Виконання кошторису за загальним і спеціальним фондами має певні особливості. Видатки загального фонду кошторису здійснюються, виходячи з потреби у реалізації першочергових заходів та з урахуванням платежів, необхідних для погашення зобов'язань минулих періодів. Видатки спеціального фонду кошторису провадяться в межах надходжень до цього фонду і здійснюються у такій послідовності:
o за встановленими напрямами використання;
o на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису;
o на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
Фінансування видатків бюджетних установ відбувається за наявності затверджених кошторисів та відповідних планів. Виконання кошторису та планів здійснюється розпорядниками бюджетних коштів в межах сум бюджетних асигнувань, затверджених у цих документах, а також за наявності витягу Державної казначейської служби, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.
У разі, якщо зазначені кошториси та плани не затверджені, видатки здійснюються на підставі проектів кошторисів і планів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчених підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби.
За умов, коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. При цьому бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а вищі навчальні заклади та наукові установи також тимчасові індивідуальні плани використання бюджетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками.
Невідповідність кошторисів та планів витягу, отриманому від органів Казначейства, є приводом для приведення їх у відповідність до останнього.
Зміни до кошторису та планів можуть вноситись за умов:
o виникнення потреби у перерозподілі бюджетних асигнувань у розрізі економічної класифікації видатків бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним і спеціальним фондами розпорядника;
o передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого;
o ухвалення рішення про зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам на суму коштів, витрачених не за цільовим призначенням;
o ухвалення рішення про перерозподіл видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів за бюджетними програмами, а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків;
o прийняття рішення про перерозподіл видатків бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями;
o ухвалення рішення про передачу нерозподілених бюджетних призначень на визначену в законі про Державний бюджет України мету між головними розпорядниками;
o ухвалення рішення про скорочення видатків бюджету або надання кредитів за рахунок коштів загального фонду бюджету в цілому на рік;
o внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
o виникнення потреби у збільшенні видатків бюджету або наданні кредитів за рахунок коштів спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року, не використаних у попередньому бюджетному періоді, порівняно з надходженнями, врахованими у бюджеті.
Відповідні зміни до кошторису та відповідних планів вносяться після внесення змін до розпису відповідного бюджету. У разі внесення змін до кошторису та планів складаються відповідні довідки.
Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли сумарний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж планові надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету або надання кредитів з бюджету має дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів і залишків бюджетних коштів на початок року.
Розпорядниками вносяться зміни до спеціального фонду кошторису в частині збільшення надходжень та видатків за умов, коли обсяги власних надходжень спеціального фонду кошторису фактично перевищили обсяги, враховані під час затвердження відповідного бюджету, з урахуванням залишків на початок року. Зміни вносяться на підставі розрахунків з відповідним обґрунтуванням.
У разі, коли фактичний обсяг власних надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року бюджетних установ менший, ніж плановані показники, враховані у спеціальному фонді кошторису, розпорядники зобов'язані за три тижні до кінця бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису у частині зменшення надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді. Розпорядники впорядковують бюджетні зобов'язання з урахуванням внесених до спеціального фонду кошторису змін.
Органи казначейства ведуть облік таких змін, провадять видатки спеціального фонду бюджету за власними надходженнями на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін (без унесення змін до бюджетного розпису) та відображають у звітності про виконання державного бюджету планові показники за спеціальним фондом бюджету з урахуванням внесених змін до кошторисів.
Зміни до спеціального фонду кошторису за іншими надходженнями (крім власних надходжень бюджетних установ) є підставою для складання довідки про внесення змін до кошторису.
Головні розпорядники під час складання та подання зведеної фінансової звітності враховують дані довідок про внесення змін до кошторису, які є підставою для відображення планових показників за власними надходженнями у зведених звітах про виконання кошторисів. При цьому зазначені дані мають відповідати даним обліку Державної казначейської служби.
У разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до рішення про місцевий бюджет не вносяться.
5.4. Застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі
Тема 6. Фінансове вирівнювання та бюджетне регулювання
6.1. Міжбюджетні відносини: сутність та моделі організації
6.2. Фінансове вирівнювання та механізми бюджетного регулювання
6.3. Міжбюджетні трансферти
6.4. Порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів (дотації вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету України)
6.5. Підходи до вдосконалення формули розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів
Тема 7. Фінанси підприємств комунального господарства
7.1. Комунальна власність: порядок формування, суб'єкти, об'єкти, ефективність управління