У цьому розділі наводимо серію рекомендацій Міжнародного валютного фонду стосовно заходів, що спроможні продемонструвати готовність країн задовольнити вимогу щодо відсутності "нових боргів з внутрішніх видатків".
Питання заборгованості з бюджетних видатків постало перед цілою низкою країн, які прагнуть економічної стабільності та сталого розвитку. Дії, запропоновані в цьому розділі, розглядаються як необхідні умови управління заборгованістю по видатках, які можуть бути використані в практичній роботі. Однією з умов запобігання заборгованості з видатків є дотримання суворих бюджетних обмежень із застосуванням засобів політичної та фінансової дисципліни .
Практичне втілення пропозицій потребуватиме їх певної адаптації до конкретних умов, але наміром є забезпечення рамок для діяльності по запобіганню заборгованості. Дотримання таких рамок буде свідченням того, чи докладено справжніх зусиль у сфері адміністрування видатками.
Таблиця 25
Загальна схема організації бюджетного контролю
Проблеми заборгованості
Заборгованість зумовлюється низкою причин, до яких належать:
o нереальний бюджет, де відсутні кошти у обсязі, достатньому для досягнення цілей та завдань поточної політики. Внаслідок цього галузеві управління та відділи намагаються досягти своїх політичних цілей, порушуючи передбачені асигнування;
o система нормованого розподілу коштів (часто запроваджується через невідповідність доходної частини бюджетним зобов'язанням);
o неякісний моніторинг та система контролю, які нездатні належним чином стримувати бюджетні закупівлі і неспроможні виявити закупівлі, що провадяться поза рамками офіційних процедур. Такі явища спостерігаються в умовах ведення ручного управління, але вони зустрічаються і в системі автоматизованого управління за послабленого контролю;
o відсутність заходів, що застосовуються до розпорядників бюджетних коштів, які своїми діями або бездіяльністю допустили заборгованість.
Система запобігання заборгованості
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів в особі їхніх керівників наділені певними правами щодо розподілу ресурсів відповідно до завдань та функцій, які вони здійснюють у контексті делегованих їм повноважень, стимулів та наявної інформації. Відповідно готовність боротися із заборгованістю потребує системи контролю, певних дій з метою дотримання правил, ролі, інформаційних вимог та стимулів, з якими стикаються ті, хто приймає рішення. Для припинення накопичення боргів, необхідно:
o зміцнити бюджетні обмеження;
o удосконалити систему контролю та моніторингу;
o перейти від системи нормованого розподілу коштів до системи управління коштами (боргами);
o підвищити реалістичність бюджетних оцінок .
Виходячи з реальності кроків щодо запобігання заборгованості, розглянемо лише перші два питання, оскільки це саме ті дві сфери, де можна вдатися до негайних дій навіть ще до запровадження автоматизованої інтегрованої інформаційної системи управління фінансами (АІІСУФ). Звісно, введення в дію АІІСУФ є бажаним у середньостроковій перспективі, але не потрібно відкладати короткострокові заходи, оскільки надто багато надій пов'язувалося із спроможністю системи вирішити проблеми заборгованості з видатків .
Важливо розібратися з першопричиною накопичення боргів, що пов'язані з якістю підготовки бюджету. До бажаних дій можна віднести таке:
o більш ефективні системи обчислення собівартості та оцінки і методології;
o дисципліноване залучення планових резервів та резервів на покриття непередбачуваних подій;
o посилення ролі фінансових органів у складанні бюджету;
o жорсткіший контроль за додатковими надходженнями до бюджету. Більшість із цих необхідних та бажаних заходів будуть виконані у середньостроковій перспективі, тому потрібно зосередити увагу на короткострокових заходах, які ґрунтуються на системі, розробленій Міжнародним валютним фондом.
РОЗДІЛ 7. Міжбюджетиі відносини, їх складові
7.1. Поняття та принципи бюджетного унітаризму
7.2. Визначення та види бюджетного федералізму
7.3. Концепція бюджетної децентралізації
7.4. Концепція субсидарності
7.5. Історія становлення і розвитку бюджетних відносин в Україні
7.6. Інструменти міжбюджетних відносин
7.7. Регіональне вирівнювання в системі міжбюджетних відносин
7.8. Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів