна, Білорусь, Грузія, Лаос, Перу. Проїзд по них може бути не тільки швидким і безпечним, а й цікавим, пізнавальним.

Прикордонний туризм (сусідський туризм) - короткострокова міжнародна туристична подорож в прикордонні райони сусідньої країни. Особливостями прикордонного туризму є проведення на прикордонних нейтральних територіях Днів добросусідства, Днів регіону, Днів національного примирення, які сприяють зміцненню напрацьованих зв'язків. До прикордонного туризму відносять і подорожі територіями, де поширений так званий малий прикордонний рух в межах кількох десятків кілометрів чи кількох населених пунктів, що здійснюється на підставі спеціалізованої документації, наприклад, між Україною й Угорщиною, Росією й Абхазією, Фолклендські (Мальвінські острови), Гуантанамо (Куба), територія племен Пакистан, Курильські острови (Росія), Шпіцберген (Норвегія).

Внутрішньоконтинентальний туризм (туризм всередині континенту проживання) - відвідування туристами (резидентами конкретного континенту) однієї чи декількох країн під час подорожі в межах свого континенту. Зокрема, треба відзначити, що жителі таких країн як СІЛА, Китай, Росія є абсолютними чемпіонами з внутрішньоконтинентального туризму, оскільки проживають у країнах зі значною кількістю географічних, кліматичних поясів, а також мають змогу в межах свого регіону ознайомитися з етнонаціональною та гастрономічною культурою різних народів.

Міжконтинентальний туризм (туризм за межі континенту проживання) - відвідування туристами однієї чи декількох країн під час подорожі різними континентами. Появі міжконтинентального туризму сприяло декілька факторів: ріст суспільного багатства і доходів населення; скорочення робочого часу і збільшення вільного часу; розширення використання авіатранспорту для туристичних поїздок; розвиток засобів комунікації та інформаційних технологій; послаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей. Найбільш відвідуваний континент туристами з інших континентів за даними ВТО - Європа.

Навколосвітній туризм (туризм країнами світу) - форма багатоетапного туризму, де туристами відвідуються декілька країн під час однієї навколосвітньої подорожі.

У 1882 році відбулася перша горизонтальна туристична навколосвітня подорож, очолювана та організована Томасом Куком.

Саме з його іменем і пов'язана дата 1841 р. - рік початку розвитку сучасного туризму, коли Т. Кук організував першу туристську поїздку для 570 членів товариства тверезості з Великобританії Лейстера до Лафборо.

Інші британські мандрівники Ранулф Файнс і Чарлз Бертон здійснили вертикальну навколосвітню подорож, обігнувши нашу планету у меридіанному напрямі - через її полюси. 2 вересня 1978 року вони вирушили з гирла річки Темзи на невеличкому судні "Бенджамін Броурінг" і взяли курс на південь. Вони пройшли частину суходолу територіями Франції, Іспанії, перетнули усю Африку, включаючи Сахару. Потім мандрівники пройшли Антарктиду. Після цього перетнули Тихий океан, Аляску, досягли Північного полюса, дрейфували на крижині і, пересівши на "Бенджамін Броурінг**, досягли берегів Великої Британії у 1982 році.

Міжрегіональний туризм (туризм за окремими регіонами світу) - туристична діяльність, характерна для сукупності країн або територій з однотипними умовами розвитку туризму та подібним рівнем туристичної освоєності. В спеціалізованій туристичній літературі виділяють такі міжрегіони з найбільшою туристичною активністю як Європа, Північна Америка, басейни Карибського та Середземного морів, Південно-Східна Азія, Центральна Америка, Тихоокеанський басейн, країни Магрібу.

Регіональний туризм (туризм усім регіоном) - туристична діяльність, характерна для геотуристичних територій з однотипними умовами розвитку туризму та подібним рівнем туристичної освоєності. В спеціалізованій туристичній літературі виділяють такі регіони з найбільшою туристичною активністю як Альпи, Анди, Карпати, Тибет, Кавказ, Балкани, Адріатика.

Внутрішньорегіональний туризм (туризм окремими регіонами країни проживання) - туристична діяльність, характерна для конкретного регіону чи сукупності регіонів конкретної країни з однотипними умовами розвитку туризму та подібним рівнем туристичної освоєності. Пріоритетне значення для регіонального туризму має розвиток туристського продукту та послуг регіонів з найбільшим потенціалом туристських ресурсів, наприклад гірські зони, приозерні, приморські, прирічкові території, заказники, заповідники. Спеціалізація даних регіонів на виробництві туристського продукту, забезпечення його ефективного формування, просування і реалізації сприяє вирішенню ряду важливих регіональних завдань, таких як: створення робочих місць, підвищення доходів регіонального бюджету, стимулювання розвитку галузевої економіки (сільського господарства, транспорту, зв'язку, торгівлі, виробництва споживчих товарів, розвиток віддалених економічно відсталих районів і т.д.).