Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 5.5. Аналіз фінансових результатів інших видів звичайної і надзвичайної діяльності підприємства

Операційна діяльність підприємства крім основної, охоплює й іншу діяльність, фінансові результати якої становлять суттєву частку загального результату. Вони містять прибутки (збитки) від реалізації іноземної валюти, реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій). До них належать також прибутки (збитки) від операційної оренди активів від операційної курсової різниці, від списаних раніше активів, від визнаних штрафів, пені, неустойок. Складником формування фінансових результатів іншої операційної діяльності є також втрати від знецінення запасів, нестач, псування цінностей тощо.

Інформація першого розділу Ф № 2 "Звіт про фінансові результати" дає можливість оцінити сукупні обсяги інших операційних доходів і витрат підприємства та їх співвідношення за звітний квартал чи рік (табл. 5.11).

Таблиця 5.11

ІНШІ ОПЕРАЦІЙНІ ДОХОДИ І ВИТРАТИ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

Дані табл. 5.11 свідчать, що доходи від іншої операційної діяльності споживчого товариства як у звітному, так і попередньому роках перевищували витрати цієї діяльності. Спостерігалася позитивна тенденція зміни співвідношення між ними на користь доходів.

Однак і за наявності перевищення доходів над витратами від іншої операційної діяльності загалом окремі її види можуть бути збитковими. Тому на наступному етапі аналізу необхідно розглянути результати кожного виду іншої операційної діяльності, використовуючи дані Ф № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" (розділ V), а у споживчій кооперації ще Ф № 1-ФП відомчої бухгалтерської звітності "Звіт про фінансові результати". Вони дозволяють виявити співвідношення доходів і витрат окремих видів іншої операційної діяльності (реалізації інших оборотних активів, операційної курсової різниці, операційної оренди активів, утримання об'єктів житлово-комунального і соціального призначення та ін.), а також оцінити тенденції зміни рівнів їх прибутковості (збитковості) за низку звітних періодів.

Поглиблення аналізу результатів кожного з видів іншої операційної діяльності вимагає використання інформації облікових регістрів і первинних документів. При цьому застосовуються прийоми документальної ревізії та аудиту. Передусім підлягають детальному аналізу результати тих видів іншої операційної діяльності, які були збитковими або мали негативну динаміку прибутковості.

Якщо виникли збитки від іншої реалізації, то необхідно у кожному конкретному випадку встановити причини і винуватців їх виникнення. Наприклад, причинами збитковості реалізації надлишків сировини чи матеріалів може бути зниження їх якості внаслідок тривалого і недбалого зберігання. Збитковість таких операцій іноді виникає у зв'язку із заниженням ціни реалізації внаслідок зловживань чи недостатньої кваліфікації менеджерів.

Отже, аналізуючи фінансові результати від іншої реалізації, необхідно перевірити доцільність та законність цих операцій, переконатися у правильності оцінки реалізованого майна та обґрунтованості відображених витрат.

Що стосується аналізу прибутковості операційної оренди активів, то він не повинен обмежуватися тільки виявленням співвідношень доходів і витрат від цих операцій, які відображені в обліку та звітності підприємства. Важливо також дати порівняльну оцінку економічної ефективності існуючого і можливих альтернативних варіантів оренди чи іншого використання кожного з об'єктів, які здаються в оренду, за доходністю одиниці активів.

За наявності у підприємства доходів від оприбуткування лишків матеріальних цінностей, виявлених за результатами інвентаризації, необхідно ретельно перевірити причини їх виникнення та встановити винних осіб. Вони хоч і збільшують інші операційні доходи підприємств, однак їх виникнення часто пов'язане з порушеннями нормальної роботи та правил торгівлі. Такі доходи можуть бути наслідком незадовільного стану ваговимірювальних приладів, навмисного обману покупців, що негативно впливає на імідж торговельного підприємства, його конкурентоспроможність.

Аналізуючи інші види операційних витрат, основну увагу необхідно приділити кожному факту виникнення втрат, які в багатьох випадках є наслідком безгосподарності, перевірити законність віднесення їх на збитки. Вони найчастіше виникають з таких причин: у зв'язку з порушенням договірної дисципліни і правил торгівлі; накопиченням товарів, які не користуються попитом і вимагають уцінки та списання за рахунок результатів господарської діяльності; порушеннями фінансової дисципліни; неналежною організацією розрахунків; незадовільним станом претензійно-позовної роботи з утримання боргів та відшкодування витрат.

Підчас аналізу необхідно дати індивідуальну оцінку кожному факту безгосподарності чи незадовільного менеджменту, які призвели до виникнення втрат.

Особливо ретельно варто перевірити втрати від списання безнадійної дебіторської заборгованості та заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди (нестач, розтрат). Використовуючи дані первинних документів, облікових регістрів, матеріали претензійно-позовної роботи з утримання боргів та відшкодування втрат, необхідно розглянути кожну суму списаної заборгованості, щоб вияснити обставини її виникнення, перевірити законність списання, оцінити достатність заходів, вжитих для стягнення боргів та відшкодування втрат.

