Сутність ефекту фінансового важеля. Порядок його розрахунку. Фактори зміни його величини. Методика розрахунку їхнього впливу.
Одним із показників, що застосовуються для оцінювання ефективності використання позикового капіталу, є ефект фінансового важеля (ЕФВ):
ЕФВ = (ВЕР-ЩК)(Х-КЛ)?± (15.1)
або
т(ЧП + Проц{1-Ка) Проц(1-Кп))ЗК = [ Акт ЗК )ВК
-(лаА-ДЬ)Ц, (15.2)
де ЧП - сума чистого прибутку;
Проц - нараховані проценти й інші витрати" пов'язані із залученням позикового капіталу;
Акт - середня сума сукупних активів у звітному періоді;
ROA - економічна рентабельність сукупного капіталу після сплати податків (відношення суми чистого прибутку і процентів за кредит з урахуванням податкового коректора до середньорічної суми всього сукупного капіталу), %;
Дзк - уточнена середньозважена ціна позикових ресурсів з урахуванням податкової економії, %;
Д|к - номінальна ціна позикових ресурсів, %;
Кп - рівень податкового вилучення з прибутку (відношення податків із прибутку до суми прибутку після сплати процентів);
ЗК - середня сума позикового (залученого) капіталу;
ВК - середня сума власного капіталу.
Ео>ект фінансового важеля показує, на скільки відсотків збільшується сума власного капіталу за рахунок залучення позикових засобів в оборот підприємства. Позитивний ЕФВ виникає в тому разі, якщо рентабельність сукупного капіталу вища від середньозваженої ціни позикових ресурсів, тобто якщо ROA > Дзк* Наприклад, рентабельність сукупного капіталу після сплати податку становить 15 %, тоді як ціна позикових ресурсів -10 %. Різниця між вартістю позикових засобів і прибутковістю сукупного капіталу дозволить збільшити рентабельність власного капіталу. За таких умов вигідно збільшувати плече фінансового важеля, тобто частку позикового капіталу. Якщо ROA < Цвк " виникає негативний ЕФВ (ефект "кийка**), у результаті чого відбувається "проїдання" власного капіталу, що може стати причиною банкрутства підприємства. З цього випливає, що позикові засоби можуть сприяти як нагромадженню капіталу, так і розоренню підприємства. Тому недарма борги образно порівнюють із зарядженою рушницею, що при вмілому поводженні з нею може захистити, а при необережному - вбити.
Щоб визначити, як змінився ЕФВ за рахунок кожного фактора обраної вами моделі, можна скористатися методом ланцюгової підстановки, послідовно замінюючи базовий рівень кожного фактора на фактичний у звітному періоді і порівнюючи ЕФВ до і після зміни відповідного фактора.
У нашому прикладі (табл. 15.5) на кожну гривню вкладеного капіталу підприємство одержало в поточному році прибуток у розмірі 29,68 коп., а за користування позиковими засобами воно сплатило реально по 9,11 коп. У результаті вийшов позитивний ЕФВ, який дорівнює 19 %, що нижче торішнього рівня на 0,3 %.
Таблиця 15.5. Вихідні дані для розрахунку ефекту фінансового важеля
|
Показник |
Минулий період |
Поточний період |
|
1. Загальна сума брутто-прибутку до виплати |
||
|
процентів і податків, тис. грн |
18 500 |
20 000 |
|
2. Проценти до сплати, тис. грн |
2 748 |
2 950 |
|
3. Прибуток після сплати процентів |
||
|
до виплати податків, тис. грн |
15 752 |
17 050 |
|
4. Податки з прибутку, тис грн |
3 952 |
4 400 |
|
5. Рівень оподатковування, коефіцієнт |
||
|
(п. 4 : п. 3) |
0,25 |
0,258 |
|
6. Чистий прибуток, тис. грн (п. 3 - п. 4) |
11 800 |
12 650 |
|
7. Середня сума сукупного капіталу, тис. грн |
40 000 |
50 000 |
|
8. Власний капітал |
21 880 |
25 975 |
|
9. Позиковий капітал |
18 120 |
24 025 |
|
10. Плече фінансового важеля (відношення |
||
|
позикового капіталу до власного) |
0,828 |
0,925 |
|
11. Рентабельність сукупного капіталу |
||
|
(В£Р), (п. 1 : п. 7 o 100), % |
46,25 |
40,0 |
|
12. Рентабельність сукупного капіталу після |
||
|
сплати податків [ROA - ВЕР (1 - Кц)] |
34,68 |
29,68 |
|
13. Номінальна ціна позикових ресурсів |
||
|
(п. 2 : п. 9 - 100), % |
15,17 |
12,28 |
|
14. Уточнена середня ціна позикових ресурсів |
||
|
з урахуванням податкової економії, % |
||
|
ресурсів (п. 2 : п. 9 (1- Ки) 100) |
11,37 |
9,11 |
|
15. Ефект фінансового важеля [(п. 11 (1 - Кд) - |
||
|
-п. 14) п. 10 ], % |
19,3 |
19,0256 |
Тепер визначимо зміну його величини за рахунок кожної складової моделі (16.1), послідовно замінюючи їхній базовий рівень на фактичний звітного періоду:
ЕФВо -[ДЕРо-ОДи^І-Я..)'
