Наявність нераціональних структур виробництва і споживання призводить до того, що обсяг і види екологічно стійких відходів збільшуються безпрецедентними темпами. Якщо така тенденція збережеться, обсяг відходів може істотно збільшитися, зокрема до 2025 р. зрости в чотири-п'ять разів. Найліпшим засобом, що дасть змогу повернути у зворотному напрямку тенденцію, яка спостерігається нині, є превентивний підхід до обробки й вилучення відходів, що забезпечує зміни в способі життя, а також у структурі виробництва і споживання.
Тому в системах управління екологічною безпекою слід виходити з порядку пріоритетності встановлених цілей і приділяти основну увагу таким чотирьом програмам:
• мінімізація відходів;
• максимізація екологічно безпечного повторного використання і рециркуляції відходів;
• сприяння екологічно безпечному вилученню та обробці відходів;
• розширення операцій, пов'язаних із відходами, у життєвому циклі продукції.
Пріоритет слід надати впровадженню програм щодо забезпечення мінімізації обсягу утворюваних відходів та спонукати неурядові організації і групи споживачів до участі в таких програмах. Ці програми повинні, за можливості, формуватися на основі здійснюваних або запланованих заходів і спрямовуватися на:
• створення і зміцнення національного потенціалу в галузі вивчення й розробки екологічно безпечних технологій, а також застосування заходів щодо зведення до мінімуму обсягу утворюваних відходів;
• формування стимулів для зміни нераціональних структур виробництва і споживання;
• розробку цільових планів дій із мінімізації утворення відходів як складових загальнонаціональних планів розвитку народного господарства;
• надання особливої уваги чинникам мінімізації відходів у постачальницькій діяльності.
Цілями у сфері управління максимізацією екологічно безпечного повторного використання і рециркуляції відходів є такі:
• забезпечення зміцнення й розширення корпоративних систем утилізації і вторинної переробки відходів;
• розробка програм утилізації і вторинної переробки всіх видів відходів, у тому числі паперу;
• забезпечення підготовки інформації, розробки методів і відповідних директивних документів, щоб сприяти створенню і впровадженню систем утилізації і вторинної переробки відходів.
Щоб досягти визначених цілей, потрібно:
• створити і зміцнити національний потенціал для утилізації повторного використання постійно зростаючого обсягу відходів;
• переглянути і реформувати національну політику в галузі відходів для створення стимулів для утилізації і повторного використання відходів;
• розробити і впровадити національні плани в галузі обробки та вилучення відходів, які б ґрунтувалися на концепції утилізації і повторного використання відходів та забезпечували її впровадження;
• змінити існуючі норми або вимоги до продукції, що виробляється, для зменшення обсягів сировинних матеріалів;
• розробити програми суспільної освіти та інформування в інтересах пропаганди використання продуктів рециркуляції.
Безпечне та екологічно обґрунтоване вилучення радіоактивних відходів (цільове управління)
Радіоактивні відходи утворюються під час ядерного паливного циклу, а також під час використання ядерних матеріалів (використання радіоактивних ізотопів у медицині, у наукових дослідженнях і в промисловості). Рівень радіаційної та експлуатаційної небезпеки, пов'язаної з радіоактивними відходами, коливається від дуже низької (у випадку короткоживучих малоактивних відходів) до дуже значної (у випадку високоактивних відходів). Щорічно в усьому світі внаслідок виробництва ядерної енергії утворюється приблизно 200 000 м3 малоактивних і проміжних радіоактивних відходів і 10 000 м3 високоактивних відходів. Обсяг цих відходів зростає у зв'язку з введенням в експлуатацію нових ядерних енергоблоків, демонтажем ядерних установок і розширенням використання радіоактивних ізотопів. Високоактивні відходи містять приблизно 99 % радіоактивних ізотопів і завдяки цьому становлять значну радіаційну небезпеку.
Мета безпечного та екологічно обгрунтованого управління вилученням радіоактивних відходів полягає в тому, щоб забезпечити безпечне поводження з радіоактивними відходами, їх транспортування, зберігання та вилучення для охорони здоров'я людини і навколишнього середовища на більш широкій основі інтерактивного комплексного підходу до безпечного поводження з радіоактивними відходами.
Щоб досягти мети, потрібно:
• сприяти проведенню політики і прийняттю практичних заходів щодо мінімізації утворення радіоактивних відходів та забезпечувати їх безпечні обробку, кондиціонування, перевезення і вилучення;
• надавати підтримку заходам, що пов'язані з розробкою і розповсюдженням норм або керівних принципів і кодексів стосовно радіоактивних відходів, у вигляді міжнародно визнаної основи для безпечного та екологічно обгрунтованого поводження з радіоактивними відходами та їх вилучення.
Розширення діяльності, пов'язаної з відходами
Глава 8. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
8.1 Загальні положення
8.2 Специфіка інформаційних систем екологічного управління
8.3 Екологічне законодавство як системоутворювальна база даних
8.4 Інформація для прийняття рішень у контексті збалансованого розвитку
8.5 Кадастрова інформаційна система
8.6 Екологічний моніторинг
8.7 Екологічне картографування