Списання боргів і збитків у зв'язку з неспроможністю боржників не є їх повним анулюванням. Тому важливо вияснити, чи ведеться належним чином позабалансовий облік цих боргів, чи проводяться протягом установленого періоду перевірки майнового стану боржників з метою утримання боргів.

Аналізуючи сплачені підприємством штрафи, пені і неустойки за невиконання законодавства та умов договорів, необхідно згрупувати їх у таблиці за причинами виникнення і винними особами, а також дати детальну оцінку кожній сумі сплачених штрафів, а головне - недоліків у роботі, які призвели до їх виникнення.

Потрібно зауважити, що й доходи від визнаних на користь підприємства штрафних санкцій не характеризують його діяльність позитивно. Найчастіше вони компенсують далеко не всі втрати підприємств, пов'язані з виникненням цих доходів. Тому, аналізуючи такі доходи, важливо у кожному випадку їх виникнення оцінити, якою мірою вони відшкодовували понесені втрати, та обґрунтувати заходи з попередження цих втрат у майбутньому.

З переходом до П(С)БО в склад інших операційних витрат включаються також нестачі й втрати від псування цінностей (як у межах норм, так і наднормативні), які не можуть бути відшкодовані. Однак з метою забезпечення ведення фінансового і податкового обліку рекомендується вести облік втрат у межах норм природного убутку і поза цими межами на окремих аналітичних рахунках, що дає можливість аналізувати їх окремо.

Втрати товарів у межах норм є нормованими, тому підприємства торгівлі їх рівень планують у відсотках до товарообороту. До реформування бухгалтерського обліку вони у складі витрат обігу показувались окремою статтею.

До втрат товарів у межах норм належать (у закупних цінах):

-втрата товарів у межах норм природного убутку під час перевезення, зберігання та реалізації (усушка, вивітрення, розтрушування, просочування, розлив, втрата ваги у процесі "дихання" плодів і овочів тощо);

-втрата від бою під час перевезення, зберігання та реалізації скляного і порцелянового посуду з продовольчими товарами і порожнього (у межах норм);

- втрата від бою під час перевезення, зберігання і реалізації порцелянових, фаянсових, скляних і керамічних виробів, ялинкових прикрас та інших товарів (у межах норм);

- втрата товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування (у межах встановлених норм).

Норми природного убутку передбачені під час перевезення і зберігання головним чином продовольчих товарів. їх розміри диференціюються залежно від виду товару, термінів, умов зберігання і пори року. Крім цього, установлені норми втрати товарів у магазинах самообслуговування. Вони залежать від площі торгового залу і асортименту товарів. Розраховані суми природного убутку і втрати товарів у магазинах самообслуговування можуть бути списані на результати діяльності лише за наявності дозволу керівника підприємства у розмірі, який не перевищує суму нестачі, виявленої за результатами інвентаризації.

Аналізуючи втрати товарів у межах норм, необхідно з'ясувати:

- тенденцію динаміки фактичного рівня втрати товарів у межах норм (у % до товарообороту) за низку періодів;

- причини негативних відхилень фактичного рівня цих втрат у звітному році чи кварталі (якщо вони були допущені) від планового чи базисного його значень;

- правильність застосування установлених норм природного убутку і розрахунку його сум;

-врахування умов реалізації товарів у разі застосування норм їх списання в магазинах самообслуговування;

- правильність складання актів на бій, псування товарів і списання втрати товарів у межах норм на інші операційні витрати за купівельною вартістю.

До основних факторів, що впливають на рівень втрати товарів у межах норм, належать такі: обсяг і структура товарообороту; частка фасованих товарів і в тому числі продовольчих у скляній посуді, що надходять від постачальників; стан товарних запасів і час обертання товарів; стан матеріально-технічної бази і умови зберігання товарів; організація роботи магазинів самообслуговування та ін. Вплив цих факторів необхідно враховувати, оцінюючи динаміку рівня втрати товарів у межах норм та можливі шляхи їх зниження.

У торговельних підприємств виникають також наднормативні втрати від бою, лому, псування товарів. Залежно від причин виникнення вони відшкодовуються винними особами, а якщо це неможливо - відносяться на інші операційні витрати.

Наявність наднормативних втрат товарів може свідчити про недоліки в їх зберіганні, неякісне приймання від постачальників, незадовільну якість тари і упакування, завезення товарів без врахування попиту на них, можливостей і термінів зберігання тощо.

Аналіз наднормативних втрат товарів проводять за кожним випадком їх виявлення. При цьому виясняють причини та винних у їх виникненні, які заходи вжиті і що необхідно зробити для попередження цих втрат у майбутньому.

