Гроші і кредит - Колодізєв О.М. - Міжбанківський ринок

Міжбанківський ринок відіграє важливу роль у забезпеченні нормальних умов функціонування грошового ринку. Він є об'єктом державного регулювання, механізмом впливу державних органів на діяльність комерційних банків, стан грошово-кредитної та валютної системи і безпосередньо на економіку в цілому.

Міжбанківський ринок – частина фінансового ринку, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки.

В Україні суб'єктами міжбанківського ринку є комерційні банки, які виконують роль фінансових посередників під час перерозподілу коштів і здійснення платежів на фінансовому ринку.

Міжбанківські кредити – одне з основних джерел формування банківських кредитів. Одержання кредитів у інших банках дає можливість банківським установам поповнювати власні кредитні ресурси. За надлишку ресурсів банк розміщує їх на міжбанківському ринку, а в разі нестачі купує їх на ринку. Ринок міжбанківських кредитів є важливою складовою фінансового ринку.

Комерційні банки

Комерційні банки як економічно незалежні кредитні інститути самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту і пропозиції на міжбанківському ринку та рівня облікової ставки.

Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних угод із встановленням прав і обов'язків сторін і відповідним оформленням прав із міжбанківських кредитів. Надання міжбанківського кредиту супроводжується відкриттям рахунків відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Спірні питання вирішуються за законом або через третейський суд. НБУ відіграє роль кредитора останньої інстанції. Такі кредити є короткостроковими, видаються під високі відсотки і потребують забезпечення заставою.

Комерційні банки одержують кредити в НБУ у формі переобліку і перезастави цінних паперів, а також у результаті купівлі вільних кредитних ресурсів на міжбанківському ринку (насамперед у НБУ). Загальний обсяг міжбанківських кредитів обмежується дворазовим розміром власних ресурсів банку. У такий спосіб комерційні банки розв'язують тактичні проблеми, пов'язані з поточними операціями.

На практиці використовуються такі основні різновиди міжбанківського кредиту:

– овердрафт за кореспондентськими рахунками: на відповідному рахунку обліковуються суми дебетових (кредитових) залишків на кореспондентських рахунках банків на кінець операційного дня;

– кредити овернайт, які надані (отримані) іншим банком на термін не більше одного операційного дня і використовуються для завершення розрахунків поточного дня;

– кошти, які надані (отримані) іншим банком за операціями РЕПО, що пов'язані з купівлею цінних паперів на певний період з умовою зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою ціною або з умовою безвідкличної гарантії погашення у разі, якщо термін операції РЕПО збігається з терміном погашення цінних паперів.

На кредитному ринку переважають короткострокові міжбанківські кредити, у тому числі "короткі гроші" (кредити, що видаються на термін від одного дня до двох тижнів).

Міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспондентських відносин між банками, відіграють роль інструменту налагодження більш тісних і довірливих відносин між банками. Міжбанківські депозити пов'язані з активними депозитними операціями банків, тобто вкладенням тимчасово вільних коштів одних банків у інші кредитні установи, у тому числі центральний банк. Внесення депозитів комерційними банками у центральний банк у межах обов'язкових резервів є одним із методів регулювання сукупного грошового обігу країни. Тимчасово вільні кошти у банку виникають через брак необхідного попиту на фінансовому ринку або невигідність розміщення кредитних ресурсів серед клієнтів. Найпоширеніші строки депозитів – один, три і шість місяців, граничні – від одного дня до двох років. Засоби міжбанківського ринку використовуються комерційними банками не тільки для короткострокових, а й для середньо- і довгострокових активних операцій, регулювання балансів, виконання вимог центральних банків. Відсоткові ставки враховують власні витрати банків, взятий ними кредитний ризик, співвідношення попиту і пропозиції та інші фактори. Вони є базовими під час розрахунку відсоткових ставок за іншими, довгостроковішими, кредитами на національному і міжнародному ринках позикових капіталів.

Проведення операцій на міжбанківському ринку впливає на платоспроможність комерційних банків через можливість рефінансування в НБУ. Ресурси міжбанківського ринку належать до сфери забезпечення ліквідності комерційних банків, якщо розглядати цю ліквідність як потік коштів з урахуванням можливості банку одержати кредит на міжбанківському ринку І забезпечити надходження готівки від операційної діяльності. Нестача ліквідних коштів підштовхує комерційні банки до операцій на міжбанківському ринку і встановлення норми ліквідності на звітну дату.

Валютний ринок охоплює операції купівлі-продажу валют і платіжних документів, які обслуговують широке коло зовнішньоекономічних операцій, страхування валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, переміщення валютної ліквідності.

Більш детально механізм функціонування валютного ринку розглянуто в темі 6.