Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг).

Попередній структурний аналіз прибутку звітного періоду довів, що основне джерело його формування на цьому підприємстві – прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг). Він є кінцевим результатом діяльності підприємства не лише у сфері виробництва, а й у сфері обігу. Формалізований розрахунок прибутку від реалізації продукції (Р) можна подати у такому вигляді:

де – виручка (нетто) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); (без урахування ПДВ, акцизів й аналогічних обов'язкових платежів);

S – собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

– комерційні витрати;

– управлінські витрати.

Найважливішими умовами зростання прибутку від реалізації продукції є збільшення обсягу випуску продукції, забезпечення ритмічності виробництва і відвантаження продукції, зниження її собівартості, підвищення її якості та конкурентоспроможності, оптимізація запасів готової продукції на складах, своєчасна оплата покупцями замовленої ними продукції, застосування прогресивних форм розрахунків за продукцію (факторинг).

Фактично отриманий у звітному періоді в процесі реалізації прибуток може відрізнятися від прибутку за минулий період або від прогнозного у зв'язку з впливом низки зовнішніх і внутрішніх чинників. Тому під час аналізу важливо дати не лише загальну оцінку динаміки і виконання прогнозу прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а й всебічно вивчити чинники, що на нього впливають, визначити ступінь впливу кожного з них. Для ознайомлення з основними показниками, які характеризують динаміку і виконання прогнозу з реалізації продукції (робіт, послуг) і прибутку, потрібно звернутися до даних бізнес-плану і форми 2 (табл. 13.2).

У процесі порівняння підсумків зміни обсягу реалізації продукції, обчисленої в гуртових цінах і за повною собівартістю, з даними минулого року було виявлено, що при зниженні обсягу реалізації продукції в гуртових цінах на 6,25% (54 190 : 57 800 ž 100 - 100) собівартість продукції знизилася на 8,61% (45 020 : 49 260 ž 100 - 100).

Це привело до збільшення суми прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) порівняно з минулим роком на 630 тис. грн. (9170 - 8540), або на 7,38%.

Таблиця 13.2. Динаміка реалізації продукції та прибутку

На зміну суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) порівняно з минулим роком і прогнозом можуть вплинути також зміна обсягу і структури реалізованої продукції, її собівартості та гуртових цін.

Між зміною обсягу реалізованої продукції і величиною отриманого прибутку є прямо пропорційна залежність при реалізації рентабельної продукції та обернена залежність – при реалізації збиткової. Збільшення обсягу рентабельної продукції веде до збільшення маси прибутку. Вплив зміни обсягу реалізації продукції на суму прибутку можна визначити за такою формулою:

або ,

де – приріст (зменшення) прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації;

– прибуток базового періоду (року, кварталу) або за прогнозом;

– коефіцієнт зміни обсягу реалізації продукції.

Цей показник можна визначати, враховуючи обсяг реалізації продукції у порівняльних гуртових цінах, за формулою

,

де – фактичний обсяг реалізації продукції за звітний рік (період) у цінах базового року (періоду);

– обсяг реалізації продукції базового року (періоду). Його можна також визначати з урахування обсягу реалізації продукції за собівартістю

,

де – собівартість фактично реалізованої продукції за звітний рік (період) у цінах і тарифах базового періоду;

– собівартість реалізованої продукції базового року (періоду).

У нашому прикладі коефіцієнт зміни обсягу реалізації продукції в гуртових цінах порівняно з минулим роком становив

,

а за собівартістю

.

Вплив зміни обсягу реалізації на суму прибутку при реалізації продукції в гуртових цінах становитиме

P₁ = Р₀К₁ -Р₀ = 8540 ž 0,9299 - 8540 = -599 тис. грн.,

а за собівартістю

rР₁ = Р₀К₂ -Р₀ = 8540 ž 0,9200 - 8540 = -683 тис. грн.

