Екологічний облік і контроль динамічно розвивають напрямки діяльності, що включають фінансовий і управлінський облік, звітність за екологічними показниками й екологічний аудит. Перший крок у напрямку змістовного екологічного обліку на рівні підприємств зроблений наприкінці 80-х років XX ст. відповідно до Міжнародних стандартів обліку і звітності. До того часу бухгалтери залишалися осторонь під час обговорення питань, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, і їх не залучали до управління природоохоронною діяльністю. Більш того, не використовувалася традиційна модель обліку для відображення природоохоронної діяльності навіть у тих випадках, коли від цього залежало виживання компанії. Зв'язок між управлінням природоохоронною діяльністю й екологічним обліком стає особливо очевидним, якщо керуватись принципом "не можеш вимірити, не зможеш керувати".
Спочатку облік не сприймався як інструмент управління природоохоронною діяльністю навіть незважаючи на швидке зростання витрат і зобов'язань західних підприємств, пов'язаних із природоохоронною діяльністю, - вони не відображалися у фінансових звітах. Наприклад, Агентство США з охорони навколишнього середовища виявило 27 000 місць поховання відходів, для очищення яких буде потрібно 1 млрд. доларів. Така сума повинна була б привернути увагу бухгалтерів. Однак цього не відбулося, і витрати не включалися у фінансові звіти відповідальних за це підприємств. Багато підприємств узагалі відмовилися визнати масштаби своїх дій по забрудненню навколишнього середовища і враховувати вартість витрат по очищенню відходів, тому що це відбилося б на цінах їхніх акцій.
Слід вказати на відсутність національних стандартів обліку екологічної інформації, призначеної для звітності. На початку 90-х років XX ст. Почали розроблятись перші керівництва (рекомендації) для бухгалтерів, де вказувалося, що повинно бути представлене у фінансових звітах, щоб їхні користувачі могли бачити реальну картину впливу господарської діяльності підприємства на навколишнє середовище. В наступні роки в ряді країн на підприємствах стали налагоджувати роботу з екологічного обліку і відображати в ньому інформацію про охорону навколишнього середовища. Наявність зазначеної інформації відкриває широкі можливості її використання під час екологічного аудиту підприємств.
На сьогодні необхідно узагальнити дані про стан екологічного обліку в різних країнах з метою розробки загальної директиви (провідних указівок) для органів, що займаються встановленням стандартів. Нові рекомендації повинні зменшити імовірність того, що національні органи стандартизації, розроблять різні методи обліку тих самих екологічних проблем.
Причини, з яких питання, пов'язані з природоохоронною діяльністю, необхідно об'єднати в корпоративний облік:
o рахунки підприємства повинні відображати його відношення до охорони навколишнього середовища; вплив витрат, ризиків, зобов'язань і відповідальності, пов'язаних із природоохоронною діяльністю, на фінансове положення підприємства;
o інвестори для прийняття інвестиційних рішень повинні мати інформацію по екологічні заходи і витрати, пов'язані із природоохоронною діяльністю;
o питання, пов'язані з природоохоронною діяльністю відносяться до управлінської діяльності; менеджерам необхідно виявляти і розподіляти природоохоронні витрати таким чином, щоб продукція була правильно оцінена й інвестиційні рішення базувалися на реальних витратах і вигодах;
o підприємства одержать певні переваги в конкурентній боротьбі за клієнтів, якщо доведуть, що їхні товари і послуги повноцінніші з екологічної точки зору;
o екологічний облік - ключ до сталого розвитку підприємства. Всесвітнім екологічним форумом зі сталого розвитку уперше введений термін "екоефективність". Екоефективний режим роботи зменшує вплив підприємства на стан навколишнього середовища, одночасно підвищуючи його рентабельність і прибутковість, однак екологічна ефективність може бути визначена тільки за допомогою введення екологічного обліку, тобто надання точної інформації з природоохоронних витрат, заощадження і впливу господарської діяльності на навколишнє середовище. Керівники (бухгалтери) підприємств, що прагнуть збільшити обсяги фінансування за допомогою західних ринків капіталу, розуміють, що в нових бухгалтерських балансах повинна бути представлена інформація з екологічних зобов'язань. її відсутність знизить довіру інвесторів до фінансових рахунків (звітів). Інвестори, що підозрюють про існування таких зобов'язань підвищать вартість капіталу для підприємств через підвищення ризику. Таким чином, екологічно значима інформація повинна стати невід'ємною частиною зрозумілих і достовірних звітів підприємств, що чинять очевидний вплив на стан навколишнього середовища.
Перші корисні кроки в області екологічного аудиту вже початі. Законодавство, інвестори (банки), громадськість і всесвітня конкуренція повинні сприяти представленню звітності з природоохоронних заходів. Можна констатувати необхідність відповідної системи заходів для забезпечення конкурентноздатності компаній на світовому ринку. Якщо фірма екологічно ефективна, вона повинна повідомляти результати своїх екологічних заходів. Фінансове співтовариство використовує звіти, що містять екологічні показники, для оцінки майбутнього обігу коштів і прийняття інвестиційних рішень та рішень з кредитування цих підприємств.
8.1. Передумови впровадження міжнародних стандартів ISO серії 14000 на системи управління навколишнім середовищем в Україні
8.2. Мета та принципи управління навколишнім середовищем
8.3. Проведення первинного екологічного аналізу
8.4. Розробка екологічної політики та планування
8.5. Переваги, які надає організації система управління навколишнім середовищем
Розділ 9. Міжнародний досвід і співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
9.1. Визначення пріоритетів в галузі міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
9.2. Міжнародне співробітництво та інтеграція в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
Інтеграція екологічної політики та роль судів в цьому процесі