Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - 8.5. Аналіз резервів зниження собівартості

Резерви зниження собівартості продукції – це кількісно визначені можливості економії витрат людської та уречевленої праці.

Резерви зниження собівартості можна виявляти на ранніх стадіях життєвого циклу виробів і у процесі виробництва.

На ранніх стадіях життєвого циклу виробів ефективним методом виявлення резервів зниження собівартості продукції є функціонально-вартісний аналіз (ФВА).

Використання ФВА для зниження собівартості продукції, яку випускають, дещо відрізняється від його застосування при розробці нових виробів. Головна відмінність полягає у тому, що на стадії НДР і ДКР ФВА використовують для підвищення якості виробів, при чому паралельно вирішують питання зниження витрат на їх виробництво й експлуатацію, а для пошуку резервів зниження собівартості обсяг досліджень обмежують окремими виробами, їх елементами, технологією й організацією їх виробництва.

Завданнями проведення ФВА є:

• підвищення конкурентоспроможності продукції;

• підвищення якості об'єкта в цілому або його складових;

• зниження витрат на виробництво (зниження матеріало-, фондо-, трудо- й енергомісткості);

• підвищення продуктивності праці;

• заміна дефіцитних, імпортних матеріалів, комплектуючих виробів;

• збільшення обсягу продукції без додаткових матеріальних вкладень та ін.;

• ліквідація "вузьких місць" у виробництві;

• зниження експлуатаційних і транспортних витрат;

• підвищення екологічності виробництва;

• розробка нових або вдосконалення наявних конструкцій, технологічних процесів, систем організації праці та управління процесом виробництва, прогнозування розвитку об'єктів тощо. Результат проведення ФВА – зниження витрат на одиницю корисного ефекту – може бути виражений:

• підвищенням споживчих властивостей виробу за одночасного скорочення витрат;

• підвищенням споживчих властивостей при збереженні або економічно виправданому збільшенні витрат;

• скороченням витрат при збереженні або обґрунтованому зниженні функціональних параметрів виробу до необхідного рівня.

Характерна риса ФВА собівартості – обмеження кількості досліджуваних виробів, а за окремими з них – обмеження кількості внутрішньовиробничих резервів зниження витрат (матеріальних, трудових та ін.).

Об'єктами вивчення ФВА за окремими виробами можуть бути дорогі деталі та вузли низької якості, гостро дефіцитні матеріали й ін.

Резерви зниження собівартості, виявлені ФВА, визначають шляхом виявлення й усунення зайвих витрат, поява яких спричинена недосконалістю конструкції виробу в цілому або його деталей, із використанням застарілих технологій та нераціональною організацією виробництва.

Основну увагу тут приділяють виявленню неекономічних технічних рішень, зайвих і невикористаних функцій обладнання, недовикористаних функціональних ресурсів (механічної міцності, класу точності та ін.), відхилень від нормальних умов, передбачених процесами виготовлення й організації виробництва й ін.

Зайві витрати знижують або повністю усувають у межах основної конструкції виробу, змінюють лише окремі елементи, зберігаючи їх взаємозв'язок і взаємодію з іншими складовими виробу. ФВА виробів, здійснений з метою зниження собівартості, у першу чергу проводять за виробами, що мають найбільшу частку в загальному обсязі випуску продукції за умови збереження її в перспективі. Можна використовувати й інші критерії для вибору об'єкта ФВА, наприклад, частку певного виробу в загальній трудомісткості матеріальних витрат, витрати конкретного матеріалу та ін. За цими критеріями встановлюють також черговість ФВА.

Після того як визначено об'єкти аналізу, складають план проведення ФВА, що передбачає:

• аналіз зібраної інформації;

• зазначення конкретних об'єктів аналізу;

• аналіз конструкцій та деталей, виготовлених за визначеними технологією й організацією виробництва, що дає змогу окреслити завдання щодо зниження витрат на їх виробництво;

• визначення напрямів пошуку ідей і пропозицій щодо вирішення запланованих завдань;

• аналіз ідей і пропозицій, вибір найприйнятніших для використання ФВА;

• підготовку рекомендацій;

• прийняття рішень за рекомендаціями ФВА і забезпечення їх упровадження.

Для узагальнення даних про витрати складають таблицю, в якій відображають деталі та вузли, їх вартість за статтями калькуляції, у тому числі й податки, що відносять до собівартості продукції. На підставі даних цієї таблиці отримують узагальнену характеристику досліджуваного об'єкта, в якій і відбирають деталі для ФВА, визначають конкретні завдання щодо зниження витрат на їх виготовлення.

Важливе значення мають побудова й аналіз функціональної моделі. Цю роботу виконує головний конструктор або група фахівців його відділу. Її результатом є визначення головної функції на базі чіткого з'ясування всього комплексу функцій.

На підставі проведеного аналізу формулюють завдання щодо усунення виявлених функціональних перевитрат і визначення їхньої вартості.

Якщо після проведення аналізу не виявлено функціональних надмірностей, резервами зниження собівартості виробництва, які визначають за допомогою ФВА, можуть бути заміна дешевшими матеріалами за умови збереження якості, заміна купованих комплектуючих для виготовлення продукції на комплектуючі власного виробництва та ін.

На наступному етапі аналізу вивчають технологію виготовлення виробів і можливості її здешевлення, наприклад, за рахунок зменшення кількості зайвих деталей, скорочення непотрібних операцій або їх об'єднання, та ін. Важливим етапом ФВА є генерування ідей за допомогою методів інженерної творчості – "мозкового штурму", конференції ідей тощо. Висунуті ідеї та пропозиції фіксують у спеціальних картках, в яких відображають суть ідей та ескізи деталей, вузлів і т. д., прізвище, ім'я, по батькові учасників обговорення і прийняте рішення, яке оформляють у формі протоколу та яке затверджує головний інженер або інша, уповноважена на це особа, що гарантує захист авторських прав.

За прийнятими для впровадження ідеями розробляють конкретні заходи, спрямовані на зниження витрат на виробництво, і контролюють їх виконання, що сприяє підвищенню рентабельності та конкурентоспроможності продукції.