ВКо
= (46,25-1б,17)(1-0,2б) ^1^ = 19,3 %; ЕФВ^Л =[ВЕРі -Д|Ко](1-^п")|§- =
ІО 1 оп
= (40,0-15,17)(1-0,25)-^щ = 1б,4 %;
£ФВум.2=[В£РІ-Д|Кі]-(і-ЯП0).^- =
= (40,0-12,28)(1-0,2б)^|^ = 17,2 %;
ЯФВ,"., = [ВВВ, - Д|Кі ].(і - кві =
1Я 120
= (40,0-12,28)(1-0,258).2^у|^=:17,0 %;
Зі?!
= (40,0-12,28)(1-0,258)|і§Ц = 19,0 %.
Загальна зміна ЕФВ становить: 19,0 - 19,3 = -0,3 %, у тому числі за рахунок:
а) рівня рентабельності сукупного капіталу:
15,4-19,3 = -3,9%;
б) середньозваженої ціни позикового капіталу:
17,2 -15,4 = +1,8%;
в) рівня податкового вилучення прибутку:
17,0-17,2 = -0,2%;
г) плеча фінансового важеля:
19,0-17,0 = +2,0%.
Сума власного капіталу підприємства за рахунок залучення позикового капіталу збільшилася на 4942 тис. грн (25 975 х х 19,0256 %). Цей самий результат можна одержати і так:
/±ВК = (ВЕР-ЩК)(1-К") ЗК = = (40-12,28)(1-0,258)-24 025:100 = +4942 тис. грн.
Отже, в умовах, що склалися, вигідно використовувати позикові засоби в обороті підприємства, тому що в результаті цього збільшується обсяг власного капіталу.
Ефект фінансового важеля можна розраховувати не лише в цілому за всім позиковим капіталом, ай за кожним його джерелом (довго-, короткостроковими кредитами банку, позиками, товарними кредитами, кредиторською заборгованістю, безпроцентними позиковими ресурсами і т. ін.). Тоді у вищенаведену формулу слід підставляти не середньозважену ціну позикового капіталу, а ціну конкретного його джерела, наприклад середню ставку процента за короткострокові кредити банку чи середній процент купонних виплат за облігаціями і т. ін.
Використовуючи дані табл. 15.5 і 15.6, розрахуємо ЕФВ:
а) за довгостроковими кредитами банку;
ЕФВ, =[ВЕРг-ЩКі}(1-Кщ) -2ШЬ- =
= (40,0-20,99)(1-0,258) ^^ = 2,74 %;
б) за короткостроковими кредитами банку:
£ФВ1=[В£Р1-Д|к,](і-іС1І1).^- =
=(40,0-19,71)(1-0,258).^^ = 5,56%;
в) за безпроцентними ресурсами:
г п . БПРі
ЕФВ1=[ВЕР1-Ц§Кі}(і-КаіУ^Е~ =
= (40,0-0).(1-0,258)-^р_ = 10,72 %.
Одержані результати, подані в табл. 16.б, дозволяють оцінити частку кожного виду позикових засобів у формуванні рівня ЕФВ.
Таблиця 15.6. ЕФВ за видами позикових ресурсів за звітний рік
|
Джерело |
Сума, тис. грн |
Частка, % |
Сума відсотків, тис. грн |
І Номінальна ціна, коп. |
ЕФВ, % |
|
Довгострокові кредити (ДКБ) |
5 040 |
21,0 |
1 058 |
20,99 |
2,74 |
|
Короткострокові кредити (ККБ) |
9 600 |
40,0 |
1 892 |
19,71 |
5,56 |
|
Безпроцентні ресурси (БПР) |
9 385 |
39,0 |
- |
- |
10,72 |
|
Разом |
24 025 |
100,0 |
2 950 |
12,28 |
19,02 |
Таким чином, залучаючи позикові ресурси, підприємство може збільшити власний капітал, якщо рентабельність інвестованого капіталу виявиться вищою від ціни залучених ресурсів. Ефект залежить також від співвідношення позикового і власного капіталу.
15.6. Аналіз прибутковості акціонерного капіталу
15.7. Аналіз оборотності капіталу
Глава 16. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
16.1. Поняття, значення і завдання аналізу фінансового стану підприємства і його фінансової стійкості
16.2. Оцінювання фінансової стійкості підприємства на основі аналізу співвідношення власного і позикового капіталу
16.3. Оцінювання операційного левериджу і запасу фінансової стійкості підприємства
16.4 Аналіз фінансової рівноваги між активами і пасивами. Оцінювання фінансової стійкості підприємства за функціональною ознакою
16.5. Оцінювання фінансової стійкості підприємства засноване на співвідношенні фінансових і нефінансових активів
Глава 17. АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ Й ЛНСВІДНОСП ПІДПРИЄМСТВА