Адміністративний устрій. Існування гетьманської держави охоплює період з 1648 р. до кінця XVIII ст. Ліквідація основ державності почалася в 1764 p., коли останній гетьман Кирило Розумовський погодився на димісію і було впроваджено правління Малоросійської колегії; у 1770 р. бюджетні надходження з України стали складовою загальнодержавних надходжень Російської імперії; у 1781 р. було утворено три губернії — Київську, Чергнігівську і Новгород-Сіверську, де були запроваджені на зразок російських і діяли за російськими законами адміністрація та суд; у 1783 р. була запроваджена російська податкова система. На чолі Гетьманщини були гетьмани, але встановленого порядку в призначенні їх не було. Пожиттєво були вибрані гетьмани Б. Хмельницький, І. Скоропадський, Д. Апостол; генеральною радою як відгуком старого вічевого ладу були обрані І. Виговський, Д. Многогрішний; козацькою радою обрано І. Мазепу, І. Самойловича; чорною радою, де були присутні люди з усяких станів, — І. Брюховецького.
Ю. Хмельницький, І. Виговський, П. Тетеря, П. Дорошенко ставили генеральну раду вище за гетьмана.
Але гетьман був фактично першою особою в Гетьманщині, виконуючи адміністративні, військові, судові, законодавчі функції. Однак з 1662 до 1722 р. постанови Малоросійського приказу, а з 1722 до 1727 р. та з 1764 до 1786 р. постанови Малоросійської першої та другої колегій набували першорядного значення порівняно з нормативними актами гетьманів. З 1734 до 1750 р. функції гетьмана було передано Правлінню гетьманського уряду — колегіальній установі під головуванням російського старшини. В окремі роки до території Гетьманщини, що охоплювала в основному Лівобережну Україну, приєднувались території Правобережної України, де були гетьмани. Роки правління гетьманів подано в табл. 5.3.1.
Традиція обирати гетьмана українським людом була започаткована Б. Хмельницьким, про що було відповідне підтвердження в жалувальній грамоті від Росії: "А буде судом Божим смерть случится Гетману, її Мы, Великий Государь, позволим Войску Запорожскому обирати Гетмана по прежним их обычаям, самим меж себя, а кого Гетьманом оберут, її о том писати к нам, Великому Государю, да к тому же новообранному Гетьману на подданство її на верность веру Нам, Великому Государю, приняти, при ком Мы, Великий Государь, укажем".
Надалі Москва не раз обмежувала ці права, втручаючись у призначення гетьманів. Так, уже при призначенні гетьманом І. Виговського московський уряд протестував.
Адміністрація гетьмана була створена на той самий військовий взірець, що й гетьманський уряд, і пристосована до поділу українського війська на "полки", які були як військовими, так і територіальними одиницями. Поруч із козацьким існувало станове управління, міста мали значні права з самоврядування, окремі з них користувались магдебурзьким правом і в них функціонували свої органи влади.
Таблиця 5.3.1. Гетьмани України
Гетьмани України | Прізвище, ім'я | Роки правління |
1 | 2 | 3 |
Всієї України | Богдан-Зиновій Хмельницький | 1648—1657 |
Юрій Хмельницький. | 1657 | |
Іван Виговський | 1657—1659 | |
(Юрій Хмельницький (удруге) | 1659—1663 | |
Іван Сомко (наказний) | 1663 | |
Лівобережні | Іван Брюховецький | 1663—1668 |
Петро Дорошенко | 1668 | |
Дем'ян Многогрішний | 1669—1672 | |
Іван Самойлович | 1672—1687 | |
Іван Мазепа | 1687—1709 | |
Іван Скоропадський | 1709—1722 | |
Павло Полуботок (наказний) | 1722—1724 | |
Данило Апостол | 1727—1732 | |
Кирило Розумовський | 1750—1763 | |
Правобережні | Павло Тетеря | 1663—1665 |
(Степан Опара | 1665 | |
(Петро Дорошенко | 1665—1666 | |
Петро Суховієнко | 1668—1669 | |
Михайло Ханенко | 1670—1675 | |
Юрій Хмельницький (утретє) | 1677—1681 | |
Іван Мазепа (на Правобережжі) | 1687—1709 | |
Пилип Орлик (з 1714 — в еміграції) | 1710—1742 |
Козацька старшина, яка потроху перетворювалась на шляхту, намагалась розвинути на свою користь початки шляхетського станового управління і своєї влади над посполитими, на зразок колишнього польського панування.
База оподаткування.
Богдан-Зиновій Хмельницький (1595—1657pp.)
Дем'ян Многогрішний
Іван Мазепа-Колединсъкий (1639—1709 pp.)
Іван Скоропадський (1646—1722 pp.)
Данило Апостол (1654—1734 pp.)
Кирило Розумовський (1728—1803 pp.)
Розділ 6. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ, АВСТРІЙСЬКОЇ ТА АВСТРОУГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ
6.1. Історична довідка