Таким чином, за рахунок зниження обсягу реалізації у звітному році порівняно з минулим роком у гуртових цінах на 0,0701 і за собівартістю на 0,08 пункту прибуток від реалізації продукції знизився відповідно на 599 і 680 тис. грн.

Суттєвий вплив на суму прибутку може мати зміна собівартості реалізованої продукції. Між рівнем собівартості і прибутком обернена залежність: зниження собівартості продукції за інших незмінних умов веде до збільшення суми прибутку, і навпаки. Це пов'язано з тим, що суму прибутку визначають як різницю між вартістю реалізованої продукції в гуртових цінах (без ПДВ і акцизу) і її собівартістю.

Вплив зміни собівартості продукції на суму прибутку визначають шляхом порівняння фактичної собівартості реалізованої продукції з базовою собівартістю реалізованої продукції за формулою

,

де – вплив на прибуток зміни собівартості реалізованої продукції;

– фактична собівартість реалізованої продукції звітного року (періоду).

У нашому прикладі фактична собівартість реалізованої у звітному році (періоді) продукції становить 45 020 тис. грн., а базова – 45 320 тис. грн., тобто є економія на суму 300 тис. грн.

rР₃ = 45 020 - 45 320 = -300 тис. грн.

Отже, прибуток збільшився на 300 тис. грн.

Величина прибутку перебуває у прямій залежності від зміни гуртових цін на продукцію, оскільки є різницею між вартістю реалізованої продукції в гуртових цінах (без ПДВ і акцизу) і її повною вартістю.

Вплив на прибуток зміни оптових цін визначають шляхом порівняння вартості реалізованої у звітному році продукції (робіт, послуг) у реальних цінах з вартістю реалізованої у звітному році продукції в гуртових цінах і за тарифами базового року, тобто за формулою

,

де – вплив на прибуток зміни гуртових цін і тарифів;

– фактичний обсяг реалізації за звітний рік (період) за реальними у звітному році цінами.

У нашому прикладі у результаті зміни цін і тарифів прибуток збільшився на 440 тис. грн.

Р₄ = 54 190 - 53 750 = +440 тис. грн.

На прибуток від реалізації продукції впливають зміни у структурі й асортименті реалізованої продукції. Це відбувається внаслідок неоднакової рентабельності різних виробів. При збільшенні у складі реалізованої продукції частки виробів з рентабельністю вищою за середню по підприємству сума прибутку зростає, і навпаки. Вплив на прибуток зміни асортименту порівняно з минулим роком та структури реалізованої продукції визначають, застосовуючи так званий сальдовий метод. Тобто від загального відхилення зміни прибутку віднімають результати трьох попередньо розрахованих чинників і суму, отриману в результаті таких дій, приймають за вплив четвертого чинника.

У нашому прикладі розрахунок буде мати такий вигляд:

630 - (440 + 300 - 599) = +489.

Отже, завдяки збільшенню частки більш рентабельної продукції у загальному обсязі реалізації приріст прибутку становив 489 або 573 тис. грн.

Розрахунки впливу чинників на зміну прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) проти рівня попереднього року можна узагальнити у табл. 13.3.

Таблиця 13.3. Узагальнення результатів факторного аналіз прибутку

Фактичний приріст прибутку порівняно з минулим роком становить 630 тис. грн., який отриманий унаслідок зниження собівартості реалізованої продукції (300 тис. грн.), підвищення гуртових (відпускних) цін (440 тис. грн.) і змін у структурі продукції (489 тис. або 573 тис. грн.) за одночасного зменшення прибутку за рахунок зниження обсягу реалізації (599 тис. або 683 тис. грн.).

Аналіз чинників утворення надпланового прибутку від реалізації продукції у розмірі 1920 тис. грн. (9170 - 7250) свідчить, що:

а) за рахунок приросту обсягу реалізації продукції за повною собівартістю за прогнозом на 7,6% (45 020 : 41 830 ž 100 - 100) прибуток збільшився на 551 тис. грн.

7250 ž 7,6 :100 = 551 тис. грн.;

б) під впливом зміни структури й асортименту реалізованої продукції прибуток збільшився на 203 тис. грн.

