Економічний аналіз - Мних Є.В. - 7.4. Аналіз фінансових результатів інвестиційної діяльності

До доходів інвестиційної діяльності належать доходи від:

• реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів тощо), майнових комплексів;

• неопераційних курсових різниць;

• безоплатно одержаних необоротних активів;

• інші доходи, що надійшли не від операційної чи фінансової діяльності.

Аналізуючи доходи інвестиційної діяльності, необхідно визначити обґрунтованість та повноту реалізації реальних та фінансових інвестицій відповідно до визначених проектів. При цьому слід врахувати відмінності у визнанні інвестиційних проектів на проектній стадії і в період їх реалізації. Важливо також оцінити економічну доцільність змін з погляду повноти і своєчасності їх реалізації.

Доходи неопераційних курсових різниць не належать до заслуг діяльності суб'єкта господарювання, а є наслідком зміни стану валютного ринку.

Дохід від цільового фінансування капітальних інвестицій і безоплатно одержаних необоротних активів, що підлягають амортизації, визначається у сумі амортизації відповідних активів одночасно з їх нарахуванням. Дохід від безоплатно одержаних земельних ділянок і фінансових інвестицій визнається при їх вибутті.

Особливість аналізу причинно-наслідкових зв'язків зміни доходу інвестиційної діяльності пов'язана з тим, що цей дохід залежить від вибору та реалізації видів інвестиційних проектів.

До витрат інвестиційної діяльності належать:

• собівартість проданих необоротних активів;

• собівартість проданих фінансових інвестицій;

• собівартість проданих майнових комплексів;

• втрати від неопераційних курсових різниць;

• уцінка необоротних активів;

• уцінка фінансових інвестицій;

• списання необоротних активів.

Об'єктивні підстави уцінки і списання інвестицій не розглядаються як керовані факти зміни витрат, а визнаються як дана реальність. Зміна собівартості фінансових та реальних інвестицій оцінюється за загальною методикою аналізу витрат діяльності.

Основна увага в аналізі інвестиційної діяльності приділяється оцінюванню та діагностиці її фінансових результатів. Поряд з вибором та забезпеченням руху інвестиційних проектів істотним є факторний аналіз резервів прибутку (збитку) інвестиційної діяльності.

Прибуток (збиток) від інвестиційної діяльності утворюється за реальними та фінансовими інвестиціями. Аналізуючи прибуток реальних інвестицій, треба виокремити такі завдання:

• провести оцінку динаміки та структури прибутку реальних інвестицій;

• оцінити виконання плану з прибутку реальних інвестицій;

• здійснити факторний аналіз зміни прибутку реальних інвестицій;

• визначити напрями підвищення прибутковості реальних інвестицій.

Планові завдання та очікувана динаміка прибутку реальних інвестицій визначають під час вибору й обґрунтування інвестиційних проектів (програми). Проте реалізація інвестиційних проектів (програми) пов'язана зі зміною дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, що призводить до відхилень фактичної або очікуваної прибутковості реальних інвестицій. Зміна прибутку реальних інвестицій розраховується за впливом таких факторів:

• зміна обсягу інвестування;

• зміна структури інвестицій;

• зміна рентабельності інвестицій. Методика розрахунку впливу факторів така.

1. Щоб розрахувати вплив, обсягу інвестування на зміну прибутку реальних інвестицій (ДЯ°), треба відхилення фактичного обсягу інвестування (і.) від базового (7б) помножити на базовий рівень рентабельності реальних інвестицій (в£):

2. Структурні зрушення у реалізації інвестиційної програми зумовлюють зміну прибутку реальних інвестицій внаслідок різної рентабельності окремих інвестиційних проектів. Для того щоб розрахувати вплив структурних зрушень на зміну прибутку реальних інвестицій (АП^Р), потрібно методом перерахунку даних визначити прибуток фактичних інвестицій за базовою структурою (Щ) і зіставити його з базовою величиною прибутку реальних інвестицій (Я? ):

3. Щоб розрахувати вплив рентабельності інвестицій на зміну прибутку реального інвестування (ДЯ* ), треба відхилення фактичної рентабельності інвестицій (Я*) від базової помножити на фактичний обсяг інвестування:

Аналіз прибутку (збитку) фінансових інвестицій пов'язаний з оцінками результатів використання цінних паперів (акцій, облігацій, ощадних сертифікатів, векселів). Його здійснюють на запит внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Прибуток від придбаних акцій встановлюють за двома складниками: дивідендами та можливою різницею між ціною придбання та подальшим продажем. Дивіденд — це частка прибутку підприємства в розрахунку на акціонерний капітал. Сума дивіденду — це виплата акціонерові частини прибутку в розрахунку на одну акцію. Норма дивіденду — це співвідношення суми дивіденду і номінальної вартості акцій. Ставку дивіденду і курсову вартість акцій (курс акцій) формують під впливом багатьох факторів. Внутрішніми факторами можуть бути: фактори формування чистого прибутку, кредитні ставки та величина банківського кредитного ризику, політика суб'єктів господарювання щодо розподілу прибутку і виплати дивідендів тощо. Зовнішні фактори — податкова та амортизаційна політика держави, рівень процентної ставки за кредит, стан кредитного ринку, кон'юнктура фондового ринку тощо.

Зміна курсів акцій (Кл) зумовлена сумою дивідендів і відсотків ставки за кредит:

де Д — сума дивідендів, тис. грн;

Кр — відсоткова ставка за кредит, %; Ап — номінальна ціна акції, грн; #, — норма дивіденду, %.

Сума сплачених (отриманих) дивідендів залежить від зміни кількості проданих (куплених) акцій та зміни ставки дивіденду на одну акцію. Цю двофакторну мультиплікативну модель можна дослідити методами елімінування і визначити частку впливу.

Вибираючи варіанти придбання акцій, враховують вигідність їх купівлі (допустиму ціну — Ц ). її розраховують відношенням суми дивіденду ІД) до норми прибутку на одну акцію:

Допустиму норму прибутку можна розрахувати, якщо за основу взяти ставку відсотків за ощадними вкладами або на рівні прибутковості державних короткотермінових облігацій.

Цінність акцій з урахуванням їх попиту на фондовому ринку (Ц'и) розраховують за відношенням ринкової ціни акції (Ц[ ) і прибутку на одну акцію за рік (Па):

Коефіцієнт котирування акцій розраховують як відношення ринкової ціни акції до її облікової ціни ( Щ ):

Прибуток від короткочасних операцій з акціями становить різницю суми виторгу їх продажу та витрат на придбання.

Якщо є вільні грошові кошти, то будь-який суб'єкт може їх вкладати в облігації суб'єктів господарювання або держави. Прибуток утворюється з відсотків на облігацію та з різниці між ціною їх придбання та викупу.

Прибуток за отриманими векселями (7Твек) обчислюють так:

де Свек — сума векселя, грн;

ів — річна дисконтна ставка за векселем, %.

Депозитні сертифікати дисконтного типу продають за ціною нижче номіналу, а погашають за номіналом. Різниця між ціною погашення і ціною придбання є прибутком від їх придбання.