Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 15.4. Оцінювання ефективності використання позикового капіталу. Ефект фінансового важеля

Сутність ефекту фінансового важеля. Порядок його розрахунку. Фактори зміни його величини. Методика розрахунку їхнього впливу.

Одним із показників, що застосовуються для оцінювання ефективності використання позикового капіталу, є ефект фінансового важеля (ЕФВ):

ЕФВ = (ВЕР-ЩК)(Х-КЛ)?± (15.1)

або

т(ЧП + Проц{1-Ка) Проц(1-Кп))ЗК = [ Акт ЗК )ВК

-(лаА-ДЬ)Ц, (15.2)

де ЧП - сума чистого прибутку;

Проц - нараховані проценти й інші витрати" пов'язані із залученням позикового капіталу;

Акт - середня сума сукупних активів у звітному періоді;

ROA - економічна рентабельність сукупного капіталу після сплати податків (відношення суми чистого прибутку і процентів за кредит з урахуванням податкового коректора до середньорічної суми всього сукупного капіталу), %;

Дзк - уточнена середньозважена ціна позикових ресурсів з урахуванням податкової економії, %;

Д|к - номінальна ціна позикових ресурсів, %;

Кп - рівень податкового вилучення з прибутку (відношення податків із прибутку до суми прибутку після сплати процентів);

ЗК - середня сума позикового (залученого) капіталу;

ВК - середня сума власного капіталу.

Ео>ект фінансового важеля показує, на скільки відсотків збільшується сума власного капіталу за рахунок залучення позикових засобів в оборот підприємства. Позитивний ЕФВ виникає в тому разі, якщо рентабельність сукупного капіталу вища від середньозваженої ціни позикових ресурсів, тобто якщо ROA > Дзк* Наприклад, рентабельність сукупного капіталу після сплати податку становить 15 %, тоді як ціна позикових ресурсів -10 %. Різниця між вартістю позикових засобів і прибутковістю сукупного капіталу дозволить збільшити рентабельність власного капіталу. За таких умов вигідно збільшувати плече фінансового важеля, тобто частку позикового капіталу. Якщо ROA < Цвк " виникає негативний ЕФВ (ефект "кийка**), у результаті чого відбувається "проїдання" власного капіталу, що може стати причиною банкрутства підприємства. З цього випливає, що позикові засоби можуть сприяти як нагромадженню капіталу, так і розоренню підприємства. Тому недарма борги образно порівнюють із зарядженою рушницею, що при вмілому поводженні з нею може захистити, а при необережному - вбити.

Щоб визначити, як змінився ЕФВ за рахунок кожного фактора обраної вами моделі, можна скористатися методом ланцюгової підстановки, послідовно замінюючи базовий рівень кожного фактора на фактичний у звітному періоді і порівнюючи ЕФВ до і після зміни відповідного фактора.

У нашому прикладі (табл. 15.5) на кожну гривню вкладеного капіталу підприємство одержало в поточному році прибуток у розмірі 29,68 коп., а за користування позиковими засобами воно сплатило реально по 9,11 коп. У результаті вийшов позитивний ЕФВ, який дорівнює 19 %, що нижче торішнього рівня на 0,3 %.

Таблиця 15.5. Вихідні дані для розрахунку ефекту фінансового важеля

Показник

Минулий період

Поточний період

1. Загальна сума брутто-прибутку до виплати

процентів і податків, тис. грн

18 500

20 000

2. Проценти до сплати, тис. грн

2 748

2 950

3. Прибуток після сплати процентів

до виплати податків, тис. грн

15 752

17 050

4. Податки з прибутку, тис грн

3 952

4 400

5. Рівень оподатковування, коефіцієнт

(п. 4 : п. 3)

0,25

0,258

6. Чистий прибуток, тис. грн (п. 3 - п. 4)

11 800

12 650

7. Середня сума сукупного капіталу, тис. грн

40 000

50 000

8. Власний капітал

21 880

25 975

9. Позиковий капітал

18 120

24 025

10. Плече фінансового важеля (відношення

позикового капіталу до власного)

0,828

0,925

11. Рентабельність сукупного капіталу

(В£Р), (п. 1 : п. 7 o 100), %

46,25

40,0

12. Рентабельність сукупного капіталу після

сплати податків [ROA - ВЕР (1 - Кц)]

34,68

29,68

13. Номінальна ціна позикових ресурсів

(п. 2 : п. 9 - 100), %

15,17

12,28

14. Уточнена середня ціна позикових ресурсів

з урахуванням податкової економії, %

ресурсів (п. 2 : п. 9 (1- Ки) 100)

11,37

9,11

15. Ефект фінансового важеля [(п. 11 (1 - Кд) -

-п. 14) п. 10 ], %

19,3

19,0256

Тепер визначимо зміну його величини за рахунок кожної складової моделі (16.1), послідовно замінюючи їхній базовий рівень на фактичний звітного періоду:

ЕФВо -[ДЕРо-ОДи^І-Я..)'