7250 ž (54 190 : 49 080 - 45 020 : 41830) = = 7250 ž (1,104 - 1,076) = 7250 ž 0,028 = + 203 тис. грн.;

в) внаслідок зниження рівня витрат на 1 грн. на кожну одиницю реалізованої продукції прибуток збільшився на 1166 тис. грн.:

54 190 ž (45 020 : 54 190 - 41 830 : 49 080) = -1166 тис. грн.

Перевіривши результати розрахунків, отримали: 551 + 203 + 1166 = 1920 тис. грн.

Під час проведення аналізу розглянули методи функціонального детермінованого аналізу прибутку, що базується на розкладанні аналізованого показника на складові елементи, але при цьому не враховували складні зв'язки, які виникають між прибутком та іншими вартісними якісними показниками: продуктивністю праці, фондовіддачею, матеріаломісткістю, якістю продукції тощо.

Аналіз системи складних взаємозв'язків між показниками передбачає застосування методів стохастичного аналізу, до яких належать кореляційний і регресійний багатофакторний аналіз.

Точності розрахунків ступеня впливу чинників на результативний показник і одночасно вищої статистичної надійності досягають шляхом зведення значної кількості вихідних економічних показників до кількох узагальнювальних характеристик, тобто до комплексних чинників (головних компонентів). На основі цих чинників будують регресійне рівняння:

,

де – результативний показник (прибуток);

– ваговий коефіцієнт при головному компоненті;

– узагальнювальний чинник (головний компонент);

, – часткові вагові коефіцієнти при узагальнюючих показниках.

Виокремлені у процесі статистичної обробки початкових даних головні компоненти характеризують не просто чинники, а закономірності формування прибутку. Так, якщо в регресійному рівнянні Х₅ є показником продуктивності праці, то у регресійному рівнянні, побудованому на головних компонентах, комплексний чинник F₁ включає: Х₅ – продуктивність праці, Х₆ – чисельність робітників і Х₇ – коефіцієнт змінності. Тоді комплексний чинник F_l має нове змістове навантаження і може бути виражений як "рівень використання людської праці". Відповідно F₂, що включає фондовіддачу й оборотність обігових коштів, характеризує використання основних та оборотних засобів, a F₃, до складу якого входить матеріаломісткість і сума матеріальних витрат, характеризує рівень використання матеріальних ресурсів.

Вільний член рівняння, побудованого на головних компонентах, характеризує середнє значення прибутку загалом. У результаті розв'язання рівняння регресії, побудованого на головних компонентах, величину компонента прибутку можна визначити тільки шляхом виокремлення головних компонентів. Наявність у рівнянні середнього значення прибутку дає змогу провести порівняльний аналіз роботи підприємства за кілька років, установити динаміку його рентабельності.

Методика регресійного аналізу прибутку й інших вартісних показників потребує достатньої репрезентативності даних. Для цього необхідно використати дані за кілька років.

При використанні методів стохастичного аналізу складних взаємозв'язків рівняння регресії щодо прибутку набуває вигляду лінійного рівняння. Зв'язок чинників із прибутком можна подати у вигляді рівняння типу Y = а + bх. Розв'язання рівняння за кожним чинником, що впливає на прибуток, дає багатофакторну кореляційну модель аналізу прибутку

.

Після визначення параметрів рівняння можна охарактеризувати ступінь залежності показника прибутку від усіх урахованих у моделі чинників. Як чинники, що впливають на прибуток, можна взяти до уваги такі показники: витрати на гривню продукції, продуктивність праці, фондовіддачу, матеріаломісткість, коефіцієнт змінності, частку сертифікованої, нової або модернізованої продукції, оборотність обігових або сукупних активів, чисельність працюючих, суму матеріальних витрат, вартість основних фондів. Регресійний метод дає змогу виявити такі чинники формування прибутку, які не можна визначити на основі даних форми 2. Тому його застосування значно розширює і поглиблює можливості вивчення прибутку.