Для зниження і попередження втрати товарів як у межах, так і понад установлені норми необхідно здійснити такі організаційно-технічні та економічні заходи: розвивати матеріально-технічну базу торгівлі і передусім забезпечити продовольчі магазини сучасним холодильним обладнанням; вдосконалювати технології транспортування, зберігання та реалізації товарів; посилювати контроль за застосуванням норм природного убутку товарів і списанням зіпсованих товарів; підвищувати кваліфікацію торговельно-оперативних працівників і їх матеріальну відповідальність за збереження товарів; заохочувати колективи і окремі матеріально-відповідальні особи за роботу без допущення втрати товарів.

У формуванні загального фінансового результату підприємства значну роль відіграють прибутки (збитки) від іншої звичайної діяльності, до якої належить інвестиційна та фінансова. Під інвестиційною діяльністю розуміють придбання та реалізацію необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Тоді як фінансовою діяльністю вважають діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

У Ф № 2 "Звіт про фінансові результати" доходи і витрати від фінансових операцій показуються в узагальненому вигляді. Більш детальну інформацію про них можна взяти із Ф № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" та регістрів аналітичного обліку фінансових результатів.

Склад і відповідність статей доходів і витрат від фінансової та інвестиційної діяльності наведено у табл. 5.12.

Дані обліку і звітності дають можливість аналізувати динаміку та структуру доходів і витрат від фінансових операцій підприємств, виявляти тенденції їх зміни. Крім цього, кожну із наведених в табл. 5.12 статей аналізують окремо, з врахуванням їх суті та особливостей формування.

Для цього використовують облікові регістри і первинні документи. Так, аналізуючи результати від реалізації необоротних активів, майнових комплексів, фінансових інвестицій, необхідно встановити причини їх реалізації, виявити економічну доцільність і законність здійснення цих операцій, обґрунтованість оцінки реалізованого майна.

Аналізуючи доходи від цінних паперів (акцій, облігацій, векселів, сертифікатів), вивчають динаміку дивідендів, курсу акцій, чистого прибутку, що припадає на одну акцію, встановлюють причини їх зростання або зниження. На зміну загальної суми доходу від цінних паперів впливають такі чинники першого порядку:

-зміна кількості цінних паперів;

-зміна середнього доходу на одиницю цінних паперів.

Розрахунок впливу цих факторів може проводитись за середніми значеннями показників окремо по групах однорідних видів цінних паперів одним із відомих способів детермінованого факторного аналізу (ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, інтегральним).

Витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу, аналізують загалом і за окремими їх видами (за користування отриманими кредитами, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо). На торговельних підприємствах основними серед фінансових витрат є витрати на відсотки за кредит, отриманий на оплату за товари, роботи і послуги. Ці витрати безпосередньо залежать від суми отриманого кредиту, терміну користування ним, розміру ставки банківського відсотка та своєчасності погашення кредиту. У свою чергу потреба підприємства у короткостроковому кредиті залежить від забезпеченості його власними оборотними коштами, обсягів господарської діяльності, ефективності використання власних і залучених в оборот коштів.

Таблиця 5.12

ДОХОДИ І ВИТРАТИ ВІД ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

У кожному випадку порушення підприємством кредитного договору, сплати повишених відсотків чи пені необхідно вивчити причини виникнення простроченої заборгованості, намітити заходи з її погашення та недопущення у майбутньому. До таких заходів зокрема належать: мобілізація резервів зростання товарообороту, нормалізація товарних запасів, утримання дебіторської заборгованості, тимчасове призупинення закупівель і платежів, які не є першорядними, ефективне використання власного і позикового капіталу та ін. Важливим також є здійснення належного контролю за виконанням умов кредитного договору.

Аналізуючи доходи і витрати підприємства за наслідками надзвичайних подій (землетрусу, повені, пожежі чи іншого стихійного лиха, техногенної аварії тощо), необхідно дати оцінку їх динаміки, структури та причин виникнення. Потрібно перевірити, наскільки обґрунтованим було віднесення кожної суми збитків до надзвичайних витрат. Суцільною перевіркою первинних документів та облікових записів необхідно вияснити, чи не було безпідставного віднесення до надзвичайних витрат збитків, пов'язаних з безгосподарністю (пожежі з вини працівників, крадіжки через неналежну організацію охорони тощо).

Доцільно також переконатися у правильності визначення сум, віднесених до надзвичайних витрат. З цією метою необхідно, наприклад, вияснити, чи вираховувалася із збитків від надзвичайних подій сума, на яку зменшується податок на прибуток від надзвичайної діяльності внаслідок цих збитків; чи виключались із витрат на запобігання виникнення втрат від стихійного лиха, віднесених у невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, суми страхового відшкодування та покриття втрат за рахунок інших джерел.

Завершують аналіз доходів і видатків інших видів звичайної і надзвичайної діяльності узагальненням результатів й розробкою конкретних заходів, спрямованих на попередження та зменшення збитків і втрат, зростання прибутковості підприємства.