ВКо

= (46,25-1б,17)(1-0,2б) ^1^ = 19,3 %; ЕФВ^Л =[ВЕРі -Д|Ко](1-^п")|§- =

ІО 1 оп

= (40,0-15,17)(1-0,25)-^щ = 1б,4 %;

£ФВум.2=[В£РІ-Д|Кі]-(і-ЯП0).^- =

= (40,0-12,28)(1-0,2б)^|^ = 17,2 %;

ЯФВ,"., = [ВВВ, - Д|Кі ].(і - кві =

1Я 120

= (40,0-12,28)(1-0,258).2^у|^=:17,0 %;

Зі?!

= (40,0-12,28)(1-0,258)|і§Ц = 19,0 %.

Загальна зміна ЕФВ становить: 19,0 - 19,3 = -0,3 %, у тому числі за рахунок:

а) рівня рентабельності сукупного капіталу:

15,4-19,3 = -3,9%;

б) середньозваженої ціни позикового капіталу:

17,2 -15,4 = +1,8%;

в) рівня податкового вилучення прибутку:

17,0-17,2 = -0,2%;

г) плеча фінансового важеля:

19,0-17,0 = +2,0%.

Сума власного капіталу підприємства за рахунок залучення позикового капіталу збільшилася на 4942 тис. грн (25 975 х х 19,0256 %). Цей самий результат можна одержати і так:

/±ВК = (ВЕР-ЩК)(1-К") ЗК = = (40-12,28)(1-0,258)-24 025:100 = +4942 тис. грн.

Отже, в умовах, що склалися, вигідно використовувати позикові засоби в обороті підприємства, тому що в результаті цього збільшується обсяг власного капіталу.

Ефект фінансового важеля можна розраховувати не лише в цілому за всім позиковим капіталом, ай за кожним його джерелом (довго-, короткостроковими кредитами банку, позиками, товарними кредитами, кредиторською заборгованістю, безпроцентними позиковими ресурсами і т. ін.). Тоді у вищенаведену формулу слід підставляти не середньозважену ціну позикового капіталу, а ціну конкретного його джерела, наприклад середню ставку процента за короткострокові кредити банку чи середній процент купонних виплат за облігаціями і т. ін.

Використовуючи дані табл. 15.5 і 15.6, розрахуємо ЕФВ:

а) за довгостроковими кредитами банку;

ЕФВ, =[ВЕРг-ЩКі}(1-Кщ) -2ШЬ- =

= (40,0-20,99)(1-0,258) ^^ = 2,74 %;

б) за короткостроковими кредитами банку:

£ФВ1=[В£Р1-Д|к,](і-іС1І1).^- =

=(40,0-19,71)(1-0,258).^^ = 5,56%;

в) за безпроцентними ресурсами:

г п . БПРі

ЕФВ1=[ВЕР1-Ц§Кі}(і-КаіУ^Е~ =

= (40,0-0).(1-0,258)-^р_ = 10,72 %.

Одержані результати, подані в табл. 16.б, дозволяють оцінити частку кожного виду позикових засобів у формуванні рівня ЕФВ.

Таблиця 15.6. ЕФВ за видами позикових ресурсів за звітний рік

Джерело

Сума, тис. грн

Частка, %

Сума відсотків, тис. грн

І Номінальна ціна, коп.

ЕФВ, %

Довгострокові кредити (ДКБ)

5 040

21,0

1 058

20,99

2,74

Короткострокові кредити (ККБ)

9 600

40,0

1 892

19,71

5,56

Безпроцентні ресурси (БПР)

9 385

39,0

-

-

10,72

Разом

24 025

100,0

2 950

12,28

19,02

Таким чином, залучаючи позикові ресурси, підприємство може збільшити власний капітал, якщо рентабельність інвестованого капіталу виявиться вищою від ціни залучених ресурсів. Ефект залежить також від співвідношення позикового і власного капіталу.

15.5. Аналіз прибутковості власного капіталу
15.6. Аналіз прибутковості акціонерного капіталу
15.7. Аналіз оборотності капіталу
Глава 16. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
16.1. Поняття, значення і завдання аналізу фінансового стану підприємства і його фінансової стійкості
16.2. Оцінювання фінансової стійкості підприємства на основі аналізу співвідношення власного і позикового капіталу
16.3. Оцінювання операційного левериджу і запасу фінансової стійкості підприємства
16.4 Аналіз фінансової рівноваги між активами і пасивами. Оцінювання фінансової стійкості підприємства за функціональною ознакою
16.5. Оцінювання фінансової стійкості підприємства засноване на співвідношенні фінансових і нефінансових активів
Глава 17. АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ Й ЛНСВІДНОСП ПІДПРИЄМСТВА
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru